Сьогодні 5 січня: яке свято та день в історії

5 січня – Навечір’я Богоявлення (Хрещенський святвечір). Цього дня 1902 року народився воїн армії УНР Іван Богун, життя якого пов’язане з Харковом. 1918-го в УНР з’явилися перші українські банкноти. 1919-го в Мюнхені створили “предтечу” гітлерівської NSDAP – Німецьку робочу партію. 1933-го в Сан-Франциско почали будувати міст “Золоті ворота”. 1935-го заарештували українського письменника, випускника Харківського університету, Бориса Антоненка-Давидовича. 2019-го Вселенський патріарх Варфоломій підписав Томос про автокефалію для Православної церкви України.

Свята та пам’ятні дати 5 січня

5 січня – Навечір’я Богоявлення (Хрещенський святвечір).

У світі також: Міжнародний розвантажувальний день, День кето-дієти, День збитих вершків.

5 січня в історії

5 січня 1902 року народився воїн армії УНР Іван Богун.

Він походив із Полтавщини, за сімейною легендою – рід йшов від легендарного козацького полковника Івана Богуна. Тезка та нащадок легенди 22 лютого 1918 року вступив добровольцем у 2-й Запорізький республіканський курінь армії УНР, яким командував Петро Болбочан. Уже в грудні 16-річний юнак став полковим писарем 1-го Республіканського полку. У березні 1919-го Богун разом із більшістю своїх побратимів потрапив у полон до більшовиків. Але оскільки був неповнолітнім, у травні того ж року його звільнили. З 1932-го по 1934-й працював на Харківському тракторному заводі, а потім вирушив у колгосп до рідного села. У розпал репресій Богуна заарештували за абсолютно абсурдним обвинуваченням – йому в 1937 році пред’явили, що ще в середині 1920-х він отримав листа з-за кордону від свого батька, колишнього старшини Армії УНР, який перебував у таборі інтернованих. За лист від батька його засудили до 10 років таборів – і він відбув повний термін у ГУЛАГу. Після звільнення жив на території РРФСР – працював у колгоспі. Реабілітували Богуна лише 1960-го. Він переїхав працювати на завод у Харцизьку на Донеччині. Помер 19 січня 1974 року.

5 січня 1918 року в обігу з’явилися карбованці УНР.

Першу партію надрукували у грудні 1917-го. Це були купюри по сто карбованців із серійним номером 185. Оформлення розробив Георгій Нарбут.

“Він оздобив купюру орнаментами в стилі українського бароко XVII-XVIII століть. Тоді ж уперше на грошах з’явилося зображення тризуба (родового знаку князя Володимира Великого), що неабияк посприяло його популяризації серед населення”, – повідомляє Український інститут національної пам’яті.

Написи на купюрі були чотирма мовами: українською, російською, польською та єврейською. Через недостатню захищеність перші карбованці часто підробляли, тому їх досить швидко вивели з обігу. 1 березня 1918 року Центральна Рада запровадила гривню – вона коштувала половину карбованця. Протягом 1917-1919 років надрукували банкноти номіналом 10, 25, 50, 100, 250, 1000 карбованців. А також – у 2, 5, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень. Друкували гроші в різний час у різних містах – від Києва та Кам’янця-Подільського до Варшави та Берліна. А 1919-го Директорія замахнулася на введення золотих та срібних монет – на золотих гривнях планували розмістити бюст Тараса Шевченка, а на срібних – будівлю Центральної Ради. Однак ці монети так і залишилися лише задумом через більшовицький наступ.

5 січня 1919 року у Мюнхені створили “предтечу” гітлерівської NSDAP – Німецьку робітничу партію. Її засновник – слюсар залізничного депо Мюнхена Антон Дрекслер. Першими членами майбутньої головної нацистської партії Німеччини були колеги Дрекслера – робочі депо. На момент утворення в партії було лише близько 40 осіб. Однак період, поки вона була зовсім незначною, тривав недовго – до моменту, коли в DAP наприкінці вересня 1919-го вступив Адольф Гітлер.

У лютому 1920-го він виголосив програму “25 пунктів”, тоді ж до назви партії додали “націонал-соціалістична”, отримавши ту саму загальновідому абревіатуру, яку не перекладають, а так і вимовляють “НСДАП”. Перший з’їзд NSDAP у Мюнхені відбувся у 1923 році, а з 1933-го вона прийшла до влади в Німеччині. Гітлер став канцлером, а NSDAP керувала Німеччиною аж до розгрому в Другій світовій війні.

5 січня 1933 року в Сан-Франциско почали будувати один із найвідоміших у світі мостів і одну з візитівок США – міст “Золоті ворота”.

На його будівництво пішло чотири роки. Довжина мосту понад 2,7 км, ширина – 27 метрів. Найбільший проліт мосту – понад 1,2 км завдовжки. Висота опор становить 227,4 м над водою. Від проїжджої частини до поверхні води – 67 метрів.

5 січня 1935 року заарештували українського письменника, випускника Харківського університету, Бориса Антоненка-Давидовича.

Причина, через яку він потрапив під репресії, була у небажанні “русифікувати” словники української мови в УРСР. Давидовича спочатку засудили до страти, проте врешті-решт її замінили спочатку 10-річним, а далі – довічним ув’язненням у радянських таборах. Антоненко-Давидович – один із небагатьох українських політв’язнів 1930-х, які дожили до своєї реабілітації. Його реабілітували 1957 року, і письменник повернувся до України. Він помер 1984 року в Києві.

5 січня 2019 року Вселенський патріарх Варфоломій підписав Томос про автокефалію для Православної церкви України. Ця патріарша грамота офіційно затверджує канонічний автокефальний статус православної церкви України як однієї із 15 помісних православних церков світу.

Процедура надання автокефалії завершилась 6 січня 2019 року. До цього моменту українська церква йшла понад 100 років – іще з часів Української революції 1917 – 1921 років. У ті часи більшовицька навала зупинила процес відновлення справедливості та виведення української церкви з-під незаконного підпорядкування московському патріарху. Подальші спроби з різною інтенсивністю здійснювали вже за часів незалежності України. Успіхом увінчалася та, яку зробили у 2018-му. 11 жовтня Синод Вселенського патріархату оголосив, що Російська православна церква втратила юрисдикцію над канонічною територією України, а церквою-матір’ю України є Константинопольська. Згодом у Софії Київській відбувся Об’єднавчий церковний собор, у якому взяли участь керівництво УПЦ Київського патріархату, Української автокефальної православної церкви та окремі представники духовенства УПЦ Московського патріархату. Об’єднання церков було однією з важливих умов підписання Томоса. Після того, як була створена єдина помісна Православна церква України, ухвалений її статут та обраний предстоятель – митрополит Київський і всієї України Епіфаній – Вселенський патріарх підписав довгоочікуваний документ.

Церковне свято 5 січня

5 січня  – Навечір’я Богоявлення (Хрещенський святвечір). Вшановують пам’ять священномученика Феопемпта, єпископа Нікомедійського, і мученика Феони, волхва. Святі мученики Феопемпт і Феона постраждали в Нікомедії у 303 році. Святий Феопемпт був єпископом у Нікомедії при Діоклетіані. Коли імператор викликав його та вимагав, щоб святий вклонився Аполлону, Феопемпт рішуче відмовився. Тоді його кинули в розпечену піч, але він залишився живим. Тоді Діоклетіан наказав морити Феопемпта голодом і спрагою протягом 22 днів. Але й від цього він не помер. Тож імператор викликав чарівника (волхва) Феону, який мав зруйнувати “чари”, якими, як вони припускали, володіє Феопемпт. Феона приготував для святого Феопемпта отруту, вкладену в корж, і запропонував йому з’їсти її. Але отрута не нашкодила святому. Феона ще раз спробував труїти його, але коли святий залишився живим, волхв увірував у Христа. Його кинули до в’язниці разом із  Феопемптом. І той хрестив його. Врешті Діоклетіан піддав Феопемпта багатьом мукам і обезголовив. Феону, який відмовився принести жертву ідолам, живим закопали у глибокий рів.

Народні прикмети

Який день 5 січня, таким буде листопад: якщо день ясний і теплий, то листопад буде сонячним і без морозів; а якщо йде мокрий сніг, то листопад буде вітряним і мокрим.

Якщо кури поводяться неспокійно та ховаються в курник, то скоро буде снігопад.

Якщо день сонячний і теплий, то весна буде ранньою.

Що не можна робити 5 січня

5 січня не можна прибирати, прати, займатися рукоділлям та важкою фізичною роботою.

Не бажано користуватися ножицями, ножами, сокирами та іншими гострими предметами.