Сьогодні 19 грудня: яке свято та день в історії

19 грудня в Україні – День адвокатури. Цього дня у 1997-му та 2001-му роках стартував прокат двох кінохітів – “Титанік” та “Володар перснів: Хранителі Персня”. 1984-го прем’єр-міністри Великої Британії та КНР підписали угоду про передачу Гонконгу. 1941-го Гітлер узяв командування німецькими військами на себе та впевнено повів Німеччину до розгрому. 1863-го англієць Волтон запатентував лінолеум.

Свята та пам’ятні дати 19 грудня

19 грудня в Україні – День адвокатури.

У світі – Міжнародний день допомоги бідним.

Також відзначають День жорстких цукерок, День вічнозеленого дерева.

19 грудня в історії

19 грудня 1863 року англієць Фредерік Волтон запатентував лінолеум.

Винахідник походив із сім’ї успішного бізнесмена та починав свій шлях у компанії батька. Однак поступово розійшовся з ним, оскільки батько не надто підтримував новаторські ідеї Фредеріка. А юнак вірив у себе. Ще в 1857 році він винайшов спосіб, як зробити жорстким лляне масло. Саме ця технологія надалі зробила його багатим. 1860-го, вийшовши з бізнесу батька, Волтон-молодший організував експериментальну фабрику, де працював над окисленням лляної олії. На цей процес він оформив патент. Затверділу лляну олію він вважав перспективною як замінник гуми. А змішавши таку олію з пробкою та барвниками, отримав найвідоміший зі своїх винаходів, який назвав “лінолеум” (від латинських слів linum – “льон” і oleum – “масло”). Отримавши патент, Волтон заснував компанію “Linoleum Manufacturing Company” і почав експортувати свій матеріал для покриття підлоги до Європи та США. Надалі винахідник отримав ще ряд патентів – на обладнання для виготовлення покриття для підлоги, спосіб отримання кольорового лінолеуму та тиснення на ньому малюнка, тиснене настінне покриття з того ж матеріалу і т.п. Усього за життя Волтон отримав понад 100 патентів.

19 грудня 1941 року фюрер нацистської Німеччини Адольф Гітлер на тлі невдачі наступу Вермахту на Москву “переміг власний генштаб” – він узяв командування німецькими військами на себе.

Враховуючи обставини, за яких було прийнято це рішення, може здатися, ніби це був “жест розпачу”. Але насправді це не так. Для Гітлера це був тріумф, адже з командуванням власної армії він конкурував і сперечався протягом усього періоду при владі. Починаючи з 1934 року Гітлер постійно вів Німеччину до великої війни. Але командування, яке складалося в основному з досвідчених офіцерів ще імператорської армії, намагалося переконати “капрала-вискочку”, що армія не готова реалізовувати його геніальні задуми. Першими жертвами бажання Гітлера стати “полководцем” стали міністр оборони рейху генерал-фельдмаршал Вернер фон Бломберг та головнокомандувач сухопутними силами генерал Вернер фон Фріч. Обидва виступали проти планів Гітлера здійснити вторгнення до сусідніх країн. У результаті фон Бломберга скомпрометували, довівши, що його дружина колись була повією. Він пішов на пенсію. Що ж до Фріча, то реального компромату на нього не було, тож проти нього організували фейковий гомосексуальний скандал – і теж змусили піти у відставку. Обидва покинули пости на початку 1938-го.  17 серпня 1938-го подав у відставку начальник Генштабу Збройних сил Німеччини Людвіг Бек, який перед тим виступив проти вторгнення до Чехословаччини. Надалі Гітлер створив Верховне головнокомандування збройними силами Німеччини та призначив начальником штабу абсолютно лояльного до себе генерала Вільгельма Кейтеля (саме він 1945-го підпише акт про капітуляцію Німеччини). Після цього нацисти провели чищення генералів, які дозволяли собі виступати проти планів Гітлера, – загалом усунули чи перевели на інші посади близько 70 вищих офіцерів.

Подальші військові успіхи в Європі та відсутність у командуванні армії тих, хто міг опонувати Гітлеру, підняли його й без того разючу самовпевненість на позамежний рівень. Фюрер був упевнений, що лише він приведе Німеччину до перемоги. Тож скористався провалом наступу на Москву, щоби остаточно взяти командування на себе. Одночасно він звільнив головнокомандувача Сухопутних військ Вермахту Вальтера фон Браухіча та вже 20 грудня заборонив будь-який відступ німецьких частин з-під Москви, наполягаючи, щоб армія боролася до останнього. З цього моменту і до 22 квітня 1945 року верховний головнокомандувач впевнено вів німецьку армію до катастрофи.

“Гітлер читав багато воєнної літератури, а також любив слухати військові лекції. Таким чином, у поєднанні зі своїм особистим досвідом (Першої світової війни) як звичайного солдата, він отримав дуже гарні знання про нижчий рівень ведення війни: властивості різної зброї; вплив ґрунту та погоди; менталітет та моральний дух військ… З іншого боку, у нього не було уявлення про найвищі стратегічні та тактичні комбінації. Гітлер добре розумів, як рухається та бореться окрема дивізія, але він не розумів, як діють армії”, – оцінив уже після завершення Другої світової війни “таланти полководця” Гітлера один з його генералів Гассо фон Мантойффель.

19 грудня 1984 року у Пекіні прем’єр-міністри Великої Британії та КНР підписали угоду про передачу британської колонії Гонконг під юрисдикцію Китаю. Докладніше.

19 грудня 1991 року Швеція визнала незалежність України.

19 грудня 1997 року відбулася прем’єра фільму Джеймса Кемерона “Титанік”.

Фільм отримав 11 “Оскарів”, у тому числі нагороду за “Кращий фільм”. Він також з лишком окупив свій астрономічний бюджет: за витрачених на створення 200 млн доларів, у прокаті “Титанік” заробив 1,4 мільярда (а на сьогодні загальний прибуток стрічки становить 4 мільярди доларів, враховуючи повторний прокат у 3D, продаж дисків та онлайн-переглядів тощо). Від ідеї “Титаніка” до її реалізації минуло 10 років. Вперше амбітний проєкт Кемерон задумав 1987-го, подивившись документальний фільм про аварію лайнера. А згодом найкращий друг Кемерона Льюїс Ебернетті подарував йому на день народження свою книгу-дослідження про “Титанік”. До 1994 року Кемерон вже написав сценарій і запропонував його кінокомпанії “20th Century Fox”. Далі він здійснив 12 занурень до “Титаніка”, щоб зняти затонулий корабель. Для знімання фільму збудували студію на узбережжі в Мексиці. А макет лайнера, який плавав і тонув у басейні цієї студії, не набагато поступався за розмірами реальному “Титаніку” (він був всього на 38 метрів коротше). Над спецефектами в частині аварії лайнера працювали 17 студій одночасно. Витрати були настільки великими, а очікування завищеними, що сам Кемерон дуже турбувався, що фільм їх не виправдає. Однак він став абсолютним хітом у прокаті, зокрема завдяки жіночій аудиторії, яка часто дивилася “Титанік” у кінотеатрах кілька разів.

19 грудня 2001 року в прокат вийшла перша з трьох частин саги Пітера Джексона за романом Джона Толкіна “Володар перснів” – “Володар перснів: Хранителі Персня”.

Цей фільм повністю зняли в Новій Зеландії. Масштаб проєкту можна оцінити, виходячи з того, що на час фільмування новозеландський уряд заснував посаду міністра у справах “Володаря перснів” – чиновник мав розв’язувати всі економічні питання. Адже знімання трилогії принесло до економіки Нової Зеландії близько двохсот мільйонів доларів. В острівній країні побудували реальний Хоббітон, де було 28 різних нір та 47 димових труб. Щоб газони в новозеландському Хоббітоні були такими ж казковими, як у світі Толкіна, їх “стригли” за допомогою овець. Різні знімальні майданчики знаходилися в різних віддалених одне від одного місцях (до деяких можна було потрапити лише за допомогою гелікоптерів). Знімальна група налічувала близько 3000 осіб, а для акторів та їхніх дублерів виготовили 19 тисяч костюмів. Головні герої почали готуватись до подорожі у світ Середзем’я за шість тижнів до початку фільмування. Вони вчилися битися на мечах, їздити верхи та плавати на човнах. Також усі Хранителі Персня (крім виконавця ролі Гімлі Джона Ріс-Девіса) зробили собі однакові татуювання – у вигляді ельфійської дев’ятки. Перша частина саги заробила у прокаті 880 мільйонів доларів. А також здобула чотири премії “Оскар” – за кращу операторську роботу, грим, музику та візуальні ефекти.

Церковне свято

19 грудня за новим церковним календарем в Україні вшановують пам’ять святого мученика Вонифатія. Він був рабом багатої молодої римлянки Аглаїди та перебував з нею в беззаконному співмешканні. Але обидва вони відчували докори совісті й хотіли якось змити свій гріх. Аглаїда дізналася, що якщо з побожністю зберігати в домі мощі святих мучеників, то їх молитвами легше отримати спасіння. Вона спорядила Вонифатія на Схід, де на той час йшло жорстоке гоніння на християн, і просила привезти мощі будь-якого мученика, щоб він став їхнім керівником та покровителем. Вонифатій на прощання, сміючись, спитав; “А що, пані, якщо я не знайду мощів, а сам постраждаю за Христа, чи ти приймеш моє тіло з честю?” Аглаїда поставилася серйозно до його слів і докорила йому, що він, вирушаючи на святу справу, дозволяє собі вільності. Приїхавши до Кілікії Вонифатій пішов на міську площу, де мучили християн. Приголомшений видовищем страшних тортур, він кинувся до мучеників, цілував їм ноги та просив святих молитов, щоб і він міг постраждати з ними. Тоді суддя спитав Вонифатія, хто він. Вонифатій відповів: “Я християнин”, – а потім відмовився принести жертву ідолам. І його відправили на муки, а потім відсікли голову мечем. Супутники святого Вонифатія, які приїхали з ним до Кілікії викупили за великі гроші рештки мученика та привезли їх до Риму – Аглаїді. Вона з великою шаною прийняла мощі Вонифатія, а потім збудувала на місці його поховання храм. Роздавши жебракам свій маєток, вона пішла в монастир, де прожила 18 років. Після смерті її поховали  біля могили Вонифатія.

Народні прикмети

Якщо 19 грудня на деревах іній, то наступний рік буде вдалим.

Якщо 19 грудня йде сніг, то в наступному році буде великий урожай пшениці.

Якщо в цей день сильний вітер, то восени буде багато горіхів.

Що не можна робити 19 грудня

Не можна важко працювати.

Не можна виносити сміття з дому.

Не можна виходити в старому одязі.