Чи потрібне Харкову мистецтво: правда про зарплати акторів від 2 тисяч і цвіль

У Харківському театрі ляльок зарплати акторів упали вже до 2-4 тисяч гривень на місяць. Обласна філармонія накопичує борги за комуналку. У великій залі з’являється пліснява, а орган, як каже директор закладу Юрій Янко, “поки що живий”. Обидва колективи зараз можуть виступати лише на дозволених з міркувань безпеки орендованих майданчиках, але багато заробити не вдається. До того ж, у 2024 році закладам культури обласного підпорядкування вдвічі скоротили фінансування. Тому вони – на межі виживання. На тлі цього у ХНАТОБі, який фінансується з держбюджету, ситуація дещо краща. У пресслужбі ХОВА кажуть, що обласні заклади культури цього року таки матимуть додаткові кошти. Які варіанти бачать для себе колективи – у репортажі МГ “Об’єктив”.

Актори отримують 2-4 тисячі, це правда нижче за прожитковий рівень – головна режисерка Харківського театру ляльок Оксана Дмітрієва

У театрі ляльок – репетиція нової вистави «Казка про калинову сопілку» за мотивами повісті Оксани Забужко. У ній задіяні лише дві акторки, проте є багато складових, які створюють художнє багатство: світло, дим, унікальний реквізит, вокал і сценічний рух. Постановка є магістерським проєктом акторки Лілії Осєйчук.

“Вона про те, як зароджується зло, внутрішній звір в людині. Людина сама може обирати – по божій дорозі йти, чи по диявольській. І ось цей вибір перед головною героїнею постає”, – говорить Лілія.

Оговтавшись після повномасштабного вторгнення, у квітні 2022 року театр відновив роботу, хоч і меншими силами. Почали з виступів у метро, яке тоді слугувало укриттям для містян. Збереглося 70% колективу: низка працівників виїхала за кордон, хтось знайшов новий заробіток. 

“Глядачі дали нам віру і наснагу, що ми можемо бути корисними. Наша праця – це терапевтичне явище. Не тільки для тих, хто на нас дивиться, а й для нас самих. Рятували глядачі й акторів, тому що з’являвся сенс цього життя”, – коментує головна режисерка театру Оксана Дмітрієва.

Новий репертуар став аналізом страшних подій у країні й відгуком на них. Було створено декілька вистав – про підлітків із Бучі, два різдвяні вертепи з відсилками на сьогодення. Один з них показували на фестивалях у Польщі, Франції та Німеччині. 

“Харківський театр ляльок представляв Україну в Шарлевіль-Мезьєрі, – розповідає завідувачка літературно-драматургічної частини театру Ольга Дорофєєва. – Це найвідоміший у світі фестиваль театрів ляльок. Велика честь – бути на таких фестивалях. Ми відчуваємо, що ці вистави цікаві, потрібні і є частиною культурної дипломатії. Ми також досить багато їздили по Україні. І потім ми повертаємося в Харків, і виходить, що в Харкові це не потрібно”.

До такої думки у театрі, який підпорядковується обласній раді, прийшли через низку рішень, ухвалених торік. У березні Рада оборони Харківщини заборонила масові заходи за участю понад пів сотні людей. Зокрема й у приміщеннях з укриттями – через швидкий підліт ворожих ракет. У липні заборону скасували, проте колективи так і не повернулися на свої сцени. У листопаді минулого року начальник ХОВА Олег Синєгубов коментував, що їм пропонують різні варіанти. 

“Ми комунікуємо з ними, щоб вони робили виїзні концерти, тому що це фінансування і забезпечення ними свого утримання. Безпекова ситуація дозволяє нам працювати лише в тих умовах, які були затверджені рішенням Ради оборони області. У нас є перелік захисних споруд, в яких працювати можна, і театри можуть брати на себе відповідальність за організацію таких заходів. Поки що вони неохоче на це йдуть”, – казав Синєгубов. 

Поряд із театром ляльок є вхід у метро. Є укриття й у самій будівлі, але воно класифікується як найпростіше. До того ж не вміщає дві сотні глядачів – стільки місць у залі. На початку повномасштабної у сховищі, яке ще не було обладнане, жили люди. Пізніше простір облаштувала волонтерська організація в межах грантової програми. Торік у лютому комісія ДСНС дозволила використовувати укриття, але у вересні змінила думку на протилежну – бо воно не протирадіаційне, кажуть у театрі. Тому поки в нього спускаються лише працівники. Театр ляльок пішов шляхом оренди приміщень, розповідає завідувачка літературно-драматургічної частини.

“Ми продаємо сто квитків, по 150 гривень квиток. І ми заробляли 15 тисяч. З них половину віддавали. Тобто заробляли 7,5 тисяч. Ці гроші використовує колектив на комуналку”, – говорить Ольга Дорофєєва.

Тобто театри обласного підпорядкування мають заробляти на утримання будівель, в яких репетирують, але не виступають. З бюджету фінансують лише зарплати, але й новина щодо цього перед Новим роком викликала неабиякий резонанс. На культуру у 2024-му ХОВА заклала 50 мільйонів гривень, що вдвічі менше, ніж торік.

“Ми будемо отримувати 23% від зарплат. Профком каже, що в тому році люди отримували від 2 до 7 тисяч. Відповідно зараз будемо отримувати від тисячі до 3,5”, – каже Дорофєєва.

Головна режисерка театру Оксана Дмітрієва розповідає, що отримує близько 6 тисяч на місяць, актори менше – 2 – 4 тисячі. 

“Я не буду називати цю смішну зарплату, – говорить акторка Вікторія Міщенко. – Давно ще, до війни, у нас не дуже гарне становище тут було. Під час війни вони ніби зраділи, що от нарешті є прекрасна можливість остаточно добити. Працює якийсь торговельний центр, на п’ятому поверсі крутять фільм в кінотеатрі і люди сидять. А нам нічого не можна. Нам кажуть – можете зіграти в цьому приміщенні. А воно на другому поверсі якогось будинку. Дивно. У нас є якісь підробітки, а це як для душі. Це дуже важливо, особливо в нашому прифронтовому Харкові. Якщо ми задушимо тут культуру, то через десять років побачимо тут зовсім іншу ситуацію”.

Актори та інші працівники висловлюють спільну думку: театр не може бути самоокупним, тому бюджетна підтримка необхідна. І їм мають дозволити працювати у своїй будівлі. 

“Якщо ми зможемо запрошувати невеличку кількість глядачів до нашої зали, то ми спокійно зможемо переходити в бомбосховище. Якісь вистави ми можемо грати в нашому бомбосховищі. Поки ще не пробували, тому що немає дозволу. І ми чекаємо цього дозволу”, – зазначає головна режисерка театру Оксана Дмітрієва.

Ще одна спільна позиція: радянську систему утримання закладів культури необхідно реформувати. Проте немає згоди, чи нині це на часі. Віталій Бурлєєв вже не актор – торік навесні звільнився і вступив у Нацгвардію. Чоловік у відпустці й прийшов у театр до близької людини.

“Зараз такий час, що треба змінюватися, – вважає Бурлєєв. – Старі форми вже давно відмерли, і тягнути їх не треба. Змінюються підходи до менеджменту, до роботи. Держава має опікуватися театром, бо це культура. Як Черчилль казав: “Якщо немає культури – за що ми воюємо”. Це не просто вишиваночки. Треба сформувати – що таке культура для нас. Це має бути не повчання, а те, до чого хотілося б тягнутися людям. Вона має бути модною в доброму сенсі цього слова. Я мушу захотіти це взяти чи подивитися. Захотіти потім розмовляти українською мовою, почитати якісь книжки.  А не: так правильно, ось список літератури. Як у школах. Так вже не працює”.

Двадцять років я присвятив тому, щоб в Україні з’явився найкращий філармонійний комплекс. Душа болить за колектив і будівлю, яка переживає такі часи – директор та головний диригент Харківської обласної філармонії Юрій Янко

Торік у квітні філармонія анонсувала відкриття, але цього не сталося. Також через заборону концертної діяльності в залах.

“Ми комунікували з обласною філармонією, і була пропозиція дозволити їм проводити концерти для 50 осіб. Це, повірте, філармонію не врятує, тому що там оркестр має близько 100 людей, він не може фінансово вигідно давати концерт для 50 осіб. Тому будемо розглядати інші варіанти”, – коментував у грудні 2023 року начальник ХОВА Олег Синєгубов.

Але варіантів майже немає, говорить директор філармонії. Штат залишився таким, яким був до вторгнення, але постійно працюють тільки технічні служби – слідкують за будівлею. Ті музиканти, які лишаються в Харкові, дають концерти на орендованих майданчиках. На сцену виходить до десяти артистів. Торік підтримка з бюджету складала 43% від довоєнної, цьогоріч – 18,5%. Їх не вистачає навіть на 2/3 зарплат.

“Вони дуже маленькі – від 3 до 6, може трошки більше. Не більше 10. Якщо це 2/3, то це ще менше. На все інше до війни ми заробляли концертами, на комуналку майже повністю, трошки нам допомагала держава. Комуналка у зимові місяці – це десь 600 тисяч на місяць. Борги весь час у нас зростають. За електрику, за паливо, за опалення”, – говорить Янко. 

Без опалення зали філармонії третю зиму. У великій вже з’являється пліснява. Зберігання органу, який привезли з Німеччини у 2012-му, також вимагає певних температур і рівня вологості.

“Для органу найголовніше – щоб не було великих перепадів. Слава Богу, у будівлі подвійні стіни, тому сильних перепадів температур немає. Орган поки що живий і працює. Ми його налаштовуємо постійно, на ньому займається наш органіст”, – розповідає директор філармонії. 

На початку повномасштабної неподалік будівлі були прильоти ворожих ракет. Було вибито 220 метрів скла, пошкоджено дах. Укриттям у філармонії служить гардероб. Він знаходиться під будівлею і також є тимчасовим укриттям, а не протирадіаційним. 

“Якщо в нас працюють обидві зали, то це півтори тисячі людей. Безумовно, дуже швидко не сховаєшся. Навіть якби було двісті-триста людей. Це все час. Враховуючи, що ракети летять до нас дуже швидко, то, безумовно, є небезпека”, – констатує Янко.

Тож і постає питання – хто візьме на себе відповідальність за безпеку людей. Водночас Янко вбачає певну несправедливість в тому, що в інших областях філармонії і працюють, і мають майже повну бюджетну підтримку на комуналку та зарплату.

“Я розумію, що йде війна і грошей замало. Але 18,5% від фінансування на зарплатню! Це ставить всі комунальні колективи та заклади на межу виживання, а може ще й нижче. Будемо якось виживати. Шукаємо гроші в наших іноземних партнерів. Я вже зустрічався з декількома представниками європейських країн. Чекаємо, обіцяють”, – додає Янко. 

У Харківському національному театрі опери та балету ситуація дещо краще, ніж в обласних закладах – гендиректор Ігор Тулузов

ХНАТОБ має статус національного і фінансується з держбюджету.

“У нас теж є скорочення фінансування, – розповідає Тулузов. – Досить суттєве. З початку війни це менше, ніж 50%. Ми знаходимо шляхи, щоб утримувати це приміщення. Це державний бюджет чи благодійні внески. Повністю сплачуємо за все. Дорого, так”.

Тулузов каже, що збереглося близько 80% творчого колективу, частина якого перебуває в гуманітарному турі “Європейський шлях”. 

“Знайшло можливість наше Міністерство культури. У нас є репетиційна база в місті Ґабчіково, що неподалік столиці Словаччини, Братислави. Ми можемо проводити там репетиції та частково концерти. Там мешкають наші співробітники: музиканти, співаки, танцівники. 250 заходів зробили за цей час у 12 країнах Європи. Мети дві. Перша, це культурна дипломатія. Ми пропагуємо українську культуру на європейських теренах. Також намагаємось заробляти гроші, які нам потрібні для підтримання життєдіяльності театру в цілому”, – говорить гендиректор ХНАТОБу.

Понад третина наявного колективу виступає в Харкові. У січні солісти балету танцювали на сцені одного з ТРЦ, а на новорічні свята артисти давали концерти біля ялинки в метро.

Торік у березні ХОВА визначила перелік місць, де дозволено проводити масові заходи. У Харкові до нього увійшли метрополітен, ЄрміловЦентр та мала зала ХНАТОБу або ж Театрально-концертний центр. Він є окремим комунальним закладом обласної ради. У серпні у центрі повідомили, що припиняють роботу – до отримання дозволу від ДСНС. Наразі майданчик продовжує приймати гастролі. Тулузов говорить, що повноцінно виступати в театрі поки не можуть.

“Ми шукаємо безпечні майданчики як у Харкові й області, так і на деокупованих територіях. Більшість цих заходів – благодійні. Платні зараз неможливі, бо немає стаціонарного приміщення, яке можна було б використовувати на постійній основі”, – пояснює Тулузов. 

Наразі ХНАТОБ погоджує з відповідними службами приміщення для виступів, яке вміщає до чотирьохсот осіб.

“Облаштували майданчик у нас у сховищі. Намагаємося отримати для нього дозвіл, щоб ми могли проводити вже повноцінні заходи. Сподіваємось, що скоро це стане реальністю. Конкретних дат, на жаль, сказати не можу”, – додає очільник театру. 

ХНАТОБ готує нову постановку, подробиці обіцяють розповісти у лютому. Старі вистави планують трохи переформатувати, щоб грати на меншій сцені.

Обласним театрам планують виділити додаткове фінансування на 2024 рік – пресслужба ХОВА

Очільник департаменту культури і туризму ХОВА Едуард Павленко звільнився з посади за власним бажанням наприкінці минулого року. Поки що є виконувач обов’язків, нового очільника не призначено. Павленко ж працює заступником гендиректора ХНАТОБу. У пресслужбі ХОВА повідомили, що обласні заклади культури цьогоріч отримують додаткове фінансування. Подробиці пообіцяли розповісти згодом.

Матеріал підготовлений за підтримки ГО «Інтерньюз-Україна»

Відповідальна за дистрибуцію: Малєвська Н.О.