Сьогодні 10 січня: яке свято та день в історії

10 січня 49 року до н.е. Цезар перетнув Рубікон. 1863 року в Лондоні запрацював перший у світі метрополітен. 1934-го народився перший Президент України Леонід Кравчук. 1946-го вперше відбулося засідання Генасамблеї ООН. 1992-го в Україні ввели в обіг купоно-карбованці.

Свята та пам’ятні дати 10 січня

10 січня – Всесвітній день метро.

Також відзначають: День своєрідних людей, День порятунку орлів, День чорного шоколаду, День подяки кімнатним рослинам.

10 січня в історії

10 січня 49 року до нашої ери Гай Юлій Цезар із військом перетнув річку Рубікон, розпочавши похід до Риму.

Тоді майбутній імператор був лише воєначальником (проконсулом), а Римі не було диктатора, формою правління була республіка. Перехід Цезарем Рубікону назавжди змінив ситуацію, ставши початком громадянської війни. А війна завершилася зміною політичного устрою в Римі. Цезар переміг і став диктатором. А вираз “перейти Рубікон” відтоді став загальновживаним, дійшов до наших часів і означає ухвалення безповоротного рішення.

10 січня 1863 року в Лондоні відкрився перший у світі метрополітен. На той момент підземна залізниця мала довжину шість кілометрів, на ній було сім станцій. До створення такого виду транспорту лондонці йшли не одне десятиліття. Першою революційною розробкою, що відкрила перспективу руху під землею, став прохідницький щит. Його створив ще 1818 року французький інженер Марк Брюнель. За допомогою такого обладнання ближче до середини XIX століття у Лондоні збудували перший масштабний підземний тунель – під річкою Темза. Але спочатку його використовували як пішохідний.

Ідея використати підземний простір для транспорту виникла дещо пізніше. Вона стала наслідком швидкого розвитку залізничного сполучення та одночасного збільшення навантаження на транспортну інфраструктуру в британській столиці. Щоб нормалізувати трафік у густонаселеному Лондоні частину транспорту вирішили спустити під землю. Додатковою причиною стала заборона прокладати залізничні колії через історичні квартали (вібрація могла зашкодити старовинним будинкам). У місті було багато залізничних вокзалів, куди прибували люди з різних частин Британії, але вони знаходилися в різних частинах столиці та не з’єднувалися між собою коліями. Отже, перше завдання, яке визначили для “підземки”, було – з’єднати тупикові вокзали так, щоб зменшити рух транзитних пасажирів через центр міста та не нашкодити історичній забудові. 1955 року британський парламент затвердив проєкт будівництва підземної залізниці. Її назвали “Метрополітен Рейлвей”. Залізниця мала зв’язати вокзали “Паддінгтон”, “Кінгс-Крос” і станцію “Фаррінгдон”. Після тривалого розв’язання питань фінансування дорогого будівництва його розпочали у лютому 1860 року.

Після відкриття “підземки” 10 січня 1863 року певний час поїзди нею рухалися на паровозній тязі. Через високу задимленість та погану вентиляцію дихати в такому транспорті та на станціях було важко. Але навіть це не завадило метро швидко здобути популярність завдяки надзвичайній швидкості пересування містом. Уже за перший рік роботи Лондонський метрополітен перевіз 9,5 млн людей. Нині ж підземка у столиці Великої Британії – одна з найбільших у світі. У метро Лондона 11 ліній та 272 станції.

10 січня 1934 року народився Леонід Кравчук – комуніст, який став останнім головою Верховної Ради УРСР та першим Президентом України. Кравчук походив із родини кавалериста польської армії Макара Кравчука. Під час Другої світової Кравчук-старший загинув на фронті, тож хлопця далі виховували матір і вітчим. За першою освітою Леонід Кравчук був бухгалтером (завершив технікум у Рівному). Далі, 1958-го, завершив Київський державний університет (викладач суспільних наук), а 1970-го – Академію суспільних наук при ЦК КПРС.

За радянських часів Кравчук будував класичну партійну кар’єру. Він вступив до КПРС у 1958 році. Займався пропагандою, очолюючи відповідні партійні відділи, а також викладав політекономію. З 1980 до 1988 року він був завідувачем відділу агітації та пропаганди ЦК КПУ. У 1988—1990 роках завідував ідеологічним відділом ЦК КПУ, був членом політбюро партії, обіймав у ній керівні посади, двічі обирався народним депутатом УРСР. Кравчук очолив Верховну Раду України у переломний історичний період – у липні 1990 року. “Ідеального комуніста” важко було запідозрити у бажанні розвалити СРСР. Однак він чітко орієнтувався в суспільно-політичних настроях і застосовував один зі своїх знаменитих принципів – рухався “між крапельками”. У результаті саме під головуванням Кравчука відбулося історичне засідання Верховної Ради 24 серпня 1991 року, на якому затвердили Акт проголошення незалежності України. У президенти України Кравчук йшов уже як безпартійний – у серпні 1991-го він вийшов із КПУ. При цьому не втратив підтримки колишніх партійців та ще й заручився підтримкою низки націонал-демократів. Тож переміг на виборах у першому турі, отримавши понад 60% голосів. Головним конкурентом Кравчука тоді був відомий дисидент та послідовний противник радянського режиму В’ячеслав Чорновіл. Але він отримав лише 23,27%.

Успішно “ходити між крапельками” в умовах економічної та політичної кризи, яка накрила Україну в перші роки незалежності, вже не дуже вдавалося. Тож Кравчук також став першим (і поки що єдиним) президентом, який пішов на дострокові вибори. Хоча це й було не його рішення, а рішення Верховної Ради. Кравчук до останнього сподівався, що депутати скасують перевибори, та зареєструвався кандидатом в останній день. Попри те, що в першому турі Кравчук отримав найбільшу підтримку з усіх кандидатів (37,7% голосів), другий він програв – своєму головному опоненту, експрем’єру Леонідові Кучмі. При цьому другий тур став парадоксальним, адже колишнього багаторічного лідера української компартії активно підтримували націоналістичні сили, вважаючи “меншим злом”. Зрозуміло, що націоналістом Кравчук і не був, і не став. Після програшу він обрався народним депутатом у Тернопільській області, залишаючись безпартійним. А 1998-го вступив до “медведчуківської” СДПУ(о) (Соціал-демократичної партії України (об’єднаної). У 2006-му перший Президент України взагалі очолював список так званого “опозиційного” блоку “Не так” – разом з одіозними Медведчуком, Шуфричем і Бойко: тривідсотковий бар’єр ця політична конструкція не подолала, тому Кравчук покинув блок, а потім, у 2009-му, “між крапельками” вийшов і з самої СДПУ(о). Після початку російсько-української війни брав участь у різних форматах переговорів, у 2020-му був головою української делегації у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на сході України. Влітку 2021-го Кравчуку зробили операцію на серці, згодом він потрапив до реанімації. Останні місяці життя провів у Мюнхені – на реабілітації. Перший Президент України помер 10 травня 2022 року  – у розпал повномасштабного російського вторгнення.

10 січня 1946 року вперше відбулося засідання Генасамблеї ООН – у Вестмінстері в Лондоні. Участь у заході брали представники 51 країни. На цьому засіданні вони обрали першого голову Генеральної Асамблеї. Ним став видатний бельгійський політик Поль-Анрі Спаак. На той час він був міністром закордонних справ Бельгії. Спаак – спадковий політик, племінник прем’єр-міністра Бельгії та син першої жінки – сенаторки цієї країни. Був учасником Першої світової війни та під час неї провів два роки у німецькому полоні. А під час Другої світової – після вторгнення Німеччини на територію Бельгії – виїхав до Англії, де був міністром закордонних справ уряду Бельгії в еміграції. Саме йому належала ідея створення Бенілюксу – союзу Бельгії, Нідерландів та Люксембургу. Після головування в ООН він протягом 1957—1961 років обіймав посаду генерального секретаря НАТО. Першу резолюцію Генасамблея ООН ухвалила вже на наступному засіданні, 24 січня. Вона стосувалася мирного використання атомної енергії та ліквідації зброї масового знищення.

10 січня 1992 року в Україні в обіг ввели купюри, завдяки яким у 1990-ті усі громадяни країни стали мільйонерами – купоно-карбованці, або просто купони.

На початку в обігу були дві валюти – радянські рублі та українські купони. Офіційно їх приймали за курсом один до одного. Рублі поступово виводили з обігу, і протягом року карбованці повністю витіснили колишню валюту. Спочатку випустили лише купюри від 1 до 100 купонів. Купюру з найбільшим номіналом – 1 млн – ввели в обіг 12 травня 1995 року. А повністю від купонів Україна відмовилася вже за рік.

10 січня 1992 року Україна встановила дипломатичні відносини з Бразилією, Чилі та Великою Британією.

Церковне свято 10 січня

10 січня вшановують пам’ять святителя Григорія, єпископа Ниського. Він був молодшим братом святителя Василя Великого. У 372 році Василь висвятив брата в єпископа міста Ниса в Каппадокії. Григорій разом із братом боровся проти аріанської єресі. У 376 році за наклепом аріан його помилково звинуватили у неправильному вживанні церковного майна, позбавили кафедри та заслали до Анкари. Після смерті царя Валента Григорію повернули кафедру. Паства прийняла його з радістю. Григорій тяжко переживав смерть свого брата Василя, який помер у 379 році. У 381 році святий Григорій був одним із головних діячів II Вселенського Собору, скликаного в Константинополі, а потім і наступних константинопольських соборів. Помер, доживши до глибокої старості. Він залишив багато творів догматичного характеру, слова та повчання.

Народні прикмети

Якщо погода 10 січня ясна, то літо буде спекотним і сухим, а весна – ранньою.

Якщо багато снігу, то й хліба буде багато.

Якщо йде сухий сніг, то погода протягом року більше буде посушливою. Якщо мокрий – дощовою.

Що не можна робити 10 січня

Не можна ворожити на майбутнє.

Не можна без поважних причин скаржитися на здоров’я.

Не можна лихословити.