Нелюбов Зеленського до Залужного почав розвивати Єрмак навесні 2022 року – УП

Про політичну природу конфлікту між президентом Володимиром Зеленським і головкомом Валерієм Залужним, який загострився після візиту глави Пентагону Ллойда Остіна, і кого в ОП ймовірно хочуть бачити на місці Залужного, пише УП .

Перші паростки майбутніх політичних баталій актуалізувалися на Печерських пагорбах, коли ще російські війська не відійшли від столиці України – навесні минулого року.

Першим, кого минулої весни хвилювали можливі амбіції Залужного, був голова Офісу президента Андрій Єрмак. Перебуваючи з президентом у укритті, так званому “Об’єкті №1”, голова ОП регулярно звертав увагу всього оточення Зеленського на головкома.

“Ми ще ніхто ні про що не думали, а Андрій Єрмак щодня щось про Валерія підкидав. То в нього фонд, то він дуже медійний, то в нього в оточенні “одні порохоботи”, то ще щось. Це виглядало дивно, але тоді було не дуже до того”, – згадує у розмові з УП один із членів владної команди, який мав доступ до “Об’єкту №1”.

Зеленський приніс елементи політики у керівництво армією, тобто зону відповідальності Залужного. Водночас, головком ЗСУ поза власною волею став помітним явищем у політичній реальності, тобто сфері життєвих інтересів президента.

Саме Зеленський фактично створив паралельні треки для спілкування з командувачами різних родів військ, що відбувається в обхід Залужного. Наприклад, із командувачами Сухопутних військ Олександром Сирським чи Повітряними силами Миколою Олещуком.

Очевидно, що прямий контакт із командувачами прискорює роботу для президента, але дестабілізує роботу головкому ЗСУ, який дізнається частину інформації від своїх формальних підлеглих хіба що на ставках, якщо дізнається взагалі.

“Розумієте, часом є враження, що Зеленський має два види ЗСУ: “хороші”, якими командує Сирський та інші фаворити, і “погані”, які підпорядковуються Залужному. Це дуже демотивує головкома і головне – заважає командувати всією армією”, – описує проблему у розмові з УП людина із близького оточення Залужного.

Ще однією проблемою став контрнаступ, бо “великий контрнаступ” мав не лише військову складову, а й політичну.

Люди з ОП, які раніше брендували (!) криваву оборону “Фортеці Бахмут”, розігнали очікування товариства через “Єдиний марафон”, мережу своїх медійних ресурсів та інформкампанії брендованих підрозділів “Гвардії наступу” та інших підрозділів до таких висот, що звичайний обиватель чекав щонайменше визволення Криму. А з ним – і західні партнери України.

Якби не було цієї політичної розкрутки, суто військові проблеми боїв на півдні було б куди легше сприйняти, зрозуміти, проговорити та визначити винних.

Під час візиту глави Пентагону Ллойда Остіна йому озвучили, що Україна потребує 17 мільйонів снарядів, а для деокупації всієї території України потрібно сил і коштів “на $350-400 мільярдів”. Пряма мова одного з високопосадовців Сил оборони: “Остину озвучили потребу в 17 мільйонів снарядів. Він, м’яко кажучи, здивувався, бо в усьому світі не зібрати стільки снарядів”.

Крім того, за словами джерела, Остін також розповів, що Залужний скаржився йому на втручання ОП: “Остін потім нам розповідав, що Залужний скаржився, як йому заважають, що Офіс не такий, той не такий, інший не такий. Ну ясно, що і президент про такі розмови дізнався. І вони не сприяють довірі”.

“Є таке враження, що після приїзду Остіна Зеленський наблизився до рішення про заміну Залужного. На ставках навпаки зникли сварки та почалися жарти, але це дуже холодний та їдкий такий гумор. Президент запитує, на кшталт “що, ми героїчно наступаємо – відійшли на 200 метрів ?”, а Валера гнівно мовчить”, – передає УП атмосферу у верхівці один із членів ставки.

Знаючи емоційність Зеленського, можна припустити, що така надмірна відвертість Залужного у розмовах із партнерами може перевести питання його відставки із суто гіпотетичної площини до практичної.

Це викликає таке запитання: а хто наважиться замінити головкома на його посаді? Поки що з доступних очевидних опцій у Зеленського є кандидатура командувача сухопутних військ генерал-полковника Сирського.

Але, незважаючи на те, що саме з ним пов’язані такі успішні операції як оборона Києва, битва за Харків та блискучий контрнаступ на Харківщині, Сирський має дві головні проблеми.

Перша – генерал-полковник не викликає належної медійної зацікавленості, хоч би скільки Зеленський особисто не їздив до нього на позиції. Друга – Сирський ніяк не може позбутися в армії важкого амплуа командира, який не зважає на втрати.

Але головна проблема з таким призначенням, що потенційне підвищення Сирського не зможе перекрити створення нової суперзірки української політики, якою неминуче стане Залужний у момент відставки.

Читайте також: Безугла VS Залужний. Політичне харакірі нардепки чи спланована акція?