Сьогодні 11 січня: яке свято та день в історії

11 січня 1785 року Нью-Йорк ненадовго став столицею США. Цього дня 1913-го народився останній головнокомандувач УПА Василь Кук. 1919-го в радянській Росії та на окупованих нею територіях України запровадили продрозкладку. 1922-го вперше у світі для лікування діабету застосували інсулін. 1923-го Франція та Бельгія окупували Рурську область Німеччини.

Свята та пам’ятні дати 11 січня

11 січня – Всесвітній день “дякую” та Міжнародний день рівності на роботі.

Також відзначають: День таємного друга та День “Уже не Новий рік”.

11 січня в історії

11 січня 1785 року Нью-Йорк на нетривалий час став столицею США.

Він був столицею лише п’ять років – до 1790-го. За цей час у Нью-Йорку відбулося перше засідання Конгресу Сполучених Штатів – у Федеральному залі на Волл-Стріт. Також саме в Нью-Йорку засідав перший Верховний суд, розробили та ратифікували Білль про права США. А також там пройшла інавгурація першого президента США Джорджа Вашингтона. Після Нью-Йорка столицею стала Філадельфія в штаті Пенсільванія. У Вашингтон столицю перенесли 1800-го. До речі, Нью-Йорк зараз не є навіть столицею однойменного штату. Столиця штату Нью-Йорк – місто Олбані.

11 січня 1913 року народився останній головнокомандувач УПА Василь Кук.

Його сім’я постраждала від репресій як польської, так і радянської влади. Він з юності входив до молодіжної організації “Пласт”, а в 16-ть вступив до ОУН. У 21 рік отримав вирок польського суду – два роки ув’язнення за революційну діяльність. З початком Другої світової війни Кук очолював штаб похідних груп ОУН у східних областях України. А після початку німецько-радянської війни був на чолі похідної групи, яка 30 червня 1941 року прибула до Львова для організації проголошення Акту відновлення Української держави. Командування УПА Кук прийняв після смерті Романа Шухевича 1950 року. На нового командира підпільників протягом десяти років активно полював НКВС. У результаті Кука здав “свій” – зв’язковий.

“23 травня 1954-го Василь Кук із дружиною прибули на зустріч зі зв’язковим. Невдовзі прийшов “Юрко”, який мав переправити їх далі на схід, але перед тим запропонував перепочити в криївці неподалік. Подружжя погодилося, адже зв’язкового знали давно. У криївці швидко заснули. “Юрко” натиснув кнопку “Тривога”, якою було обладнано сховок. За кілометри від цього місця в райвідділку КДБ засвітилась лампа, сигналізуючи, що пастка закрилася – “Борсук” упіймався. Василя Кука взяли в полон війська Міністерства державної безпеки СРСР. Без вироку суду він провів у тюрмах Києва й Москви шість років”, – описують події в Українському інституті національної пам’яті.

Після вбивства Степана Бандери Кук був уже не потрібний. Але часи змінилися – настала хрущовська “відлига”. Тож розстрілювати повстанця не стали. Його та дружину помилували. Але, звісно, ​​тримали під постійним наглядом.

Колишньому бійцю УПА надали квартиру в Києві та роботу – в Центральному державному історичному архіві. Василь Кук прожив 94 роки, помер у 2007-му.

11 січня 1919 року в радянській Росії та на окупованих нею територіях запровадили продрозкладку (обов’язкову здачу селянами державі надлишків хліба). Новий метод пограбування селян легалізували декретом Раднаркому РРФСР про хлібну та фуражну розкладку. Поступово такі заходи поширили на майже всі сільгосппродукти.

Хоча формально держава купувала у селян “надлишки”, реально за продукти люди отримували копійки. Причому діяв принцип “грабуй працьовитих”: незаможних селян повністю звільняли від “здавання надлишків”, а тих, хто збудував у себе якісне господарство та вважався забезпеченим, обирали до нитки. Ще один принцип “рівності та братерства” полягав у тому, що на українських селян накладали набагато більші норми здачі продуктів, ніж на російських. Зрозуміло, що це викликало активний (місцями – збройний) опір та селянські бунти. Надалі колись заможні селяни, втративши сенс працювати більше, просто зменшили посівні площі. Тоді наприкінці 1920-го “влада робочих і селян” спробувала запровадити ще й розкладку посіву та обробітку землі, тобто перейти до відвертого рабовласницького ладу.

“Так, 25 грудня 1920 року Раднарком УСРР ухвалив постанову “Про проведення весняної посівної кампанії”, згідно з якою в Харкові створювалася Центральна посівна комісія, а в губерніях, повітах, волостях та селах – відповідного рівня місцеві посівні комісії, головним завданням яких визначалося розширення площі засівів до рівня 1916 року. Керівництво комісіями мало зосередитися в руках комнезамів (“комітетів незаможних селян” – Ред.), яких нова розкладка як і раніше не зачіпала. Однак з часом стало зрозуміло, що подібний шлях веде у безвихідь, у тому числі та через нестачу сил примусу. Тому з осені 1921 року в Україні на зміну продрозкладці прийшла “нова економічна політика”, покликана відродити товарно-грошові відносини”, – зазначають в УІНП.

11 січня 1922 року вперше у світі для лікування діабету застосували інсулін. Детальніше.

11 січня 1923 року війська Франції та Бельгії окупували Рурську область Німеччини.

Цьому передував черговий дефолт Німеччини через нездатність виконати зобов’язання щодо виплати репарацій. Умовами Версальського договору Німеччину загнали в глухий кут – країна мала віддавати репарації не лише грошима, а й сировиною. У результаті часто через нестачу сировини німецькі заводи просто не могли працювати, відповідно економіка “зупинялася”, тож не було можливостей платити й грошима. Франція ж, що найбільше постраждала в результаті Першої світової війни, не особливо переймалася проблемами сусідів-агресорів. Керівництво країни розраховувало стабілізувати свою економіку коштом Німеччини, зовсім не звертаючи уваги на те, чи там є взагалі цей “кошт”. Криза у виплатах репарацій поглиблювалася з кожним роком, дефолти ставали регулярними. На черговому засіданні Репараційної комісії комісари Франції та Бельгії проголосували за окупацію Рурської області Німеччини, щоб змусити країну виконати зобов’язання щодо репарацій. Комісар від Великої Британії був проти, але опинився в меншості. Франція та Бельгія окупували Рур, війська цих країн знаходилися на території до 25 серпня 1925 року. Це, звісно, ​​додатково посилило й без того важкий стан німецької економіки. Зрештою, Франція та Бельгія під міжнародним тиском погодилися на реструктуризацію виплат репарацій та вивели війська.

11 січня 1935 року американка Амелія Ергарт розпочала переліт через Тихий океан – від Гавайських островів до Окленда в штаті Каліфорнія. Вона стала першою людиною у світі, яка подолала цей маршрут на літаку. Детальніше.

Церковне свято 11 січня

11 січня християни вшановують пам’ять преподобного Феодосія Великого. Феодосій був родом із Каппадокії. Прагнув самотнього життя, і оселився в пустельній печері в Палестині. Там він прожив 30 років у помірності та молитвах. Поступово довкола стали збиратися послідовники Феодосія, які хотіли жити під його керівництвом. Коли обране для усамітнення Феодосієм місце перестало вміщати людей, він пішов у пустелю, взявши із собою кадило з холодним вугіллям. Там, де вугілля розгорілося, преподобний заснував перший гуртожитський монастир (лавру). Тут були не лише будинки для ченців, а й лікарні, притулки для людей похилого віку. За час життя преподобний Феодосій отримав дар зцілення та творив чудеса. Мирно помер у віці 105 років.

Народні прикмети

Якщо 11 січня – відлига, то весна буде ранньою, але затяжною.

Сильний мороз у цей день – до хорошого врожаю ярових.

Якщо небо безхмарне – чекайте на морози.

Що не можна робити 11 січня

Не можна приймати подарунки від малознайомих людей.

Не можна підстригати нігті та волосся.

Не можна брати гроші в борг.