Виші Харкова у війну збільшили набір і відкрили представництва за кордоном

Чому не варто «ховати» Харків як студентську столицю та як «воєнний досвід» у перспективі підвищить популярність незламних вишів – у матеріалі МГ «Об’єктив».

Харків, який багато десятиріч приваблював студентів з усієї України, мав усі шанси втратити цей статус через повномасштабну війну. Рятуючись від бомбардувань армії РФ, із міста тікали іноземні та українські студенти та їхні викладачі з родинами. Оговтавшись від шоку, весною 2022 року університети відновили навчання онлайн. І стали міркувати, як зберегти науковців і студентів, яких війна розкидала по всьому світу. Результат перевершив очікування – у минулому році до харківських вишів вступило більше студентів, ніж у довоєнному 2021. А деякі університети навіть відкрили представництва своїх факультетів за кордоном і набирають студентів серед біженців.

Подвійні дипломи для біженців

«Я поїхав до Магдебурга, бо це неймовірний шанс!» – із захватом каже 18-річний Роман Бондар. Парубок, якому за життя двічі довелося тікати від війни (спочатку дитиною з Донецька, а у 2022 році вже з Києва), сьогодні навчається в Університеті Отто фон Геріке за програмою подвійних дипломів для українських біженців у Німеччині. Цю програму Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» започаткував разом із німецькими колегами у 2022 році – щоб допомогти українській молоді за кордоном.

Якби не ця програма, хлопцеві довелося б спочатку студіювати німецьку до рівня С1, потім закінчувати 13-й клас місцевої школи. І лише тоді він зміг би вступати до університету. Із такими труднощами стикаються усі українські випускники за кордоном, адже навчання в європейських школах, яке потрібно для вступу до вишу, триває довше, ніж на батьківщині. І для них українські виші, які відкрили представництва факультетів в країнах ЄС і приймають за результатами НМТ та ЗНО – справжній подарунок долі.

Роман – один із 38 студентів, які в жовтні 2023 року почали навчатися за програмою подвійних дипломів DSG:2. Студентів другого курсу НТУ «ХПІ» зарахували до німецького вишу на перший курс, і якщо вони успішно навчатимуться, то отримають по закінченню два дипломи бакалавра – Харківського політеху та OVGU. Наразі 18 майбутніх інженерів опановують електротехніку, 15 студентів – хімічну сферу, п’ятеро обрали машинобудування.

«Зараз ми працюємо з уже наступним курсом студентів, яких зарахували у 2023 році. Перший рік вони займаються в онлайн-форматі в НТУ «ХПІ» і готуються, щоб в жовтні 2024-го розпочати навчання так само в Магдебурзі. Їх 214 – стільки ж, як і торік. Але ми розраховуємо, що цього року до Магдебурзького університету зарахують 70-80 студентів», – каже керівник Німецького освітнього центру Харківського політеху Денис Мешков.

Європейська стипендія за навчання у «ХПІ»

Торік не всі студенти 1-го курсу вчасно отримали мовний сертифікат, який підтверджує знання німецької на рівні B1, і це завадило їм навчатися в Магдебурзькому університеті. Також не всі запрошені наважилися переїжджати до Саксонії-Ангальт з тієї федеральної землі Німеччини, де вони опинилися разом із родиною після втечі від війни. Хлопців і дівчат зупинило те, що коли студент починає навчатися в університеті, він не отримує соціальні виплати від держави. Тобто українським біженцям не було би за що і де жити.

«Це важливий аспект, через який ми втратили багато студентів. Але вже коли програма запрацювала, і наші студенти розпочали своє навчання в Магдебурзі, їм повідомили, що університет знайшов можливість виплатити стипендію у розмірі від €800 до €1100 на місяць залежно від їх успішності саме в Харківському політеху», – розповів Денис Мешков.

А на додаток кожен український студент-біженець отримав житло в студентському гуртожитку німецького університету.

«Зі стипендії я плачу за гуртожиток від університету – €320 євро за 20 м² – оренду, комунальні платежі та за інтернет. У мене кімната, маленька кухня, туалет, душ. Мінімальна ціна, яку я бачив за однокімнатну квартиру – €350-400, плюс ще €200 за комуналку та інтернет», – розповідає Роман.

Після навчання кожен студент повинен протягом 25 років виплатити половину від суми, яку Німеччина надає під час навчання. Але так далеко хлопець не заглядає. Про навчання в Магдебурзькому університеті парубок каже, що електротехніку та фізику викладають так, що хочеться слухати і слухати.

У НТУ «ХПІ» програмою подвійних дипломів з іноземним університетом пишаються – поки що в цьому напрямку інші українські виші роблять перші кроки. Додали позитиву й результати минулорічної вступної кампанії, під час якої до «ХПІ» зарахували 5131 студентів – проти 4233 у 2021 році. І хоча половина з тих, хто прийшов за дипломом політеху, – магістри, це дає вишу надію на виживання.

У Каразінському університеті продовжують набирати іноземців

Так само збільшився набір студентів у 2023 році й у ХНУ ім. Каразіна. Якщо влітку 2022-го до університету вступили близько 3 тисяч абітурієнтів, у 2023-му їх було вже понад 5 тисяч.

«До війни з усіма слухачами в нас навчалися понад 22 тисячі студентів, з яких 5 тисяч – іноземці. Зараз здобувають освіту більш ніж 17 тисяч студентів. Непогана цифра, як для прифронтового міста», – із оптимізмом резюмує проректор університету Анатолій Бабічев.

Немає наразі відтоку студентів, подібного тому, що відбувся в перший рік війни, коли молодь переводилася до інших вишів на заході чи в центрі України або взагалі кидала навчання.

Пари та екзамени, як в усіх харківських вишах і школах, відбуваються онлайн – по-перше, чимало студентів наразі за межами міста й навіть країни. По-друге, в університеті є укриття, але їх недостатньо, щоб перемістити туди аудиторії та лабораторії й вивести усіх студентів на пари. Але навіть за таких умов знання та дипломи, які можна здобути в Каразіна, залишаються привабливими, і не лише серед українців, – цього року до вишу вступили близько тисячі іноземних студентів.

«Якщо до війни вони здебільшого навчалися на медичному чи економічному факультетах, тепер іноземці почали вступати на дистанційне навчання на математику, фізику, хімію. У минулому році в нас з’явилося достатньо студентів із Китаю, бо там на офіційному рівні визнали онлайн-освіту. Ще є представники африканських та арабських країн. Студенти з Індії майже не вступали цього року, але залишаються ті, що почали навчався раніше», – перелічив проректор.

А медичний факультет, який чи не найбільше втратив через відтік іноземців, наразі активно надає післядипломну освіту українським лікарям.

Географія студентів – вся Україна

Щодо інших факультетів Каразінського, то чотири з них – факультет математики та інформатики, бізнес-школа, філософський та біологічний факультети – влітку 2022 року відкрили своє представництво в Мюнхені на базі культурного центру GOROD.

Причина – після повномасштабного вторгнення в столиці Баварії опинилися кілька десятків викладачів Каразінського університету. І тоді ж виникла ідея організувати заняття для деяких факультетів у змішаному або очному форматі, розповідає Марина Кравченко, кандидатка біологічних наук і доцентка кафедри зоології та екології тварин, яка керує представництвом біофаку в Мюнхені.

У перший рік війни чотири факультети набрали на навчання 135 студентів серед українських біженців. Влітку 2023-го – вже 147 студентів вступили до представництва Каразінського в Мюнхені.

«Географія студентів – уся Україна. Це діти, які здавали НМТ в Євросоюзі і вступали безпосередньо сюди. Також у нас є студенти, які починали навчатися в Україні, у Харкові, а потім вирішили, що вони хотіли отримувати освіту очно або в змішаній формі та переїхали до Німеччини, отримали тимчасовий захист, щоб навчатися в університеті в Мюнхені», – розповіла доцентка біофаку.

У представництві вишу очно навчаються ті, що живуть в Мюнхені і поблизу. А змішане навчання – для студентів, які приїздять до Баварії з іншого куточка Німеччини або з іншої країни ЄС.

«Навчання на біофаці вимагає, щоб студент працював у лабораторіях, вмів користуватися мікроскопом. Тому на біофаці три тижні на місяць студенти навчаються дистанційно – а на один тиждень з’їжджаються до Мюнхена, де живуть на території культур-центру та проходять практичні заняття з біології й хімії на базі Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана», – пояснила Кравченко.

По закінченню усі студенти, які навчаються в Мюнхені, отримають дипломи Каразінського університету. А от математичний факультет вишу пішов трохи далі та зміг оформити програму, за якою випускники, окрім українського, матимуть ще й німецький диплом.

«Зараз сім студентів-каразінців їдуть до університету Ульма, це також Баварія, на навчання за програмою подвійних дипломів», – зазначила Кравченко.

Злиття та укрупнення – одна з можливих перспектив вишів

Окрім розвитку онлайн- і закордонної освіти, тенденцією «воєнного часу» в Харкові може стати скорочення кількості вишів. При цьому не йдеться про зникнення якихось профілів навчання – лише про злиття й укрупнення. Подібні процеси відбулися з кількома харківськими університетами ще до повномасштабного вторгнення РФ. Так, до ХНУ ім. В.Н. Каразіна раніше вже приєднали Інститут державного управління та Інститут банківської справи.

«Було нелегко, – визнає проректор Бабічев. – Із банківським інститутом ми лише наприкінці 2023 року завершили процедуру оформлення майнових відносин, передачі приміщень. Тому сказати, що ми дуже хочемо когось приєднати – ні, такого точно немає. Бо розуміємо, що й університет отримає від цього деякі, скажімо так, мінуси. Але як держава вважатиме за потрібне, так ми і зробимо».

Зараз «держава вважає за потрібне» приєднати до Каразіна Інженерно-педагогічну академію та педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди. Проте колективи цих вишів уже заявили про свій протест щодо подібного рішення. За наявною інформацією, Міносвіти в 2024 році таки «передумало» зливати ХНУ і ХНПУ. Долю Інженерно-педагогічної академії ще вирішують.

Набір студентів у Харкові зріс

Несподівані позитивні тенденції, які відзначають у провідних вишах Харкова, насправді притаманні вищій освіті міста загалом. Про це свідчать дані статистики, які надали МГ «Об’єктив» у Харківській обласній військовій адміністрації. Так у 2023 році виші Харкова загалом набрали 47,8 тисячі студентів. Для порівняння – в останній рік перед війною, влітку 2021-го, набір склав 42,2 тисячі. Кількість фахівців, яких зараз готують харківські виші, – 122,6 тисячі. Причому протягом першого «повноцінно воєнного» навчального року – 2022/2023 освіту в Харкові здобували 12,6 тис. іноземців.

Тож ентузіасти вищої освіти Харкова не схильні депресувати. Більш того – вважають, що «екстремальний досвід», який отримала вища школа, стане в нагоді й у мирні часи. Зокрема, програми подвійних дипломів підвищать престиж і популярність вишів. А представництва за кордоном поглиблять наукові та освітні зв’язки.

Матераіал підготовано за підтримки ГО “Інтерньюз-Україна”

Відповідальний за дистрибуцію: Малєвська Н.О.

Читайте також: 500 вікон винесла вибухова хвиля в ХНУРЕ під час ракетної атаки на Харків