• Нд 08.09.2024
  • Харків  +16°С
  • USD 41.09
  • EUR 45.59

Сьогодні 22 грудня: яке свято та день в історії

Політика   
Сьогодні 22 грудня: яке свято та день в історії

22 грудня в Україні – День енергетика та День працівників дипломатичної служби. 22 грудня 1833 року народилася українська письменниця Марко Вовчок. 1882-го на різдвяній ялинці вперше засяяла електрогірлянда. 1917-го в УНР створили Генеральне секретарство з міжнародних справ, Головну скарбницю та Український державний банк. 1941-го до Вашингону прибув прем’єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль – для переговорів із президентом США Франкліном Рузвельтом про спільні дії у Другій світовій війні. 1999-го прем’єр-міністром України став Віктор Ющенко.

Свята та пам’ятні дати 22 грудня

22 грудня в Україні – День енергетика та День працівників дипломатичної служби.

Сьогодні – День зимового сонцестояння.

Також відзначають: День невисокої людини та Всесвітній день оргазму.

22 грудня в історії

22 грудня 1833 року народилася Марія Вілінська – майбутня українська письменниця та поетеса, відома під псевдонімом Марко Вовчок.

Марія Вілінська

22 грудня 1882 року на ялинці вперше засяяла електрогірлянда. Цей винахід представив публіці 36-річний інженер Едвард Джонсон. Він був багаторічним помічником винахідника Томаса Едісона та віцепрезидентом його “The Edison Lamp Company”. Саме Джонсон першим з’єднав у ланцюг 80 невеликих кольорових лампочок та прикрасив ними ялинку. У гірлянди Джонсона були білі, червоні та сині вогники, що спалахували по черзі або попарно. Детальніше.

22 грудня 1894 року військовий суд у Парижі оголосив вирок у “справі Дрейфуса”. Французького офіцера єврейського походження Альфреда Дрейфуса визнали винним у шпигунстві на користь Німеччини та засудили до довічного ув’язнення. Його справа на довгі роки розколола та дестабілізувала французьке суспільство. Детальніше.

22 грудня 1917 року в Україні створили міністерство зовнішніх справ – на той момент воно називалося Генеральне секретарство з міжнародних справ.

Документ щодо створення Генерального секретарства УНР
Фото: uk.wikipedia.org

Відповідне розпорядження підписав глава уряду УНР Володимир Винниченко. Тож цього дня в Україні відзначають День працівників дипломатичної служби. Це стало можливим після затвердження УНР ІІІ універсалу, який позначив принциповий курс республіки на відокремлення від Москви. При цьому остаточно виконавчі органи (у тому числі зовнішньополітичне відомство) сформували вже після проголошення незалежності УНР IV універсалом. Генеральне секретарство міжнародних справ розмістилося в Києві в особняку Федора Терещенка. Під різними назвами це відомство функціонувало й за часів гетьмана Скоропадського, і після нього – за Директорії УНР. Першим вагомим іспитом для молодої української дипломатії стала участь у підготовці та підписанні Берестейського миру в 1918 році. Цей документ досяг головної мети – визнання незалежності України у Європі. Після його укладення Українська Центральна Рада направила перших послів – до Німецької, Австро-Угорської та Османської імперій, а також Румунського королівства. Надалі кількість країн, які визнавали незалежність УНР, збільшувалась, а відповідно розширювалася й мережа диппредставництв. Зрозуміло, що їх довелося поступово згорнути після окупації більшовиками країни, хоча за кордоном дипломати продовжували боротися за Україну й після того, як більшовики проголосили тут свою владу.

22 грудня 1917 року в Харкові відбувся нашвидкуруч організований більшовиками з’їзд рад Донецького та Криворізького басейнів, а також більшовицької фракції, що втекла з київського з’їзду. Детальніше.

22 грудня 1917 року Українська Центральна Рада ухвалила закон про утворення Головної скарбниці УНР та Українського державного банку. Усі податки та доходи, які збиралися в Україні, визнали прибутком Державної скарбниці Української республіки. Також Київську контору Російського державного банку перетворили на Український державний банк. Напередодні, 19 грудня, ухвалили тимчасовий Закон про випуск державних кредитних білетів УНР. Перша купюра в 100 карбованців з’явилася 6 січня 1918 року (або 24 грудня 1917-го – за старим стилем).

100 карбованців УНР 1918 рік
Фото: mik-kiev.livejournal.com/16973.html

Ці перші гроші були захищені недостатньо, тому їх часто підробляли. Тож гетьман Скоропадський у 1918 році вивів їх із обігу. 30 березня 1918-го оголосили про випуск знаків державної скарбниці номіналом 5, 10, 25, 50 рублів. Під час першої окупації Києва більшовики пограбували Державний банк та вивезли більшість активів до Росії, а також розікрали та знищили. Після звільнення столиці (за часів Скоропадського) ухвалили статут Державного банку. Основний капітал банку на той час становив 100 млн карбованців, а резервний фонд – 10 млн карбованців. На початку 1919 року Державний банк евакуювали на захід України. 1920-го майно та архів банку перевезли до Польщі.

22 грудня 1941 року прем’єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль прибув до Вашингтона – на переговори з президентом США Франкліном Рузвельтом. Це сталося після того, як обидві країни оголосили війну Японії через напад на Перл-Гарбор, а всі держави Осі у відповідь оголосили війну США. Звичайно, Черчилль висловлював співчуття американському народу, але насправді був дуже радий тому, що США вступили у війну. Адже ресурси Великої Британії були сильно підірвані, а в СРСР нацисти вже стояли під Москвою. Залучити США до великої війни британський прем’єр-міністр намагався неодноразово. Особливо активно – після окупації нацистами Франції та евакуації британських і залишків французьких військ із Дюнкерка у 1940-му. Після тих подій протягом року – до нападу німців на СРСР – Велика Британія фактично залишалася єдиним центром спротиву гітлерівцям у Європі. Країна страждала від постійних нальотів німецької авіації, вела війну на морі та в колоніях. Гітлер посилював пресинг, готував висадку в Британії (яку так і не реалізував) і розраховував, що британці здадуться та підуть на принизливі переговори на його умовах. Але Черчилль чітко дотримувався обіцянки, даної у своїй знаменитій промові 4 червня 1940 року: “Ми підемо до кінця, ми будемо битися у Франції, ми будемо боротися на морях і океанах, ми будемо битися зі зростаючою впевненістю і зростаючою силою в повітрі, ми будемо захищати наш острів, якою б не була ціна, ми будемо битися на узбережжях, ми будемо битися в портах, на суші, ми будемо битися в полях і на вулицях, ми будемо битися на пагорбах; ми ніколи не здамося”.

Протягом цього тяжкого року Черчилль завжди був на зв’язку з президентом США Франкліном Рузвельтом. Той допомагав, але був дуже обмежений у своїх можливостях через надзвичайно загострені ізоляціоністські настрої в країні. Після Першої світової війни більшість американського суспільства була рішуче налаштована ніколи не вступати у збройні конфлікти в Європі. Щобільше – у 1930-х Сенат ухвалив кілька законів про нейтралітет країни в майбутніх війнах, які зв’язали руки президентові. США приймали біженців із Британії, допомагали постачанням продовольства та нафти. Певним прогресом (хоч і сумнівним) стала угода, згідно з якою США передали британцям 50 застарілих есмінців в обмін на користування британськими військовими базами в Атлантиці на 99 років. Своїм виборцям Рузвельт пояснював, що “виміняв бази на металобрухт”. А згодом Білий дім вигадав спосіб обійти громадський спротив – ним став ленд-ліз. Не продавати зброю, що було заборонено законодавством, а здавати в оренду – цей вихід дозволив Рузвельту допомогти британцям. Згодом Черчилль домігся, що ленд-ліз поширили й на Радянський Союз.

Проте “відсидітися” американцям не вдалося. Напад на Перл-Гарбор вже неможливо було ігнорувати. Тож Черчилль, натхненний тим, що нарешті отримав сильного союзника, вирішив одразу вирушити на переговори до США. Це була небезпечна ідея, адже вимагала подорожі через океан, де була загроза атаки німецьких субмарин. Але прем’єр-міністра Великої Британії це не зупинило.

Він піднявся на борт лінкора “Герцог Йоркський”, який за десять днів доставив його до Вірджинії. А звідти без перепочинку літаком перелетів до Вашингтона. Візит британського прем’єр-міністра залишив незабутні спогади як у Рузвельта, так і в його рідних і співробітників Білого дому. І не лише через значущість події, а й через стиль життя та поведінку гостя. Черчилль прибув з великою командою та майже миттєво перетворив Білий дім на свою тимчасову резиденцію. Місцеві кухарі збилися з ніг, намагаючись догодити високому гостеві. А він полегшив їм життя лише в одній частині – чітко визначивши “барне меню”: склянку хересу з ранку, кілька склянок віскі з содовою перед обідом, французьке шампанське та бренді 90-річної витримки перед сном. Черчилль шокував обслугу тим, що міг розгулювати резиденцією президента США в одному халаті на голе тіло та з сигарою. “Я була вражена, що хтось може так багато курити та пити, але при цьому досить непогано почуватися”, – згадувала про “дорогого гостя” дружина Рузвельта Елеонора.

Черчилль займав собою майже весь час американського президента – працювати над питаннями США Рузвельт міг тільки, поки гість спав зранку – а той не виходив раніше 11-ї години. При цьому британський прем’єр міг запросто увірватися до кабінету колеги будь-якої миті. Сам Черчилль почував себе абсолютно комфортно та телеграфував до Лондона: “Ми живемо тут, як велика родина”.

Черчілль у США з Рузвельтом
Черчилль і Рузвельт у Вашингтоні 22 грудня 1941 року. Фото: Library of Congress

Як би там не було, але в такій атмосфері керівники двох держав вирішили справді велику кількість важливих питань для подальшого ведення війни. А також стали друзями на все життя. Під час візиту вони часто бували разом на публіці та навіть спільно відкривали головну ялинку США. Кульмінацією візиту стала ще одна з найзнаменитіших промов Черчилля – перед Конгресом та Сенатом США 26 грудня 1941 року. Вона варта окремої розмови. Зазначимо лише, що за результатами виступу на обкладинці “The New York Times” наступного дня вийшов заголовок: “Конгрес вражений”.

22 грудня 1989 року за згодою між керівниками Західної та Східної Німеччини для вільного проходу громадян вперше після зведення Берлінської стіни відкрили Бранденбурзькі ворота.

22 грудня 1999 року прем’єр-міністром України став колишній голова Нацбанку та майбутній третій Президент України Віктор Ющенко.

Церковне свято 22 грудня

22 грудня за новим церковним календарем в Україні вшановують пам’ять великомучениці Анастасiї Узорiшительницi. Вона була римлянкою та постраждала за Христа під час гонінь імператора Діоклетіана. Докладніше.

Народні прикмети

Якщо на деревах іній, то на Новий рік буде похмура погода.

Якщо день ясний, погода на Новий рік буде ясною та морозною.

Якщо вдень снігопад, то вночі буде мороз.

Що не можна робити 22 грудня

Краще не виходити з дому після заходу сонця.

Жінкам не можна виконувати домашню роботу.

Вагітним не можна займатися рукоділлям.

Автор: Оксана Горун
Популярно

Ви читали новину: «Сьогодні 22 грудня: яке свято та день в історії»; з категорії Політика на сайті Медіа-групи «Обʼєктив»

  • • Більше свіжих новин з Харкова, України та світу на схожі теми у нас на сайті:
  • • Скористайтеся пошуком на сайті Обʼєктив.TV і обов'язково знаходите новини згідно з вашими уподобаннями;
  • • Підписуйтесь на соціальні мережі Обʼєктив.TV, щоб дізнатися про ключові події в Україні та вашому місті;
  • • Дата публікації матеріалу: 22 Грудня 2023 в 06:00;
  • Кореспондент Оксана Горун у цій статті розкриває тему новин про те, що "22 грудня в Україні – День енергетика та День працівників дипломатичної служби".