Сьогодні 16 січня: яке свято та день в історії

16 січня 1919 року Директорія УНР оголосила війну радянській Росії. У 1957-му в Ліверпулі відкрився “The Cavern Club”, в якому починав виступати гурт “The Beatles”. У 1969-му, протестуючи проти радянського вторгнення до Чехословаччини, здійснив самоспалення студент Ян Палах. У 1991-му почалася військова операція проти Іраку – “Буря в пустелі”. У 2014-му в Україні ухвалили “Диктаторські закони”.

Свята та пам’ятні дати 16 січня

16 січня – Всесвітній день “The Beatles”.

Також відзначають: День льодовара (це людина, яка заливає лід на ковзанках та льодових аренах), Міжнародний день гострої та гарячої їжі.

16 січня в Україні протягом кількох років вшановували пам’ять захисників Донецького аеропорту. Проте 2022-го спільним наказом міністра оборони та Головнокомандувача ЗСУ цю пам’ятну дату перенесли на 20 січня.

16 січня в історії

16 січня 1918 року в УНР ухвалили закон про “Про народну армію”. Документ затвердила Мала Рада. Він регламентував засади створення української армії (на основі народної міліції). Як видно з дати, армію створювали просто під час війни з радянськими загарбниками.

16 січня 1919 року Директорія УНР оголосила війну більшовицькій Росії.

По суті, це стало констатацією факту – червона армія вже вдерлася на територію України, порушивши попередні мирні домовленості. Контекст подій був таким: після укладання Берестейського миру на початку 1918 року УНР отримала підтримку Німецької та Австро-Угорської імперій. Підписавши сепаратний мир, керівництво радянської Росії визнало незалежність УНР. Спільними зусиллями армії УНР та німецького війська радянських окупантів вибили з території України. Однак поразка Німеччини та Австро-Угорщини у Першій світовій війні очевидно наближалася. Росії, яка так недалекоглядно “кинула” союзників по Антанті та підписала сепаратний мир, їхня перемога над Німеччиною жодних територіальних надбань не обіцяла. Тому радянське керівництво готувалося до швидкого наступу на територію України, щоб “вкрасти” її до того, як будуть підписані будь-які умови мирного договору за наслідками світової війни. Одразу після капітуляції Німеччини більшовики оголосили недійсним Берестейський мир, який самі підписували. 17 листопада 1918 року в Москві створили фейковий “Тимчасовий робітничо-селянський уряд України”, який мали “внести до Києва на багнетах”. А вже наприкінці листопада розпочався масштабний радянський наступ на Українську державу. Він збігся зі змінами в керівництві України (поваленням уряду гетьмана Скоропадського та встановленням влади Директорії УНР). Уже 3 січня 1919 року війська окупантів, які нашвидкуруч назвали “Українською радянською армією”, захопили Харків. Надалі його проголосили столицею загарбаної частини України. Директорія УНР спочатку надсилала уряду Радянської Росії ноти протесту. Але 5 січня отримала відповідь із Москви – дуже добре знайому сучасним українцям за заявами нинішнього керівництва країни-агресорки, починаючи з 2014 року. Уряд РРФСР продемонстрував класичний “ихтамнет” – заявив, що російські війська в Україну не вдиралися, а проти Директорії воює армія “українського радянського уряду, який є повністю незалежним”. Керівництво Директорії не дало виставити себе дурнями й одразу розставило крапки над i. У відповідь на російські заяви про “незалежний український радянський уряд” та “громадянську війну” Директорія оголосила війну її справжній винуватиці – більшовицькій Росії.

16 січня 1957 року в англійському Ліверпулі відкрився “The Cavern Club” – культовий заклад, в якому розпочинав зліт на музичний олімп гурт “The Beatles”.

З 1961 по 1963 рік “The Beatles” виступили тут 292 рази. Саме тут майбутніх зірок побачив продюсер Браян Епштейн. У березні 1973 року “The Cavern Club” закрили – будівлю знесли задля будівництва метро. Однак 15 тисяч каменів і цегли, що залишилися після знесення, надалі використали, щоб відбудувати майже точну копію клубу. Вона відчинила свої двері 1984-го. А 1999-го сер Пол Маккартні – один з ексучасників “The Beatles” презентував тут свій новий альбом “Run Devil Run”.

16 січня 1969 року здійснив самоспалення чеський студент Ян Палах.

Таким чином він протестував проти придушення “Празької весни” та радянської окупації Чехословаччини. Після вторгнення до Чехословаччини армій країн Варшавського договору студент філософського факультету Карлового університету в Празі брав участь у багатьох протестах, студентському страйку. Однак усі ці акції були безрезультатними. Щоб привернути увагу світу до трагічних подій у своїй країні, Палах підпалив себе живцем на Вацлавській площі. У його портфелі знайшли листи, які пояснювали цей вчинок, а також вказували на існування цілої організації молодих людей, які планували вдатися до такої страшної форми протесту. Палах отримав 85% опіків тіла, врятувати його не змогли – студент помер у лікарні за три дні. А радянська влада Чехословаччини спробувала приховати причини його самоспалення. Коли ж інформація почала витікати, чеські комуністи спробували применшити жертву юнака, заявивши, що він нібито не знав, що загине, вважаючи, що обливає себе якимось “холодним вогнем”. Мати Палаха та ще чотири людини подали до суду на заступника керівника компартії Чехословаччини, який поширював цю брехню. Але “найгуманніший суд” у 1970 році, звичайно, визнав комуніста невинним, а позивачів – “ворогами соціалізму”. Під час Оксамитової революції в Чехословаччині у 1989 році відбувся цілий тиждень демонстрацій, який назвали “тижнем Яна Палаха”.

16 січня 1991 року розпочалася знаменита операція “Буря в пустелі”, в рамках якої коаліція 28 країн вступила у війну в Перській затоці проти Іраку.

Причиною проведення цієї військової операції стало вторгнення іракської армії Хусейна до Кувейту. Операцію розпочали в ніч із 16 на 17 січня 1991 року масштабним бомбардуванням військових об’єктів Іраку. У бомбардуванні взяло участь понад 1000 бойових літаків. 24 лютого розпочалася друга фаза операції – наземний наступ. Кувейт звільнили за чотири дні цього наступу. Уже 28 лютого армія Іраку залишила Кувейт, а потім уряд Хусейна визнав усі резолюції Радбезу ООН щодо нападу Іраку на Кувейт.

16 січня 1992 року Буркіна-Фасо визнала незалежність України.

16 січня 2014 року в Україні ухвалили “Диктаторські закони”. Їх “протягували” з грубим порушенням регламенту та законодавчої процедури. Голосували простим підняттям рук, без використання системи “Рада” та без обговорення. Підписавши їх, спікер Верховної Ради Володимир Рибак порушив щонайменше дві норми “Закону про регламент Верховної Ради”. Попри це, тексти все ж таки опублікували в газетах “Голос України” та “Урядовий кур’єр”. Тож здебільшого вони набули чинності з 22 січня. Самі закони були спрямовані на різке обмеження прав і свобод в Україні практично у всіх сферах.

Серед іншого задля протидії “Автомайдану” обмежили рух у колонах автомобілів; посилили відповідальність за “порушення встановленого законом порядку проведення зборів, мітингів, вуличних походів та демонстрацій”; заборонили участь в акціях протесту в масках чи шоломах (або будь-яких інших засобах маскування); заборонили встановлення наметів без дозволу; запровадили покарання осіб, які надають будь-яку підтримку протестувальникам (приміщення, транспорт, техніку); обмежили діяльність ЗМІ тощо. Закони цілком очевидно були чітко прописані проти учасників антиурядових протестів у Києві, які розпочалися як Євромайдан та переросли в Революцію гідності. Скористатися цими “драконівськими нормами” на повну влада не змогла, адже прийняття таких норм різко активізувало протести, які призвели до падіння режиму Януковича.

Церковне  свято 16 січня

16 січня – День поклоніння чесним веригам (кайданам) апостола Петра. Близько 42 року апостол Петро за наказом Ірода Агріппи був заарештований за проповідь про Христа. У в’язниці його скували двома залізними ланцюгами (веригами). Вночі перед судом над Петром ангел зняв з апостола ці ланцюги та вивів його з в’язниці. Християни, почувши про це диво, взяли вериги та зберігали їх як коштовність. Відомі випадки чудового зцілення від кайданів апостола Петра. Святиня зберігалася в Єрусалимі до часів Патріарха Ювеналія, який подарував їх Євдокії, дружині імператора Феодосія Молодшого. А вона перенесла вериги з Єрусалима до Константинополя. Один із ланцюгів Євдокія послала до Риму своїй дочці Євдокії, яка збудувала храм в ім’я апостола Петра та поклала в ньому святиню. У Римі були також інші кайдани – ті, в яких знаходився апостол перед своєю смертю при імператорі Нероні.

Народні прикмети

Якщо сонце на заході червоне, то завтра буде мороз.

Хутровина 16 січня – до холодного та дощового літа.

Якщо день морозний, то літо буде посушливим і спекотним.

Що не можна робити 16 січня

Заборонено працювати з будь-якими гострими предметами.

Не можна прати речі.

Не можна виносити з оселі сміття.