Сьогодні 1 лютого: яке свято та день в історії

1 лютого британські моряки виявили на незаселеному острові Александра Селкірка, якого вважають прототипом Робінзона Крузо. У 1897-му народився український письменник Євген Маланюк. У 1922-му радянські окупанти ухвалили рішення вивезти 8 млн пудів хліба з України, що голодувала, до Росії. У 1979-му до Ірану повернувся аятола Хомейні, що прискорило перемогу ісламської революції. У 2003-му вибухнув американський шатл “Колумбія”, загинули семеро членів екіпажу.

Свята та пам’ятні дати 1 лютого

1 лютого стартує Всесвітній тиждень гармонійних міжконфесійних відносин.

У світі також відзначають: Всесвітній день хіджабу, Міжнародний день десерту, День Робінзона Крузо.

1 лютого в історії

1 лютого 1709 року команда британського корабля “Герцог” з експедиції Вудса Роджерса виявила на незаселеному острові в Тихому океані моряка Александра Селкірка.

До цього моменту він прожив на острові Мас-а-Тьєрра (нині Робінзон-Крузо) на самоті чотири роки та чотири місяці. Саме Селкірка вважають прототипом героя роману Даніеля Дефо “Робінзон Крузо”. Підтверджені факти біографії Селкірка є такими. У 27 років він став боцманом на судні “Сенк пор”, це був 1703 рік. У 1704-му корабель відплив до берегів Південної Америки. В дорозі у Селкірка виник серйозний конфлікт із лейтенантом Томасом Страдлінгом. І боцман у серцях під час чергової сварки сам попросив, щоб його висадили, коли корабель проходив повз острів Мас-а-Тьєрра. Капітан негайно погодився. Селкірк, трохи охолонувши, просив капітана скасувати це рішення, але той відмовився. Так моряк опинився один на безлюдному острові та провів там довгі чотири роки.

За легендою, коли Селкірка знайшли, він охоче розповів капітану Роджерсу про свої пригоди. За його словами капітан записав історію, вона стала частиною книги “Кругосвітня подорож”. А вже потім спогадами моряка скористався Даніель Дефо. Він особисто познайомився з боцманом і вислухав усю розповідь від першої особи. Так і з’явився Робінзон Крузо. Цікаво, що острів, на якому знайшли Селкірка, надалі отримав назву Робінзон-Крузо. Але неподалік, у тому самому архіпелазі, зараз є також острів Александр-Селкірк. У 2008 році британські археологи виявили на острові місце стоянки Селкірка. За їхніми даними, мешканець-одинак ​​побудував тут два курені та спостережний пункт. Також там виявили кілька навігаційних приладів початку XVIII століття, які, як вважають, належали “Робінзону”.

1 лютого 1897 року народився український письменник та критик Євген Маланюк.

Він був учасником Першої світової війни. А з початком Української революції 1917–1921 років служив в Армії УНР. Після поразки Української Народної Республіки його інтернували з іншими воїнами Армії УНР у Польщі. Згодом поїхав до Чехословаччини. Друкувався в журналі “Державна нація”. Перша збірка поезій Маланюка – “Стилет і стилос” вийшла за кордоном у 1925 році. З кінця 1920-х і протягом усієї Другої світової мешкав у Польщі, а наприкінці війни емігрував спочатку до Німеччини, а далі – до США. Багато писав про причини поразки Української Народної Республіки. Зокрема, йому належить така думка про українців: “Через усю нашу історію проходить яскрава національна риса індивідуалізму, яка, на жаль, принесла більше шкоди, ніж користі, з огляду на трагічні для нас обставини… Ця риса вдачі й привела нас на чужину”. Окрім власних творів та роздумів про долю держави Маланюк видав чимало критичних та біографічних статей про видатних українських письменників, зокрема, Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку та історичних постатей, у тому числі – Івана Мазепу. Помер Євген Маланюк 16 лютого 1968 року в Нью-Йорку.

1 лютого 1919 року відбувся Літківський бій між воїнами Чорноморських куренів Армії УНР та військами більшовицької Червоної гвардії (ймовірно, під командуванням Щорса), що наступали на Київ.

У цьому бою загинули 14 воїнів УНР, ще двоє згодом померли від ран. Загиблих поховали у братській могилі, а більшовики, захопивши Літки, продовжили наступ і 5 лютого увійшли до Києва.

1 лютого 1922 року політбюро ЦК КП(б)У ухвалило рішення про вивезення 8 млн пудів хліба з України, яка й так голодувала, до Росії. До цього в Україні та південних регіонах Росії було особливо неврожайне та посушливе літо. Окрім посухи, звичайно, на врожай негативно вплинули також продрозкладка та проведене раніше вилучення частини посівного зерна – “на потреби армії та держави”.

Вивезення українського врожаю для “голодающих Поволжья” відбувалося в кілька етапів. Загалом вилучили 28,5 млн пудів урожаю 1921 року із зібраних майже 75 млн. Причому, якщо про голод у Поволжі радянська преса писала активно, то тема голоду в Україні “не виникала” аж до 1922 року. Хоча до масштабів Голодомору 1932-33 років не дійшло (багато в чому завдяки зверненню за допомогою до міжнародних організацій), дослідники вважають, що результатом такої політики радянського керівництва стала смерть від голоду до 500 тисяч українців.

1 лютого 1979 року до Ірану з вигнання повернувся аятола Хомейні.

Він вів публічну боротьбу проти світського режиму шахської династії Пехлеві з 23 років. Вигнали його після тривалої антиурядової діяльності. Хомейні підбурював духовенство країни до страйків, бойкоту референдуму щодо проведення реформ, закликав народ повалити шаха тощо. Арешт Хомейні спричинив масові протести. Тож його вирішили просто вислати з країни. 1964 року його відправили до Туреччини. Але це шаху не надто допомогло. Голос Хомейні досягав його прихильників і з-за кордону. Він виступав у Туреччині, Іраку та Франції. Робив численні звернення до земляків, закликаючи до повалення шахського режиму та створення теократичної держави. Навіть початок Ісламській революції в Ірані поклали події саме навколо аятоли, якого вже 14 років не було на території країни. Народне обурення викликали таємнича загибель сина Хомейні Мостафи та образлива стаття в іранській пресі на адресу аятоли. Народ Ірану вийшов на маніфестації. Під час масових протестів 16 січня 1979 року шах втік з Ірану разом із сім’єю. А 1 лютого Хомейні повернувся. Уже 11 лютого збройні сили припинили опір народному повстанню. У результаті в Ірані скасували монархію, створили Тимчасовий уряд, а 31 березня провели референдум, де 98% громадян висловилися за побудову в Ірані ісламської республіки.

1 лютого 1992 року Україна встановила дипломатичні відносини з Румунією.

1 лютого 2003 року вибухнув американський шатл “Колумбія”. Це сталося під час заходу на посадку. Загинули всі семеро членів екіпажу, зокрема перший ізраїльський астронавт Ілан Рамон.

Вони перебували в космосі з 16 січня та мали повернутися на Землю. Зв’язок із кораблем втратили за 16 хвилин до передбачуваної посадки, а потім очевидці зняли уламки в небі. Подальше розслідування аварії виявило, що її причиною стало руйнування зовнішнього теплоізоляційного шару на лівій площині крила шатла. На нього ще при старті впав шматок теплоізоляції кисневого бака. При посадці пошкодження призвели до вибуху та подальшого руйнування крила.

Церковне свято

1 лютого – передсвято Стрітення Господнього. Вшановують пам’ять Мученика Трифона.

Він жив у Малій Азії. З молодих років мав силу вигнання бісів та лікування різних захворювань. Особливо уславився вигнанням диявола з дочки римського імператора Гордіана. Під час гонінь на християн імператора Декія Трифона схопили та привели на допит, під час якого він не приховував своєї віри у Христа. У результаті святого жорстоко катували, а потім засудили на обезголовлення мечем. Перед стратою святий мученик молився та попросив у Бога особливу благодать тим, хто закликатиме його ім’я на допомогу. Перш ніж воїни занесли меч над головою Трифона, він сам помер. Мученику Трифону зазвичай моляться за зцілення від тілесних недуг, у разі хвороби чи голоду.

Народні прикмети

Яка погода 1 лютого, таким буде весь місяць.

Якщо день ясний і не морозний, то весна буде ранньою.

Якщо ж 1 лютого заметіль – то сніжна погода триматиметься до березня.

Якщо день морозний, то весна буде холодною.

Що не можна робити 1 лютого

Не можна погано годувати кішок.

Не можна різати домашню птицю.

Не можна займатися фізичною працею – в першу чергу, жінкам.