Сьогодні 27 листопада: яке свято та день в історії

27 листопада 1095 року Папа Римський Урбан II проголосив Перший хрестовий похід. Цього дня в різні роки народилися українські письменники Ольга Кобилянська та Михайло Орест (Зеров). 1905-го лейтенант Шмідт очолив заколот на крейсері “Очаків”. 1918-го відбулися перші установчі збори Української академії наук. 1937-го за наказом радянської влади розстріляли митрополита Василя (Липківського). 2004-го Верховна Рада визнала недійсними результати голосування на виборах Президента України.

Свята та пам’ятні дати 27 листопада

27 листопада – День заснування Національної академії наук України.

У світі – Кіберпонеділок, він традиційно супроводжує Чорну п’ятницю і є днем ​​шалених розпродажів в інтернет-магазинах. В Україні інтернет-магазини поки що переважно частіше долучаються до Чорної п’ятниці, ніж до Кіберпонеділка. Також відзначають День шпильки та голки.

27 листопада в історії

27 листопада 1095 року Папа Римський Урбан II виступив із промовою на церковному соборі у французькому місті Клермон. Там він проголосив хрестовий похід проти мусульман з метою відвоювати у них Святу землю.

Сама ідея виникла після звернення по допомогу до Папи візантійського імператора Олексія I Комніна. Він просив підтримки в боротьбі проти іновірців – турків-сельджуків, які захопили частину земель Візантійської імперії та створили на них свою державу зі столицею у місті Нікея. Під час собору Урбан II пообіцяв усім учасникам походу відпущення гріхів та звільнення від боргів. Крім католицького духовенства, на цьому соборі були присутні представники французької знаті та лицарі, а промову Папи слухали й прості люди, які зібралися у місті, щоб побачити понтифіка.

Промова Урбана II мала успіх. Навіть більший, ніж він сподівався. У похід почали збиратися лицарі – щоб підготуватися, їм потрібний був час, тому початок походу призначили на 15 серпня 1096 року. Але ще до цього за своєю ініціативою звільняти Святу землю вирушило багатотисячне народне ополчення – переважно селяни та бідні лицарі. Очолили цей рух чернець Петро Пустельник та збіднілий лицар Вальтер Голота. Цей похід історики часто називають нульовим хрестовим походом (або хрестовим походом бідноти). Люди вирушили без коней і запасів продовольства, дорогою вони грабували населені пункти в Європі, намагалися штурмувати великі міста (кожне з яких “визнавали” Єрусалимом) та влаштовували єврейські погроми. Більшість учасників цього походу не дійшли до Святої Землі – їх перебили за розбій ще до Босфору.

Тих, хто дістався Малої Азії, Олексій Комнін намагався утримати від спроб воювати з сельджуками, вмовляючи дочекатися лицарів. Але “христове воїнство” таки рушило в бік Нікеї, і в першій же битві було ущент розбите турками. Залишки — близько тисячі людей — разом із Петром Пустельником бігли й залишились у Константинополі. Слід зазначити, що лицарі, які прибули слідом за біднотою на наступний рік, створили для Олексія Комніна нічим не менше проблем, ніж перші “хрестоносці”. Вони не хотіли скласти імператору присягу, слухати його накази, а самі поступово розпадалися на окремі групи, захоплюючи міста та проголошуючи в них власні держави. Так, під час Першого хрестового походу було створено: графство Триполі, Антіохійське князівство та графство Едеське. А фінальним акордом стало взяття залишками розпорошеного хрестоносного війська міста Єрусалим у 1099 році. Передавати Єрусалим під контроль Візантійської імперії, ясна річ, лицарі не стали та заснували тут ще одну державу – Єрусалимське королівство. Надалі розбрат і феодальні війни між християнськими державами Близького Сходу призведуть до поступового захоплення їх мусульманами. Тому хрестові походи стануть буденністю середньовічної Європи.

27 листопада 1863 року народилася українська письменниця Ольга Кобилянська.

Вона росла на Буковині (зараз ця її частина входить до складу Румунії) та спочатку писала твори німецькою мовою. Любов до української культури та літератури Кобилянський прищепили письменниця Наталія Кобринська та перша українська жінка-лікарка в Австро-Угорщині Софія Окуневська. Кобилянська була учасницею феміністського руху, писала програмні матеріали. Неодноразово приїжджала до Наддніпрянської України – у тому числі під час візиту до Києва спілкувалася із визначними сучасниками: Коцюбинським, Старицьким, Лисенком. Також Ольга Кобилянська потоваришувала з Ларисою Косач (Лесею Українкою). Дев’ятитомну збірку творів Кобилянської у 1926-1929 роках надрукували в Харкові. Померла письменниця під час Другої світової війни – 1942 року в Чернівцях.

27 листопада 1895 року винахідник динаміту Альфред Нобель написав свій заповіт, яким передав щорічні доходи від усього свого майна (у нього було 31,5 млн шведських крон) для фінансування міжнародної премії для вчених.

27 листопада 1901 року народився український поет та в’язень комуністичного режиму Михайло Зеров (відомий за псевдонімом Михайло Орест).

Він був молодшим братом поета та перекладача Миколи Зерова, якого росіяни розстріляли в урочищі Сандармох у 1937 році. Ще один їхній брат – Дмитро Зеров – став відомим ботаніком. Загалом у сім’ї (козацького роду) було 11 дітей. Становлення Михайла відбувалося вже за радянських часів. Він завершив Київський інститут народної освіти та спочатку працював педагогом. Але вже у 28 років його заарештували – у справі вигаданого “Союзу визволення України”. Одним із “лідерів” цієї організації слідство хотіло зробити брата Михайла Миколу Зерова. А Михайло був потрібний, щоб дати проти брата свідчення. Його дев’ять місяців катували в Лук’янівській в’язниці, вимагаючи обмовити Миколу. Михайло навіть пробував накласти на себе руки, але дивом вижив. Брата він не обмовив. Але це допомогло ненадовго. У справі СВУ Зеров-старший у результаті проходив як свідок, але вже 1935-го його заарештували, звинувативши в керівництві контрреволюційною терористичною націоналістичною організацією, а 1937-го стратили.

Михайла також не випускали з-під пильної уваги “органи”. У червні 1938-го його заарештували вдруге за абсурдною підозрою в організації замаху на Сталіна та Ворошилова. Чоловіка мали розстріляти, але справу несподівано переглянули та відправили засудженого на три роки на заслання – на будівництво Біломорканалу. Вийшовши на волю у червні 1941-го, він переїхав спочатку до Вінниці, а далі – до Львова. Там він цілими днями писав, зокрема відтворював по пам’яті вірші свого брата Миколи Зерова. З початком німецько-радянської війни письменник виїхав на Захід. 1944-го він оселився в німецькому Аугсбургу. Там він брав участь у зборах Мистецького українського руху. Після завершення Другої світової, на відміну від багатьох учасників МУРу, Зеров не поїхав до США чи Канади, а залишився в Німеччині. Він жив самотньо та бідно, заробляв перекладами, іноді займався редакторською роботою та видавав свої книжки невеликими тиражами. У цей період він також підготував до друку збірку творів свого брата Миколи та збірку спогадів про творчих людей Розстріляного відродження – “Безсмертні”. Михайло Зеров помер від інфаркту 12 березня 1963 року. Його поховали в Німеччині, а 1994-го перепоховали в Києві – на Байковому цвинтарі, поряд із братом Дмитром.

27 листопада 1905 року лейтенант Петро Шмідт у Севастополі очолив заколот на крейсері “Очаків” та інших судах Чорноморського флоту.

27 листопада 1918 року відбулися перші установчі спільні збори Української академії наук. На них президентом УАН обрали Володимира Вернадського.

27 листопада 1937 року за вироком “трійки” НКВС розстріляли 73-річного “народного патріарха” – митрополита Василя (Липківського).

27 листопада 2004 року Верховна Рада України під тиском півторамільйонного натовпу учасників Помаранчевої революції зібралася на позачергове засідання. На ньому депутати ухвалили рішення визнати результати другого туру виборів Президента України такими, що не відображають повною мірою волевиявлення народу, та недійсними. “За” проголосували 323 депутати ВР. Крім того, Верховна Рада висловила недовіру ЦВК на чолі з Ківаловим.

Церковне свято 27 листопада

27 листопада за новим церковним календарем в Україні вшановують пам’ять великомученика Якова Персянина (Розсіченого). Він народився в IV столітті в благочестивій християнській сім’ї, багатій та знатній. Одружений також був на християнці, у них були діти, виховані в любові до Бога. Яків обіймав високу посаду при дворах двох перських царів. В одному з військових походів Яків, щоб не зізнаватися цареві в тому, що є християнином, приніс жертву язичницьким ідолам. Дізнавшись про це, дружина та мати Якова написали йому листа з вимогою покаятися. Яків усвідомив тяжкість свого гріха, молився та голосно благав Бога про прощення. У цей момент його соратники почули, що він молиться до Христа, й донесли царю. Той провів допит Якова. І він уже не злякався, а зізнався цареві в тому, що він – християнин. Цар намагався умовити свого підлеглого зректися Христа, проте це йому не вдалося. Тоді Якову відрубали пальці на руках та ногах, а потім повністю руки та ноги. Після чого тіло, що стікало кров’ю, обезголовили.

Народні прикмети

Якщо весь день хмарно, то зима буде пізньою.

Якщо день сонячний, то в наступному році буде хороший урожай зерна.

Що не можна робити 27 листопада

Не можна спати до обіду й лінуватися.

Не можна пускати незнайомців у будинок сьогодні.

Батькам не можна лаяти дітей і сваритися з ними.