Сьогодні 28 листопада: яке свято та день в історії

28 листопада 1919 року розпочалася Визвольна війна естонського народу проти радянської Росії. У 1943-му в Тегерані відкрилася перша конференція глав держав антигітлерівської коаліції (Черчилля, Рузвельта та Сталіна). У 1964-му відбувся запуск автоматичної міжпланетної станції “Марінер Марс”, яка першою передала фото Червоної планети на Землю. У 2000-му в Україні вибухнув “Касетний скандал”. У 2004-му в Сєвєродонецьку відбувся сепаратистський з’їзд, на якому голова Харківської ОДА Кушнарьов розповідав, скільки від Харкова кілометрів до кордону з РФ.

Свята та пам’ятні дати 28 листопада

28 листопада – День працівника системи фінансового моніторингу в Україні.

У світі – День Червоної планети, Всесвітній день співчуття (або Всесвітній день милосердя).

Свята та пам’ятні дати 28 листопада

28 листопада 1520 року Фернан Магеллан на чолі морської експедиції став першим європейцем, який проплив з Атлантичного океану в Тихий. 28 листопада три кораблі, які на той момент залишилися у флотилії Магеллана, вийшли з відкритої ним протоки в океан. Зараз ця протока на всіх географічних картах світу називається ім’ям свого відкривача – Магелланова.

28 листопада 1918 року розпочалася Визвольна війна естонського народу проти радянської Росії. Естонія, як і Латвія й Україна, протягом певного періоду своєї історії була захоплена росіянами та входила до складу Російської імперії. Але, так само як інші поневолені народи, після Лютневої революції 1917 року розпочала державне будівництво.

Восени 1917 року тут завершилися вибори до Тимчасової земської ради (парламенту) Естонської автономної губернії, яку раніше своїм рішенням створив російський Тимчасовий уряд. Але більшовики, здійснивши Жовтневий переворот, пішли в наступ на всі прояви демократії на територіях, що входили до складу поваленої імперії. Однак підім’яти під себе Естонію не встигли – їм довелося відступати перед німецькою армією. У короткий проміжок часу між “зміною окупантів” естонський парламент (що пішов у підпілля) проголосив незалежність країни та сформував уряд. Але вже наступного дня до Таллінна вступили німецькі війська. Лише наприкінці Першої світової війни, одночасно з капітуляцією, 11 листопада 1918 року представники Німеччини передали політичну владу тимчасовому уряду Естонії. Добре усвідомлюючи, що надалі країні доведеться зіткнутися з більшовицькою навалою, вже 16 листопада тимчасовий уряд закликав населення до добровільної мобілізації та почав організовувати естонську армію. А 28 листопада радянська 6-та червонострілецька дивізія атакувала прикордонне місто Нарва. Це вважається початком Визвольної війни. Нарва пала вже наступного дня – 29 листопада більшовики утворили в місті окупаційну владу під назвою “Естонська трудова комуна”. Протягом війни радянські війська дійшли майже до Таллінна – їх зупинили за 34 км від столиці. На допомогу естонцям прийшов британський експедиційний корпус, який із моря прикривали кораблі Королівського морського флоту. Також до боротьби долучилися добровольці з Фінляндії, Швеції та Данії. Ця строката армія у січні 1919 року перейшла в контрнаступ і вибила радянських окупантів з Естонії. Під час контрнаступу, який у 1919 році підтримували російські білогвардійці Юденича, естонці та їхні союзники підійшли на відстань 15 км до Петрограда. Однак потім відступили під загрозою більшовицького заколоту в тилу. У січні 1920 року противники підписали перемир’я, а 2 лютого – мирний договір, яким РРФСР визнала незалежність Естонії (хоча й не змирилася з нею, що показали подальші події).

28 листопада 1943 року в Тегерані відкрилася перша конференція керівників держав антигітлерівської коаліції. Разом уперше зібралися прем’єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль, президент США Франклін Рузвельт та голова РНК СРСР Йосип Сталін.

На той момент радянські війська вже вибили нацистів із Києва, а союзники, успішно завершивши північноафриканську кампанію, взяли під контроль Сицилію та висадилися в Італії. Отже, ключових тем для розмови було дві: подальші бойові дії (а саме так зване “відкриття другого фронту” – тобто висадка в Нормандії та участь СРСР у війні з Японською імперією); післявоєнний устрій світу.

З огляду на рівень учасників конференції заходи безпеки на ній були надзвичайними. На три дні Тегеран повністю блокували війська та спецслужби. У місті призупинили діяльність усіх ЗМІ, відключили телефон, телеграф та радіозв’язок. Учасники зустрічі жили в радянському та британському посольствах (президент США оселився у радянському, адже американське було віддалено від цих двох установ). Між будівлями посольств створили брезентовий коридор, щоб переміщення лідерів країн було неможливо відстежувати. Епіцентр переговорів оточили трьома кільцями піхоти й танків.

Як відомо зі спогадів учасників та свідків Тегеранської конференції, керівники США та СРСР були розташовані один до одного і готові конструктивно домовлятися про повоєнний поділ світу. Черчилль, на відміну від Рузвельта, не змінив своєї недовіри до комуністів. У безхмарну післявоєнну співпрацю з СРСР він не вірив. Він також висловлював сумніви щодо ефективності Організації Об’єднаних Націй, створення якої також було предметом переговорів. Прем’єр-міністр Великої Британії намагався відстрочити висадку військ у Франції. Він прагнув провести низку операцій на Балканах (і запобігти таким чином появі тут радянських зон впливу). Але на цьому етапі Сталін ледь не покинув конференцію, тому сер Вінстон змушений був піти на компроміс. Висадку в Нормандії узгодили та призначили на травень 1944 року.

Щодо повоєнного поділу світу, то обговорювали долю Німеччини та її союзників, а також кордони. Керівник СРСР, зрозуміло, відстоював свої “досягнення на заході” 1939-1940 років. Він хотів залишити в складі Союзу захоплені відповідно до пакту Молотова-Ріббентропа країни Балтії та території України й Білорусі, які до осені 1939 року входили до складу Польщі. Черчилль захищав інтереси окупованих країн, Рузвельт був більш налаштований на компроміс, хоч і зазначав, що не зможе заявити про таку позицію публічно. Сталін на конференції повідомив також, що СРСР розраховує отримати Кенігсберг і пересунути кордон із Фінляндією подалі від Ленінграда. Переговори щодо радянських повоєнних кордонів продовжилися на подальших зустрічах “Великої Трійки” та завершилися тим, що Сталін отримав бажане – на Ялтинській конференції. Також на Тегеранській конференції ухвалили Декларацію про Іран, в якій зголосилися зберегти незалежність і територіальну цілісність цієї країни. Насамкінець Сталін погодився, що СРСР вступить у війну проти Японської імперії після поразки Німеччини.

28 листопада 1964 року з мису Канаверал запустили автоматичну міжпланетну станцію “Марінер Марс – 4”.

Вона стала першим космічним апаратом, який зробив фотографії іншої планети зблизька та передав їх на Землю. Біля Марса “Марінер” пролетів 14-15 липня 1965 року. Звичайно, якість отриманих у 1960-і роки знімків була далека від сучасної. Але все ж таки вони дозволили вченим скласти уявлення про поверхню планети, розрідженість її атмосфери та відкинути версії про існування розумного життя на Марсі (хоча цей висновок і надалі піддавався сумнівам).

28 листопада 2000 року в Україні розпочався так званий “Касетний скандал”. Цього дня Олександр Мороз оприлюднив у Верховній Раді України аудіозапис із кабінету Президента Леоніда Кучми, що був зроблений майором Мельниченком.

28 листопада 2004 року на тлі Помаранчевої Революції в Сєвєродонецьку Луганської області відбувся так званий “Всеукраїнський з’їзд народних депутатів та депутатів місцевих рад” . Його учасники заявили про підтримку Януковича, який, за їхньою версією, переміг на виборах Президента. Саме на цьому з’їзді голова Харківської ОДА Євген Кушнарьов виголосив знамениту промову, через яку надалі ходив на допити до прокуратури.

Втім, справу про сепаратизм проти Кушнарьова згодом закрили, не знайшовши у його словах прямого заклику до зміни адміністративно-територіального устрою України.

Церковне свято 28 листопада

28 листопада за новим церковним календарем в Україні вшановують пам’ять преподобномученика i сповідника Стефана Нового. Він народився 715 року в Константинополі в християнській сім’ї. Новонародженого Стефана мати принесла до Влахернського храму в ім’я Пресвятої Богородиці та присвятила Богу. У 16 років його віддали на послух блаженному Йоану, який жив на горі святого Оксентія. У нього Стефан прожив більше 15 років – у тому числі жив у печері й після смерті Йоана. Поступово навколо келії Стефана утворився монастир, де він став ігуменом. У 42 роки Стефан покинув монастир та пішов жити на іншу гору в глибокому затворі. Однак і там із часом утворилася громада ченців, які шукали духовного наставництва святого Стефана. Стефан викликав гнів імператора-іконоборця Костянтина Копроніма, адже тому розповіли про відкрите заохочення іконопочитання Стефаном. Імператор намагався спочатку переманити Стефана на свій бік – до табору іконоборців. Але це не вдалося. Тож надалі протягом багатьох років імператор намагався позбутися Стефана – «підставляючи», кидаючи до в’язниці, висилаючи на острів у Мармуровому морі тощо. Проте де б не опинявся Стефан, навколо нього завжди починали збиратися віруючі, учні й прибічники. І навіть темниця перетворювалася на монастир. Врешті імператор заявив своїм воїнам, що Стефан нібито хоче скинути його з престолу. Воїни витягли святого з в’язниці та потягли вулицями міста, знівечене тіло мученика кинули в яму, де ховали злочинців.

Народні прикмети

Якщо в цей день випав сніг, він пролежить до самої весни.

Якщо снігу багато, то наступного року буде гарний урожай.

Якщо в цей день сильний мороз і вітер, то й на Святого Миколая буде вітряно.

Дощ або мокрий сніг 28 листопада – до морозів у травні наступного року.

Що не можна робити 28 листопада

Не можна переїдати.

Не можна пліткувати.

Якщо вночі з 27 на 28 листопада насниться кошмар, про нього не можна мовчати, інакше може збутися.