Сьогодні 17 січня: яке свято та день в історії

17 січня 730 року вважають днем ​​початку іконоборства у Візантії. Цього дня 1871 року видали патент на канатну дорогу. 1912-го Південного полюса досягла полярна експедиція на чолі з Робертом Скоттом, яка трагічно загинула на зворотному шляху. У 1920-му в США запровадили “Сухий закон”. У 2007-му від вогнепального поранення помер колишній мер Харкова та голова ХОДА Євген Кушнарьов.

Свята та пам’ятні дати 17 січня

17 січня – Міжнародний день наставництва.

Також відзначають: День дитячих винаходів (на честь дня народження Бенджаміна Франкліна, який у 12 років уже зробив свій перший відомий винахід – ласти) та Міжнародний день канатної дороги.

17 січня в історії

17 січня 730 року вважають датою початку іконоборства. Цього дня Візантійський імператор Лев III Ісавр видав едикт, яким заборонив релігійні зображення.

Питання, чи є ікони “ідолопоклонством” і до цього активно обговорювалося серед богословів, але дискусія не виходила “на державний рівень”. Хоча в католицтві та православ’ї іконоборство надалі визнали єрессю, подібні погляди поширені у всіх протестантських церквах, а також інших релігіях, наприклад, юдаїзмі та ісламі. Через активну боротьбу, що розгорнулася в християнській церкві, надалі знищили майже всі “іконоборчі” тексти VIII — початку IX століть, які б дали ґрунтовну інформацію для істориків. Тому висновки про причини та наслідки рішення імператора робили, спираючись на непрямі дані. Вважають, що приводом для відмови від шанування ікон стала природна катастрофа – виверження вулкана в Егейському морі та викликані ним землетрус і цунамі. Влада Візантійської імперії сприйняла їх як божу кару. А причиною визначили порушення однієї із заповідей – “не роби собі кумира”. Тому на початку імператор наказав усунути образ Христа Спасителя з церемоніального входу до Константинопольського палацу – і замість зображення розмістити там просто хрест. А потім видав едикт, яким заборонив будь-які ікони. При цьому імператор навіть не радився з представниками церкви та був вражений тим хаосом і протистоянням, які розгорнулися надалі через його рішення. У наступні роки Лев III, а за ним – його син Костянтин V Копронім намагалися заручитися підтримкою церкви. У результаті вже за правління Костянтина відбувся так званий “іконоборчий собор”, де понад 300 єпископів засудили шанування ікон. Але значна кількість цих єпископів зайняла свої кафедри після незаконного вигнання попередників, яких влада відправила на заслання за протидію іконоборству. Також на соборі не були присутні представники давніх патріархатів. Тому надалі церква не визнавала його та прийнятих на ньому рішень. За результатами “іконоборчого собору” Костянтин почав активно знищувати не лише ікони, а й будь-які релігійні зображення – мозаїки, фрески, книги з ілюстраціями. Потім дійшло до знищення мощей. Після смерті Костянтина його вдова Ірина у 787 році скликала собор у Нікеї (відомий як Другий Нікейський чи Сьомий Вселенський собор). Його учасники скасували рішення “іконоборчого собору” та відновили шанування ікон.

17 січня 1871 року видали перший патент на канатну дорогу. Його отримав Ендрю Сміт Халіді.

У 16-річному віці він із батьком прибув із Великої Британії до США. Халіді-старший піддався “золотій лихоманці” та намагався заробити капітал на золотих копальнях у Каліфорнії. Однак успіху не досяг і повернувся до Англії. А ось син лишився. На початку життя в Каліфорнії він теж був золотошукачем, але з часом став заробляти завдяки винахідливості та інженерному таланту, а не фортуні. Під час роботи в шахтах Ендрю Сміт Халіді звернув увагу на занадто швидке зношування канатів, які використовували для підйому на поверхню вагонеток з породою. Спираючись на відомі йому напрацювання батька, Халіді-молодший налагодив виробництво дротяних тросів, які мали набагато більший термін експлуатації. Саме ця технологія – металевих тросів та вагонеток із рудників – надалі стала основою для канатної дороги. Виробництво своїх дротяних канатів Халіді розгорнув у Сан-Франциско. Їх же використовував під час будівництва мостів, до якого активно долучився у 1860-ті роки. Перші “канатні дороги” його конструкції призначалися для перевезення вантажів, що видобуваються в шахтах, а не пасажирів. Але в історію Халіді увійшов завдяки пасажирському проєкту “Clay Street Hill Railway”, який реалізували в Сан-Франциско на замовлення місцевого муніципалітету. Вагони цього нового виду транспорту чіпляли на металеві канати Халіді, а сама “канатка” була чимось середнім між трамваєм та фунікулером. Її запустили в роботу 1 вересня 1873 року. Проєкт був фінансово успішним, а надалі Халіді непогано заробив і продажем авторських прав на створення канатних доріг у різних країнах світу. Тож і без будь-якого каліфорнійського золота став багатою людиною.

17 січня 1912 року члени експедиції Роберта Скотта досягли Південного полюса.

Вони зробили це другими після експедиції Амундсена, й після надзвичайного розчарування загинули, повертаючись до базового табору. Детальніше.

17 січня 1920 року набула чинності 18-та поправка до Конституції США, яка вводила “Сухий закон”.  Детальніше.

17 січня 1992 року Республіка Екваторіальна Гвінея визнала незалежність України. Україна встановила дипломатичні відносини з ФРН та Індією.

17 січня 2007 року в Ізюмській міській лікарні після вогнепального поранення та операції помер колишній мер Харкова й голова Харківської ОВА, а на той момент народний депутат від Партії регіонів Євген Кушнарьов.

Кушнарьов зазнав смертельного поранення напередодні – на полюванні, куди поїхав із друзями. Його смерть розслідували як вбивство з необережності. А обвинуваченим у справі був помічник народного депутата Дмитра Шенцева Дмитро Завальний. Він також отримав звинувачення в незаконному носінні вогнепальної зброї. За версією слідства, випущена Завальним куля зрикошетила в Євгенія Кушнарьова. 15 травня 2009 року Апеляційний суд Харківської області задовольнив клопотання Дмитра Завального щодо амністії. А справу про вбивство Кушнарьова 9 вересня 2009 року закрив Верховний суд. При цьому протягом усього слідства та після рішень суду такою, що широко обговорюється в суспільстві й серед політологів, залишалася версія, що смерть Кушнарьова не була випадковою та пов’язана з його політичною діяльністю. Зокрема, таку теорію аргументують популярністю Кушнарьова серед виборців “регіоналів”, яка вже становила конкурентну небезпеку для лідера партії та майбутнього президента Віктора Януковича.

Читайте також:  Масштаб особистості та рівень інтелекту Євгена Кушнарьова, ймовірно, заважали заздрісникам

17 січня 2010 року відбувся перший тур виборів президента України, результатом якого став вихід до другого двох неодноразових прем’єрів – Віктора Януковича та Юлії Тимошенко. Янукович у першому турі набрав 35,32% голосів, Тимошенко – 25,05%. Третім доволі несподівано фінішував Сергій Тігіпко – 13,06%.

Церковне свято 17 січня

17 січня вшановують пам’ять преподобного Антонія Великого. Він ріс у Єгипті в III столітті в багатій християнській родині. У 18 років осиротів, під його опікою залишилася молодша сестра. Коли Антоній зайшов у храм, то почув голос Бога, який наказав йому продати маєток і роздати майно жебракам. Це Антоній і зробив, а сестру доручив виховувати місцевим християнкам. Сам залишив рідне місто, щоб усамітнитися та служити Богу. Він відвідував старців і пустельників, вислухав їхні поради, а потім оселився в одній із віддалених печер. Потім пішов ще далі й оселився за річкою Ніл у руїнах військового укріплення. Через 20 років до Антонія почали приходити спочатку друзі, потім охочі стати його учнями. Вони селилися неподалік від пустельника. Антоній же, хоч і давав їм настанови, але обтяжувався такою кількістю людей і шукав нового усамітнення. Зрештою він пішов у так звану “внутрішню пустелю” – біля берегів Червоного моря й оселився на горі в оазі, де знаходилося джерело води та кілька пальм. Але й сюди поступово почали сходитися люди, у тому числі хворі за зціленням. Через 70 років у пустелі святий Антоній почав вважати себе найстаршим із живих пустельників, але отримав одкровення від Бога, що є людина, яка служить більше за нього. Тому пішов шукати цього подвижника й нарешті знайшов святого Павла Фівейського, який жив у пустелі близько 90 років. Павло повідомив Антонію, що незабаром помре, й просив поховати його, що Антоній і зробив. Помер преподобний Антоній у віці 106 років, а за свої подвиги заслужив найменування Великого.

Народні прикмети

Якщо на Антонія тепло, незабаром прийде весна.

Якщо на деревах лежать снігові “шапки”, то цього року буде багато меду.

Що не можна робити 17 січня

Не можна готувати боби та сочевицю.

Не можна прясти та в’язати.

Не можна лінуватися.

Не можна грати у сніжки та кататися з гірки.