Прості, але катастрофічні рішення. ВР змінила військовий облік для мобілізації

Верховна Рада ухвалила закон, який запроваджує в Україні повноцінний електронний облік військовозобов’язаних. Ці зміни довго і вперто просували Міноборони та генеральний штаб ЗСУ. Не в останню чергу для вдосконалення мобілізації, пише ВВС Україна. 

Закон, попри тривалі дискусії в сесійній залі, підтримали 249 депутатів.

Хоча перший закон про створення електронного реєстру військовозобов’язаних “Оберіг” ухвалили ще 7 років тому, повноцінна цифровізація обліку резервів ЗСУ так і не відбулася. Через це неопоодинокими були ситуації, коли військовим, що вже служать на фронті, працівники ТЦК виписували повістки і навіть намагались притягнути до відповідальності як ухилянтів. А військовозобов’язані громадяни були змушені кожного разу оновлювати свої дані в ТЦК, приносячи гори паперових довідок про актуальний сімейний стан, місце роботи і проживання.

Профільний заступник міністра оборони Катерина Черногоренко заявила, що суттєво покращити якість військового реєстру вдалося лише наприкінці минулого року. “Завдяки верифікації з іншими державними реєстрами ми збільшили якість наповнення даних з 27% до 88%, видалили дублі та неактуальні дані”.

Але щоб удосконалити механізми, Міноборони наполягало на ухваленні законопроєкту №10062. Його в міністерстві назвали “критично важливим”.

“Документ розблоковує цифровізацію української армії та дозволить їй діяти більш мобільно та ефективно як на полі бою, так і в тилу”, – йшлось у заяві відомства.

Що передбачає законопроєкт?

Однак основна ідея законодавчої новації полягала в значному розширенні персональних даних громадян віком від 18 до 60 років, які вносуть до реєстру “Оберіг”.

Зокрема, туди з інших державних реєстрів потраплятиме інформація про номери телефону і адреси електронної пошти, відомості про володіння іноземними мовами, відомості про документи, що дають право громадянину України на виїзд за кордон.

Також в реєстрі будуть відомості про наявність водійського посвідчення і права на володіння зброєю. А ще інформація про результати медичного огляду і про участь громадянина в бойових діях. Уся ця інформація буде доступна через електронний кабінет військовозобов’язаного.

Персональні дані в реєстр будуть вноситись без згоди громадянина, окрім даних про його членів сім’ї. Важливою новацією закону є також створення реєстру військовослужбовців. Це має на меті спрощення процесу отримання статусу УБД (учасника бойових дій) для військових, які мають на це право. Довго ця процедура була складною, затягнутою в часі і вимагала великої кількості паперових довідок.

Закон пропонує перевести це в електронний формат.

Відомості про безпосередню участь громадянина у бойових діях будуть зберігати у відокремленому програмному модулі реєстру. Необхідні документи для цього він або його родичі зможуть подати не у письмовому, а в електронному виді.

Статус УБД військовий набуватиме автоматично після формування витягу з реєстру разом із унікальним електронним ідентифікатором (QR-коду, штрих-коду, цифрового коду). Також в електронному форматі можливо буде встановлювати статус особи з інвалідністю внаслідок війни.

Забагато даних?

Головне юридичне управління ВР, аналізуючи законопроєкт, заявило, що деякі його положення не узгоджуються з нормами Конституції.

32 стаття Конституції України забороняє збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише “в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини”.

Будь-яке опрацювання персональних даних повинно бути законним та правомірним, а фізичні особи повинні бути обізнані про те, що їхні персональні дані збирають, наголошується в ньому.

Крім того, забороняється опрацювання персональних даних стосовно стану здоров’я, якщо внутрішнє законодавство не забезпечує відповідних гарантій;

Ці ж самі зауваження стосуються створення реєстру військовослужбовців і зберігання та обробки конфіденційної інформації про них.

Така чутлива інформація, зауважує юридичне управління, оброблятиметься “протягом невизначених законом строків”, і не буде “передбачуваною та прогнозованою” для володільців персональних даних”.

Про непропорційне зростання персональних даних громадян, які потраплятимуть в реєстр, говорить і парламентська опозиція.

“До другого читання в проєкті посилили надмірне втручання в приватне життя, наприклад, внесли поправку про реєстр боржників, адміністративні правопорушення і отримані підозри (до вироку суду)”, – заявила представниця “Європейської Солідарності” Ірина Геращенко.

Після ухвалення закону вона заявила, що поправки про надання інформації про адміністративні порушення і кримінальні підозри військовозобов’язаних були відхилені. Однак, залишились інші “одіозні” правки, наголосила депутатка.

“Цей законопроєкт по суті є частиною мобілізації, яка є важливою”, – заявила Геращенко.

Сервери за кордоном

Ще одним спірним аспектом закону, на якому наголошують депутати, є норма про можливість використання закордонних “хмарних технологій” для зберігання і обробки даних з реєстрів Міноборони.

Раніше законодавство забороняло зберігання такої інформації поза межами України. Але при підготовці законопроєкту до другого читання депутати внесли правку про можливість використання “хмарних технологій” країн НАТО:

“Обробка такої інформації може здійснюватися виключно на території країн НАТО на підставі спільного рішення міністра оборони України та генерального штабу ЗСУ з невідкладним повідомленням комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки”.

Секретар комітету з нацбезпеки, депутат від фракції “Голос” Роман Костенко каже, що це недопустимо.

“Не можна розміщувати таємну і цілком таємну інформацію на серверах за кордоном! Тим більше системи бойового управління під час війни!”, – наголосив він.

“Це приклад “простих рішень”, що можуть призвести до катастрофічних наслідків, які виправити потім буде неможливо”.

Міноборони, своєю чергою, заявляє, що розміщення українських електронних систем у військових хмарних сховищах країн-членів НАТО допоможе Україні.

“Буде вивільнено засоби ППО, які наразі захищають національні дата-центри від постійних ракетних обстрілів (натомість цей ресурс буде використовуватись для прикриття інших об’єктів військової та цивільної інфраструктури)”, – кажуть в Міноборони.

Також це, за словами Міноборони, прискорить та розширить доступ Сил оборони України до розвідданих союзників і посилить захист даних від кібератак ворога.

Колишній заступник міністра оборони з питань цифровізації Віталій Дейнега також наголосив на проблемі із “закордонними серверами”.

“Законом 10062 ми розписуємось у власній неспроможності захищати державну таємницю без корупції і віддаємо секретні дані у хмари інших держав. Цей закон дійсно суттєво спростить цифровізацію армії. Ми могли б краще, але для цього потрібні трохи складніші рішення”, – заявив він.

Після складних дебатів ця норма про зберігання в країнах НАТО все ж таки потрапила до закону.

Читайте також: Депутати рік вважалися солдатами, але не приходили на службу — розслідування ДБР