Сьогодні 27 січня: яке свято та день в історії

27 січня 1606 року до страти засудили британця Гая Фокса, який збирався підірвати короля та парламент. 1790 року народився Петро Гулак-Артемовський – майбутній ректор Харківського університету. У 1945-му радянські війська зайняли польське місто Освенцим і звільнили в’язнів концтабору Аушвіц-Біркенау. У 1967-му загинув екіпаж корабля “Аполлон-1” у США. У 2006-му в Полтаві знищили останній український літак далекої бомбардувальної авіації Ту-22М3. У 2022-му військовослужбовець Нацгвардії Артемій Рябчук вчинив стрілянину на заводі “Південмаш”.

Свята та пам’ятні дати 27 січня

27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

27 січня в історії

27 січня 1606 року в Лондоні Особливий суд засудив до страти учасника Порохової змови – Гая Фокса.

Його затримали просто на місці злочину – у підвалі під залом засідань Палати лордів парламенту. Фокс був “у компанії” бочок, наповнених порохом. Він повинен був підпалити ґніт і втекти Темзою, а потім виїхати з країни. Але через витік інформації про змову, план не вдався. Метою змовників-католиків було підірвати будівлю парламенту під час його відкриття, 5 листопада 1605 року. У цей момент у будівлі мали перебувати парламентарі обох палат і протестант-король Яків I. Під тортурами Фокс видав своїх спільників. 31 січня 1606 року Фокса та трьох інших учасників змови повісили та четвертували.

27 січня 1790 року на Черкащині народився український письменник, перекладач та ректор Харківського університету Петро Гулак-Артемовський.

Він походив із козацько-старшинської сім’ї, яка згодом отримала російське дворянство. Батьком Петра був священник. Хлопець здобув домашню освіту, а згодом завершив Київську духовну академію. Але шляхом батька не пішов, обравши світське життя. Кілька років він вчителював у різних регіонах України, а 1817-го приїхав до Харкова, де став вільним слухачем словесного факультету Харківського університету. Невдовзі почав викладати польську мову, історію, географію, статистику.

“Розповідають, що був природженим лектором: не визнавав канонів, викладав матеріал надзвичайно захопливо і темпераментно. При цьому перші 13 років працював, не отримуючи зарплатні. І працював натхненно”, – пише Український інститут національної пам’яті.

Згодом Петро став професором Харківського університету, деканом, а там і ректором (з 1841 по 1849). Дослужився до звання справжнього статського радника. Гулак-Артемовський дружив із Григорієм Квіткою-Основ’яненком та польським поетом Адамом Міцкевичем. Сам писав байки та романтичні балади. Виступив одним із засновників “Українського журналу”. Помер 13 жовтня 1865 року в Харкові, під час ранкового богослужіння. Поховали його на міському цвинтарі, на місці якого зараз знаходиться Молодіжний парк.

27 січня 1945 року радянські війська зайняли польське місто Освенцим і звільнили в’язнів концтабору Аушвіц-Біркенау, що знаходилися поблизу міста.

Першими ворота табору смерті відкрили солдати 100-ї Львівської дивізії з батальйону полтавця єврейського походження Анатолія Шапіро. На момент звільнення в таборі залишилося 7600 покинутих ув’язнених, у тому числі 600 дітей. Практично всі, кого нацисти залишили в таборі, були хворі чи вмирали. А абсолютну більшість ув’язнених – понад 58 тисяч осіб – встигли передислокувати на підконтрольні Німеччині території. Людей часто відправляли пішки та під час цих маршів тисячі ув’язнених загинули. Остаточних даних щодо кількості людей, які були знищені в комплексі концтаборів Аушвіц, немає й досі. Але зараз історики сходяться на цифрі близько 1,1 мільйона людей, з яких значне число – євреї. З 1940-го по 1945 рік через “табір смерті” пройшло не менше 1,3 мільйона людей.

27 січня 1967 року під час підготовки до першого пілотованого польоту на Місяць за американською космічною програмою “Аполлон-1” загинув екіпаж корабля. Гас Гріссом, Едвард Гіггінс Вайт та Роджер Чаффі, які мали стати астронавтами, згоріли під час пожежі, що виникла на борту корабля.

Це сталося на стартовому комплексі №34 Космічного Центру ім. Кеннеді. Через цю трагедію директора департаменту пілотованих польотів NASA Джозефа Ши відсторонили від проєкту “Аполлон”, а реалізацію самої програми затримали на півтора року. Перший пілотований політ – “Аполлон-7” – відбувся лише у жовтні 1968 року.

27 січня 1967 року уклали Договір про космос (“Договір про принципи діяльності держав з дослідження та використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла”). Його підписали у Москві представники СРСР, США та Великої Британії. Ця угода оголосила космос надбанням всього людства та запровадила заборону на розміщення в космічному просторі ядерної чи іншої зброї. Того ж дня до договору приєдналося понад 60 інших держав. Він набув чинності 10 жовтня 1967 року. Нині його учасники – вже близько 100 країн.

27 січня 1992 року Зімбабве визнало незалежність України. Україна встановила дипломатичні відносини з Канадою та Португалією.

27 січня 2006 року в Полтаві знищили останній український літак далекої бомбардувальної авіації Ту-22М3.

У спадок від СРСР Україна отримала 44 важкі бомбардувальники, оснащені 1068 крилатими ракетами повітряного базування великої дальності. Але недалекоглядне керівництво країни підписало низку міжнародних договорів, згідно з якими зобов’язалося відмовитися і від ядерної зброї, і від носіїв ракет. Зокрема, знищення літаків було задекларовано угодою між Україною та США “Про надання допомоги Україні з ліквідації стратегічної ядерної зброї та зброї масового ураження”. А роботи з ліквідації літаків продовжувалися під контролем Агентства зі скорочення загрози Міністерства оборони США. Також у рамках програми розрізали стратегічні бомбардувальники Ту-160 та крилаті ракети класу “Х”. Саме завдяки такій “допомозі” міжнародних партнерів Україні зараз нема чим бити по території РФ.

27 січня 2022 року військовослужбовець Нацгвардії Артемій Рябчук вчинив стрілянину на заводі Південмаш у Дніпрі.

З автомата він убив п’ятьох осіб – чотирьох своїх товаришів по службі та цивільну жінку. Ще п’ятеро людей отримали поранення. Сам Рябчук зі зброєю втік із місця злочину. Однак через деякий час його затримали у місті Підгородне. Надалі при розслідуванні причин трагедії (зокрема, журналістами) з’ясувалося, що в частині, де служив Рябчук, практично нормою були нестатутні стосунки (дідівщина). 16 листопада 2022 року суд ухвалив обвинувальний акт у справі Рябчука. Його звинувачують у вбивстві та замаху на вбивство двох і більше осіб, викраденні зброї, дезертирстві, порушенні статутних правил караульної служби та незаконному поводженні зі зброєю. Протягом усього 2023 року тривав “нескінченний” судовий розгляд у справі Рябчука. За інформацією “Української правди”, справа, яку слухає колегія суддів Червоногвардійського районного суду Дніпра, налічує 14 томів. А засідання відбуваються двічі на місяць – у закритому режимі.

Церковне свято

Перенесення мощей святителя Йоана Золотоустого. Йоан Золотоустий – один із найвідоміших богословів, вчитель та ієрарх – помер у 407 році у місті Комани на шляху до місця заслання. Він був засуджений підступами імператриці Євдоксії за викриття пороків, що панували в Константинополі. Мощі Йоана перенесли до Константинополя 438 року – через 30 років після смерті святого, коли до влади прийшов син Євдоксії імператор Феодосія II. У IX столітті на свято на честь перенесення мощів святителя Йоана Золотоустого написано церковні піснеспіви.

Народні прикмети

Якщо хмари білі – буде холоднеча.

Якщо собака лягає на сніг – чекайте на хуртовину.

Якщо дерева в інеї – скоро потеплішає.

Що не можна робити 27 січня

Не можна сваритися з близькими та лихословити.

Не можна відмовляти в допомозі.