Сьогодні 18 листопада: яке свято та день в історії

18 листопада – День сержанта Збройних сил України. Цього дня 1626 року в Римі освятили головний собор Ватикану – Собор святого Петра. 1918-го проголосила незалежність Латвія. 1928-го вийшов перший мультфільм з Мікі Маусом. А 1978-го сталося наймасовіше самогубство в історії.

Свята та пам’ятні дати 18 листопада

18 листопада – День сержанта Збройних сил України.

У світі: Всесвітній день запобігання актам сексуальної експлуатації дітей, жорстокого поводження з ними та насильства над ними, Міжнародний день людей, які пережили самогубство близької людини, День незалежності Латвії.

18 листопада в історії

18 листопада 1626 року в Римі папа Урбан VIII освятив Собор святого Петра.

Нині це головний собор Ватикану, де знаходиться резиденція Папи Римського. Собор є найбільшою будівлею в державі Ватикан та найбільшою історичною християнською церквою у світі. Його зводили 120 років, а серед архітекторів, які брали участь у процесі, — Рафаель Санті та Мікеланджело Буонарроті. За час, доки йшло будівництво в Римі, змінилися 20 очільників католицької церкви. Перший камінь у будівлю закладав Папа Юлій ІІ у 1506 році. Задля зведення колосальної споруди католицька церква мала піти на значні витрати. У тому числі з цією метою Папа Лев Х “торгував індульгенціями”, у чому його викрив католицький священник Мартін Лютер. Він виклав свої 95 тез проти індульгенцій, що зрештою призвело до церковного розколу та появи Лютеранської церкви. Собор, який, попри все, добудували, може одночасно вмістити 15 тисяч вірян. А площа Святого Петра перед ним – 60 тисяч. Одна з багатьох унікальних особливостей собору – скульптурний ансамбль на фасаді: над карнизом височіє аттик, на якому встановлені статуї висотою по 5,65 метра – Христа та 11 апостолів (всіх, крім апостола Петра). Статуя Петра з ключами від Раю перебуває всередині собору.

18 листопада 1859 року народився майбутній керівник уряду ЗУНР Кость Левицький.

Він походив з родини священника, здобув юридичну освіту та будував кар’єру адвоката. Левицький був одним із перших юристів у Львові, який почав вести документацію та листування українською мовою. Був активним у місцевій політиці, зокрема став одним зі співзасновників Української національно-демократичної партії. А з початком Першої світової війни керував Головною українською радою у Львові. Під час розпаду Австро-Угорщини очолив галицьку делегацію Української національної ради. А після проголошення ЗУНР очолив уряд – Державний секретаріат. Після окупації західноукраїнських земель Польщею займався переважно науковою роботою – писав історичні праці. Коли ж Польщу розділили між собою нацистська Німеччина та СРСР, радянська влада Левицького одразу заарештувала. Він пробув у в’язниці до весни 1941-го, коли його таки звільнили. Левицький повернувся додому та влітку 1941-го і став одним з ініціаторів створення Української національної ради у Львові та очолив її. Помер за кілька днів до свого 82-річчя – 12 листопада 1941 року у Львові.

18 листопада 1918 року проголосили незалежність Латвійської Республіки.

Історія здобуття Латвією незалежності дуже схожа на шлях, який проходила в ці роки Україна. На хвилі Лютневої революції в Російській імперії в Ризі створили Раду громадських організацій, яка ухвалила резолюцію з питанням про автономію та створення свого сейму. Почалися заклики про скликання латвійських Установчих зборів та перетворення Росії на федерацію (або конфедерацію) демократичних національних республік. Місцеве видання – газета “Dzimtenes Vēstnesis” закликала заснувати Народну раду та звернутися до країн Антанти з проханням не допустити поділу латвійських земель між Німеччиною та Росією. Як приклад, автор статті наводив Українську центральну раду.

У серпні 1917-го в Ризі провели демократичні вибори, але вже за кілька днів після них місто окупувала німецька армія. Частина місцевих політиків залишилася в окупованій столиці, вони створили Демократичний блок та звернулися до уряду Німеччини з резолюцією про створення власної держави. Паралельно латвійські політики діяли в Петрограді. Там створили Латвійську тимчасову національну раду. Жовтнева революція дещо змішала плани, але вже 2 грудня ЛТНР ухвалила декларацію про проголошення автономії Латвії, а 30 січня – про самостійність. Але реально втілити всі оголошені резолюції та меморандуми латвійці змогли лише після капітуляції Німеччини у Першій світовій війні. Уже 11 листопада ЛТНР отримала визнання від Антанти – його підтвердив британський міністр закордонних справ Бальфур. Увечері 18 листопада у будівлі Ризького міського театру відбулося урочисте засідання ЛТНР, яке очолив заступник голови ради Густав Земгалс (голова ради не встиг дістатися столиці). Там офіційно ухвалили рішення про незалежність та сформували уряд. Після цього Земгалс та перший прем’єр-міністр Латвії Карліс Улманіс звернулися до народу, проголосивши незалежність своєї країни. Далі на латвійців спочатку чекав той самий сценарій, що й на українців – 17 грудня місцеві (і “заслані” з Росії) більшовики оперативно проголосили Латвійську соціалістичну радянську республіку, а 3 січня війська більшовиків уже окупували Ригу. Але 22 травня 1919-го їх із Риги вибили. А повністю витіснити російських окупантів із території Латвії допомогли війська Антанти. Уже 1920 року Росія змушена була визнати незалежність республіки. Але 1940-го вдерлася до неї під прикриттям договору з нацистами та 21 липня перейменувала окуповану республіку на Латвійську СРСР.

18 листопада 1928 року вважають Днем народження найвідомішого мультперсонажа всіх часів, емблеми Уолта Діснея – Мікі Мауса. Цього дня на екрани вийшов мультфільм “Пароплавчик Віллі”.

Саме в ньому вперше з’явилося культове Мишеня. Як відомо, спочатку Уолт Дісней хотів назвати свого персонажа Мортімер Маус. Відоме на весь світ ім’я Мікі запропонувала дружина Діснея. До речі, довгий час Мікі Мауса озвучував особисто Уолт Дісней.

18 листопада 1978 року відбулося наймасовіше із задокументованих самогубств в історії. Цього дня ціанід прийняли 918 членів тоталітарної секти “Храм народів”. Секту заснував 1955 року Джим Джонсон. У 1974 році члени секти орендували ділянку землі в джунглях Гаяни та створили поселення, яке назвали Джонстаун – на честь свого лідера.

У 1977 році сам Джонс і понад 900 його послідовників переїхали жити до Джонстауна. Селище було абсолютно самодостатнім – тут були власні школа, дитсадок, клуб, лісозаготівля тощо. Однак “ідилічне” життя комуни обірвалося різко – і дуже трагічно. 18 листопада 1978 року в Гаяні загинули 918 людей. За версією слідства, щонайменше 909 із них – у Джонстауні. Це дорослі та близько 300 дітей, які вчинили “революційне самогубство” – вони отруїлися ціанідом. Причиною такої страшної акції став напад на групу членів секти та їхніх родичів, які вирішили виїхати до США разом із конгресменом Лео Раяном. Лео відвідав Джонстаун напередодні, щоб перевірити чутки про насильницьке утримання членів секти в містечку. Декілька людей виявили бажання покинути Джонстаун разом із ним. Далі на конгресмена, членів секти та журналістів, що їх супроводжували, напали в аеропорту міста Порт-Каїтума. За інформацією дослідника історії секти Ріка Росса, вогонь по конгресмену та сектантам відкрила так звана “охорона” секти. У результаті загинули п’ятеро людей, зокрема сам Лео Раян. Пізніше два сектанти покінчили життя самогубством в іншому місті Гаяни – Джорджтауні, попередньо зарізавши двох своїх дітей. Після масового самогубства Джонстаун перетворився на містечко-привид. А у 1980-х усі будівлі майже вщент вигоріли під час масштабної пожежі. Але й зараз на цьому місці не живуть люди через його похмуру славу.

Церковне свято 18 листопада

18 листопада за новим церковним календарем в Україні вшановують пам’ять мученика Платона. Він народився в місті Анкірі в Галатії у благочестивій родині. З юнацтва проповідував християнство, рано полишивши задля цього батьківський дім. За його проповіді, адресовані язичникам, Платона й схопили. Його привели на суд до правителя Агрипина. Той намагався умовити святого відмовитися від віри в Христа, проте Платон не став поклонятися язичницьким богам. Коли умовляння не спрацювали, правитель наказав побити мученика й кинути до в’язниці. Дорогою до в’язниці Платон звернувся до народу, закликаючи всіх не відступати від християнської віри. Коли Платона через сім днів знову привели на суд до Агрипини, то там уже чекали знаряддя тортур: киплячі котли, розпечене залізо, гострі гаки. Правитель запропонував Платону вибір: принести жертву язичницьким богам чи випробувати всі ці знаряддя на собі. Святий погодився на тортури. Після катувань його тримали у  в’язниці  18 діб без води та їжі. Але він вижив і не похитнувся у своїй вірі. Тоді йому запропонували життя і свободу в обмін лише на одну фразу – “великий бог Аполлон”. Платон відповів: “Не хочу згрішити та словом”. Тоді його обезголовили.

Народні прикмети

Якщо 18 листопада випав перший сніг, то через 40 днів настане справжня зима.

Якщо на калині більше ягід, ніж зазвичай, то зима буде сніжною та суворою.

Якщо 18 листопада пішов дощ, то він йтиме кілька днів.

Чим сильніший вітер у цей день, тим суворішою буде зима.

Що не можна робити 18 листопада

Не можна злитися та скаржитися на долю.

Краще утриматися від важливих зустрічей і підписування документів.

Не можна в цей день викидати дитячі іграшки та речі.