Російські РЕБ засліплюють дрони ЗСУ, ракети “Ескалібур” і навіть Нimars

Вся увага сконцентрована на тому, що Україні в її тривалій визвольній боротьбі за свої території від окупації військ РФ потрібна техніка: танки, винищувачі, ракети, батареї ППО, артилерія та величезна кількість боєприпасів. Але менш обговорювана слабкість полягає в електронній війні (РЕБ); проблема, до вирішення якої західні прихильники України досі не виявили особливого інтересу, пише The Economist. 

Росія багато років приділяла «величезну увагу» використанню свого військово-промислового комплексу для виробництва та розробки вражаючого спектру засобів РЕБ для протидії НАТО, каже Сет Джонс із Центру стратегічних та міжнародних досліджень, аналітичного центру у Вашингтоні.

А Україна, за словами її головнокомандувача генерала Валерія Залужного, опинилася на початку війни переважно із системами РЕБ радянських часів. Спочатку ця невідповідність мала лише обмежений вплив, але з часом РФ змогла розмістити свої величезні засоби РЕБ там, де вони мають найбільший ефект.

У березні Україна виявила, що снаряди «Ескалібур» з GPS-наведенням раптово почали промахуватися повз ціль через російські перешкоди. Щось подібне почало відбуватися з керованими бомбами jdam-er, які Америка поставила ВПС України, а українські ракети дальньої дії gmlrs, які запускає Ніmars, також почали промахуватися по цілях. У деяких регіонах більшість снарядів gmlrs тепер також збиваються зі шляху.

Ще більше занепокоєння є від зростаючої здатності російських систем РЕБ протистояти безлічі дешевих безпілотників, які Україна використовує для різних завдань: від розвідки поля бою і зв’язку до вибухів при ударі по таких цілях, як танки або командні вузли.

Україна підготувала армію приблизно з 10 000 пілотів дронів, які тепер постійно беруть участь у грі в кішки-мишки з дедалі більш майстерними російськими операторами РЕБ. Улюблені дрони дешеві, коштують близько $1000 кожен, і Україна виробляє їх у величезних кількостях. Однак втрати від російських РЕБ, які виводять із ладу системи наведення або блокують зв’язок радіоуправління зі своїми операторами, часом досягають понад 2000 БПЛА на тиждень. Уражені дрони безцільно ширяють, поки в них не розрядяться батареї і вони не впадуть на землю.

Ні підвищити стійкість дронів до перешкод, ні наділити їх штучним інтелектом, що дозволяє літати без живого зв’язку з людиною-оператором, поки що неможливо. Кількість, як і раніше, перемагає якість, але і тут у РФ перевага. Небо над полем бою тепер наповнене російськими дронами. За оцінками українських солдатів, у районі Бахмуту РФ розміщує вдвічі більше штурмових дронів, ніж ЗСУ.

Зростання успіху РФ у війні безпілотників частково пояснюється щільністю систем РЕБ, які вона здатна розмістити завдяки багаторічним інвестиціям. У звіті, опублікованому в травні Джеком Уотлінгом та Ніком Рейнольдсом з лондонського аналітичного центру, йдеться, що росіяни розміщують одну велику систему РЕБ кожні 10 км вздовж лінії фронту. Вони вважають, що з усіх російських систем РЕБ особливо небезпечний для українських дронів автомобільний «Шипшина-Аеро» (на фото). Система має радіус дії 10 км і може взяти на себе керування дроном, одночасно отримуючи координати місця його пілотування з точністю до метра для передачі на артилерійську батарею.

Стартувавши з набагато нижчого рівня технічних та оперативних можливостей, Україна щосили намагається розробити власні РЕБ, які могли б протистояти російським. Деякий прогрес є. Розгортається загальнонаціональна система «Покрова». Він може придушувати супутникові навігаційні системи, такі як російська Глонасс, і підробляти їх, замінюючи справжні сигнали хибними, змушуючи ракету думати, що вона перебуває там, де її немає.

«Покрова» має бути дуже ефективною проти барражуючих боєприпасів «Шахед-136» іранської розробки, але меншою мірою проти крилатих ракет, які більше покладаються на системи зіставлення з місцевістю та які порівнюють землю з бібліотекою збережених зображень, а не повністю прямують нею. Поряд із «Покровою» з’являються і так звані системи «Франкенштейн», зліплені з типово українською винахідливістю шляхом поєднання радянських систем із сучаснішими технологіями.

Але чого не вистачає, то це допомоги з боку західних союзників України, коли справа доходить до боротьби з РФ в галузі РЕБ. Джонс каже, що щодо Америки ситуація навряд чи зміниться. РЕБ потрапляє до категорії передачі технологій, обмеженої режимом експортного контролю, який жорстко контролюється Держдепом.

Ніко Ланґе, експерт з України на Мюнхенській конференції з безпеки, налаштований так само песимістично. По-перше, він підозрює, що можливості НАТО можуть бути не такими добрими, як у РФ. Гірше того, коли доходить до нових систем – існує деяке небажання, особливо з боку американців, показати РФ свою силу. Тому що корисну інформацію, наприклад, про частоти і методи перемикання каналів, що використовують американці, швидше за все, передадуть китайцям.

За словами Ланге, Захід міг би допомогти безпосередньо, використавши свої безпілотники дальньої дії для більш систематичного збору даних про російські методи перешкод, а також працювати з українцями над розробкою засобів протидії їм. Інакше складається враження, що Україні судилося вирішувати проблему РЕБ самостійно.

Також читайте: На Куп’янському напрямку знищили російську станцію РЕБ (відео)