Дивне відновлення Харківщини: сільрада за 82 млн та 0,5 млрд на дві школи

Навіщо в селі Руська Лозова, де є тільки староста і немає сільради, терміново відновлювати адмінбудівлю за майже 82 мільйони гривень? А будинок культури у Дергачах за 77,2 млн? Чи так швидко підуть школярі вчитися офлайн у Старому Салтові та Чугуєві, щоб просто зараз спрямовувати майже пів мільярда на реконструкцію двох шкіл? Цими та іншими питаннями пріоритетів у виборі проєктів на відновлення на Харківщині задалися аналітики “Обсерваторії демократії” у матеріалі для “Хвилі”.

Експерти “Обсерваторії демократії” проаналізували бюджетні витрати, які цього року спрямували на відновлення Харківщини.

“Дані web-порталу Міністерства фінансів “Open Budget” свідчать, що протягом січня-вересня 2023 року бюджет Харківської міської громади отримав 1,8 млрд грн субвенції з держбюджету на проєкти з ліквідації наслідків збройної агресії. Розмір аналогічної субвенції для обласного бюджету (за ті ж перші 9 місяців року) склав 1,1 млрд грн. На відміну від Харкова, інші громади регіону (включно з Дергачівською, Чугуївською, Ізюмською, на які припадає велика частка об’єктів, відібраних для відбудови) подібну субвенцію не отримували. Тож, ситуація виглядає так, що “розпорядником” відбудови в Харкові є сама міська влада, а от інші громади регіону такої автономії не мають – гроші потрапляють до обласного бюджету, і їхнім розподілом займається департамент капітального будівництва ХОВА. Також, судячи з усього, невелика частина коштів Фонду спрямовується на відбудову об’єктів напряму з центрального рівня, без “посередництва” місцевих бюджетів, — пишуть аналітики. — У серпні уряд ще збільшив фінансування та розширив перелік об’єктів. Загалом, протягом 2023 року на відбудову Харківщини з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії було виділено понад 3,6 мільярда гривень (на всю Україну – близько 60 млрд грн). 647 мільйонів було напряму нараховано мешканцям регіону за програмою “єВідновлення“.

Найбільше коштів, що передбачені на відновлення на Харківщині коштом Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, йде на відбудову багатоквартирних житлових будинків та навчальних закладів. Також кошти виділяють на медичні заклади та адмінбудівлі, хоча й меншою мірою.

Експерти зазначили: розпорядник коштів за найдорожчими проєктами відновлення в громадах – департамент капітального будівництва ХОВА. На п’ять найвитратніших проєктів у 2023 році витратить (згідно з тендерною документацією) близько 700 мільйонів гривень. І цей перелік пріоритетів виглядає так.

“Якщо поглянути на найдорожчі проєкти відновлення на Харківщині, то  виникають питання щодо доцільності та пріоритетності цих бюджетних видатків саме зараз. Яка ймовірність, що школярі в Чугуєві чи Старому Салтові зможуть навчатися офлайн уже наступного року, і чи виправдовує ця ймовірність майже пів мільярда гривень на реконструкцію лише двох будівель шкіл? Або ж чи є критично необхідною саме зараз реконструкція будівлі колишньої сільради в Руській Лозовій за майже 82 мільйони гривень? “Колишньої” – тому що після адміністративно-територіальної реформи 2020 року село Руська Лозова відноситься до Дергачівської територіальної громади, тобто “сільради” як такої тут вже немає з 2020-го. Усі ці питання мали б стати предметом широкої суспільної дискусії, але відбудова у 2023 році, фактично, відбувається без урахування позицій громадськості”, – наголосили в “Обсерваторії демократії”.

Ще один розпорядник коштів за великими проєктами відновлення в області — колишня Служба автомобільних доріг, перейменована на Службу відновлення та розвитку інфраструктури в Харківській області. “Громадська дискусія” щодо проєктів, що реалізуються цією організацією, вже навіть розгорнулася в коментарях до оголошеного тендеру.

Сумніви в автора повідомлення викликала гостра потреба реконструювати будинок культури в Дергачах, у якому, напевно, не дозволять проводити жодних заходів до завершення повномасштабної війни (як вони заборонені, наприклад, у театрах та музеях Харкова).

Читайте також: Без ПДФО військових: які громади Харківщини позбудуться критичної частини бюджетів

“Численні журналістські та публічні розслідування викривають суттєве завищення вартості матеріалів та робіт, закладене у цих договорах (тендерах на відновлювальні роботи – Ред.). Відповідно, першою суттєвою проблемою поточного процесу відбудови є питання ефективності використання коштів та неусунутої можливості корупційних зловживань. Друга проблема – відсутність системного підходу при формуванні переліку об’єктів, на які виділяються кошти з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Показово, що лише 20 жовтня 2023 року з’явився Наказ Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури про затвердження методики визначення пріоритетних об’єктів. І це питання доцільності при виборі об’єктів відсилає до третьої проблеми – фактично, громадськість усунута від процесу і позбавлена будь-якого впливу на визначення пріоритетів відновлення“, – підсумували аналітики “Обсерваторії демократії”.