Ще одна війна. США та Іран близькі до конфронтації на Близькому Сході – CNN

По всьому Близькому сході бойові дії здебільшого обмежуються атаками «око за око» між ополченцями, яких підтримує Іран з одного боку та США, Ізраїлем та їхніми союзниками — з іншого. Але пряме втручання Ірану та США останніми тижнями посилило побоювання, що проксі-конфлікт між ними може перерости у прямий, пише CNN. 

Досі США та Іран уникали прямої конфронтації один з одним. США атакували групи, що підтримує Іран в Ємені, Сирії та Іраку, а пов’язані з Іраном групи атакували американський персонал в Іраку та Сирії. Тегеран також завдав удару по антиіранським угрупованням в Іраку, Сирії та Пакистані. Пакистан завдав ударів у відповідь.

Іран, який тривалий час виступав проти присутності американських військ на території, яку він вважає своїм заднім двором, останні кілька десятиліть витратив на створення мережі ісламістських, антизахідних та антиізраїльських ополчень, яких він навчає, фінансує та озброює. Останнім часом ці групи стали агресивнішими, особливо єменські повстанці-хусіти, які порушили життєво важливий міжнародний водний шлях, створивши хаос у світовій торгівлі та спонукавши західні держави втрутитися. Також Іран налагодив зв’язки та допоміг фінансувати ХАМАС, який розпочав війну проти Ізраїлю 7 жовтня.

США, які роками намагалися відійти від Близького Сходу, виявилися знову втягнутими в регіон. До війни понад 30 000 військовослужбовців перебували у регіоні. Після 7 жовтня Вашингтон значно зміцнив свою військову позицію у регіоні, перекинувши туди 1200 американських військовослужбовців, а також авіаносні ударні групи ВМФ та експедиційний підрозділ морської піхоти чисельністю близько 2000 осіб.

А в деяких місцях, включаючи Ірак і Сирію, військова присутність США дублює присутність Ірану та його союзників.

Ліван

Ліван є домом для найпотужнішої воєнізованої сили на Близькому Сході: «Хезболли», яку підтримує Іран, та яка є однією з найбільш ефективних регіональних довірених осіб Ісламської Республіки.

Основна база угруповання знаходиться на кордоні Ізраїлю та Лівану, і вона веде перестрілку з Ізраїлем з початку війни в Газі. Рух близький до Хамасу у секторі Газа.

Хоча точний розмір арсеналу ісламістського угрупування шиїтів невідомий, експерти підрахували, що він налічує від 150 000 до 200 000 ракет, а також мінометів. За даними Інституту досліджень національної безпеки в Тель-Авіві, сотні цих ракет «мають високу точність і руйнівну силу».

Лідер “Хезболли” Сайєд Хасан Насралла стверджує, що угруповання налічує 100 000 бойовиків, включаючи чинних солдатів та резервістів. Вважається, що Іран є основним постачальником зброї “Хезболле”.

Ірак

Тегеран має значний вплив на кілька ополчень шиїтів, тісно пов’язаних з іранським Корпусом варта ісламської революції (КВІР). До них відносяться «Катаїб Хезболла», «Харакат ан-Нуджаба» та «Катаїб Саїд аль-Шухада».

Експерти кажуть, що деякі угруповання, такі як “Катаїб Хезболла”, більшою мірою підзвітні владі Тегерана, ніж уряду Багдада. Управління директора національної розвідки США вважає, що у ньому налічується до 10 000 членів. В Іраку також розташовані організація Бадр, заснований КВІР, а також Асаїб Ахль Аль-Хак.

З початку війни в Газі угруповання, що підтримує Іран, здійснили десятки нападів на сили США в Іраку, на які США відповіли авіаударами. Минулими вихідними військовослужбовці США отримали поранення внаслідок обстрілу балістичною ракетою авіабази Аль-Асад в Іраку. Зважаючи на все, це вдруге з 7 жовтня, коли балістичні ракети були використані для поразки сил США та коаліції в країні.

До 2008 року, в розпал війни в Іраку, США мали у своєму розпорядженні в країні до 160 000 військовослужбовців. Сьогодні близько 2500 військовослужбовців розгорнуті на кількох базах, включаючи авіабазу Ербіль, авіабазу Аль-Асад та базу JOC-I (Союз III) у Багдаді.

Побоюючись, що його країна стане плацдармом для регіональної війни, прем’єр-міністр Іраку цього місяця заявив, що Багдад добивається виходу коаліції, яку очолює США. США наголосили, що їхні військові присутні в країні на запрошення уряду.

Сирія

Іран має пряму присутність у Сирії, де його сили «Кудс» — елітний підрозділ КВІР, який відповідає за закордонні операції, — було розгорнуто після повстання 2011 року для підтримки режиму сирійського президента Башара аль-Асада. Його співробітники служили військовими радниками і боролися на передовій лінії Асада разом з підтримуваними Іраном ополченцями.

У Сирії також знаходяться бригади Зайнабіюн та Фатеміюн, шиїтські ополченці, пов’язані з КВІР, які, як вважають, вербують афганських та пакистанських бойовиків.

США мають у Сирії 800 військовослужбовців у рамках місії з розгрому ІДІЛ. Більшість сил США дислоковано у так званій «зоні безпеки Східної Сирії», де США підтримують антиурядові Сирійські демократичні сили (СДС) на північному сході країни. Також існує деяка присутність американських військ на південному сході Сирії, де США підтримують Сирійську вільну армію, яка також виступає проти сирійського режиму.

В останні тижні американські війська в Сирії все частіше зазнають нападів із боку угрупувань, що підтримує Іран, на що США відповіли авіаударами.

Ємен

У центрі сьогоднішнього проксі-конфлікту між Іраном та США знаходяться єменські повстанці-хусіти, які посилюють свої удари по кораблях у Червоному морі, заявляючи, що вони мстять Ізраїлю за його війну у секторі Газа.

Зараз угруповання контролює північний Ємен, а до того майже вісім років вело бойові дії з коаліцією, що підтримують США та Саудівська Аравія, але торік бойові дії припинилися.

Зброя хуситів власного виробництва переважно збиралася з іранських компонентів, контрабандою ввезених до Ємену частинами. Але пізніше група внесла прогресивні зміни, які призвели до великих загальних покращень, повідомив раніше CNN чиновник, знайомий із американською розвідкою.

Військові кораблі США розміщуються в Червоному морі біля узбережжя Ємену, звідки вони завдають ударів цілям хуситів. У грудні США зібрали коаліцію із понад 20 країн для захисту комерційних перевезень від атак хуситів у Червоному морі.

Сектор Газа та Ізраїль

Оточений Сектор Газа є домом для угрупування Хамас, яке, за оцінками Ізраїлю, до війни налічувало близько 30 000 бойовиків. За даними ізраїльської влади, ісламістська організація з військовим крилом ХАМАС з’явилася в 1987 році та 7 жовтня розпочала напад на Ізраїль, внаслідок якого загинуло близько 1200 осіб та ще 253 особи нападники взяли у заручники.

В останні роки Іран налагодив тісніші зв’язки з цією групою. На відміну від усіх інших союзників Тегерана в регіоні, Хамас є мусульманською сунітською організацією, а не шиїтською.

Немає жодних доказів того, що Іран заздалегідь знав про теракти 7 жовтня, і вважається, що Іран не має такого великого впливу на ХАМАС як його інші союзники в регіоні. Але США вважають, що Іран історично щороку надавав до 100 мільйонів доларів США у вигляді спільної підтримки палестинським воєнізованим угрупованням, включаючи ХАМАС та Палестинський ісламський джихад (ПІД), ще одне угруповання бойовиків, що базується в секторі Газа.

З іншого боку кордону Ізраїль є найбільшим отримувачем військової допомоги США: Вашингтон надав допомогу на суму понад 130 мільярдів доларів з моменту заснування єврейської держави у 1948 році.

Арабські держави Перської затоки та Туреччина

Хоча війна між Ізраїлем та Хамасом ще не поширилася на арабські держави Перської затоки, деякі з цих країн почуваються вразливими, оскільки раніше вони вже зазнавали нападів з боку угруповань, пов’язаних з Іраном. Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати зазнали нападів хуситів у 2019 та 2022 роках відповідно.

Союзні США держави Перської затоки також є місцем дислокації найбільших американських військ у світі.

США мають близько 13 500 американських військовослужбовців у Кувейті, що є найбільшою американською військовою присутністю у регіоні. Тільки Німеччина, Японія та Південна Корея розміщують на своїй території більше американських військ, ніж Кувейт.

Друга за величиною військова присутність США в регіоні знаходиться в Катарі, де розміщено близько 10 000 американських військовослужбовців на авіабазі Аль-Удейд, найбільшої військової бази США на Близькому Сході, де також знаходиться передовий штаб Центрального командування США та штаб-квартира Центрального командування США Об’єднаний центр повітряних операцій. Цього місяця США непомітно досягли угоди, яка продовжує їхню військову присутність на базі ще на 10 років.

Катар підтримує відносини з ХАМАС, політичний офіс якого знаходиться у столиці Досі від 2012 року.

Понад 2700 американських військовослужбовців дислокуються на авіабазі Прінс-Султан у Саудівській Аравії, а ОАЕ розміщують 3500 американських військовослужбовців на авіабазі Аль-Дафра, де знаходиться Центр повітряної війни у ​​Перській затоці.

Інші центри військової присутності США включають Бахрейн, де знаходиться Центральне командування ВМС США і де знаходиться П’ятий флот ВМС, та Йорданію, де знаходиться близько 3000 американських військовослужбовців. Туреччина приймає 1465 військовослужбовців США на авіабазі Інджирлік.

Читайте також: Чому США і Британія атакували єменських хуситів і чи переросте це у війну