Сьогодні 21 лютого: яке свято та день в історії

21 лютого 1804 року відбулася перша залізнична поїздка. У 1808-му російські війська без оголошення війни напали на Швецію. У 1885-му в США відкрили Монумент Вашингтону. У 1906-му до страти засудили українського лейтенанта Петра Шмідта. У 1916-му розпочалася найкривавіша та безрезультатна битва Першої світової війни – Верденська. У 2014-му Володимир Парасюк зі сцени Майдану оголосив ультиматум Януковичу. У 2022-му президент РФ Путін “визнав “незалежність” так званих “ЛНР” і “ДНР”.

Свята та пам’ятні дати 21 лютого

21 лютого – Міжнародний день рідної мови.

Також відзначають: Всесвітній день екскурсовода та Всесвітній день комбучі (чайного гриба).

21 лютого в історії

21 лютого 1804 року паротяг вперше в історії перевіз вантаж та пасажирів. Це сталося на заводі в окрузі Мертір-Тідвіл на півдні Вельсу. Саму парову машину сконструював та запатентував інженер Річард Тревітік.

Він працював у багатьох компаніях і багато років конструював парові котли. Під час роботи на олов’яних копальнях у Корнуоллі Тревітік суттєво вдосконалив парову машину, що застосовувалася для водовідливу. А паралельно конструював різні моделі візків, які рухали парові двигуни. Результатом його експериментів став паротяг, який інженер створив для заводської Мертір-Тідвільської залізниці. Він, звісно, ​​суттєво відрізнявся від сучасних механізмів. На паротязі Тревітіка один циліндр розкручував велике колесо-маховик, від якого через зубчасту передачу рухалися обидві колісні пари. 21 лютого 1804 року цей паротяг повіз за собою вагонетки з вантажем та пасажирами, що зараз вважають першою у світі залізничною поїздкою. Конструкція виявилася надто важкою, рейки її не витримували. Тож надалі винахідник удосконалював свій винахід. І в 1808-му він уже створив паротяг, який міг розвивати швидкість до 30 км на годину. Його Тревітік продемонстрував у передмісті Лондона.

21 лютого 1808 року 24 тисячі російських військових без оголошення війни перетнули кордон Швеції та захопили місто Ловійса (зараз – Фінляндія). Це стало початком війни, що увійшла в історію як Фінляндська (або російсько-шведська 1808-1809 років).

Вона була однією з воєн, що стали наслідком загарбницької політики Наполеона. Перед тим, як напасти на Швецію, росіяни до певного часу були з нею в союзі – у складі Третьої та Четвертої антифранцузьких коаліцій. Однак досягти успіху у війнах проти армії Наполеона ці коаліції не змогли. Влітку 1807 року російський імператор Олександр I підписав із Бонапартом Тильзитський мир. Умовою миру було приєднання Російської імперії до континентальної блокади Великої Британії. До цієї блокади збиралася приєднатись і Данія, але британці на випередження захопили весь данський військовий флот. Росіяни, які традиційно перебували в союзницьких відносинах з Данією, одразу висунули британцям ультиматум, розірвавши дипломатичні відносини доти, доки Данії не повернуть флот і не компенсують збитків. У цей момент Олександру I була потрібна підтримка шведського короля Густава IV – щоб спільно контролювати Балтійське море. Але Густав відкинув пропозиції росіян та приєднався до британців. При цьому війну Швеція та Російська імперія одна одній не оголошували.

Протягом 1807 року росіяни продовжували переговори, але паралельно вже розглядали варіант скористатися ситуацією та “прихопити” собі Фінляндію, яка на той час була частиною Шведського королівства. Ці загарбницькі наміри російське керівництво на той час пояснювало необхідністю “убезпечити столицю” (Санкт-Петербург) від сусідства з ворожою державою. Такий підхід Олександра підтримував Наполеон. Він радив тимчасовому союзнику “віддалити шведів” і обіцяв посприяти цьому процесу. Напередодні російського вторгнення до Швеції французький імператор пообіцяв послу графу Толстому, що погодиться на захоплення Росією всієї Швеції, включаючи Стокгольм.

Цей “дозвіл на напад” Наполеон озвучив 5 лютого, а вже 21-го розпочалася сама військова операція. Спочатку вона розгорталася дуже швидко – росіяни просувалися вглиб території. Оголошення війни відбулося за місяць – 16 березня. Протягом 1808 року війна йшла зі змінним успіхом. А корінний злам стався взимку, коли росіяни здійснили безпрецедентну наступальну операцію, пройшовши льодом Ботнічної затоки – з фінського на шведське узбережжя. Після цього доля війни була майже вирішена. Як і доля шведського короля Густава IV. 13 березня 1809-го його повалили з престолу, а королем проголосили дядька Густава Карла XIII. Йому після ще пів року опору таки довелося капітулювати. 17 вересня 1809 року підписали Фрідріхсгамський мирний договір, згідно з яким Фінляндія та Аландські острови дісталися Росії. Також шведи погодилися на участь у континентальній блокаді Великої Британії. З того часу і до проголошення незалежності у 1917 році Фінляндія була окупована росіянами.

21 лютого 1885 року в США відкрили Монумент Вашингтону. Всесвітньо відомий обеліск у Вашингтоні на той момент став найвищою спорудою у світі. Детальніше.

21 лютого 1906 року до страти засудили українського лейтенанта Петра Шмідта, який очолив повстання на крейсері “Очаків” у Севастополі. Детальніше.

21 лютого 1916 року розпочалася Верденська битва (також відома як “Верденська м’ясорубка”) – одна з наймасштабніших битв на Західному фронті Першої світової війни. Вона тривала до 19 грудня 1916 року і, попри надзвичайні втрати з обох боків, завершилася “нічим” – лінія фронту повернулася майже до початкового стану.

Розпочала битву німецька армія. Ідея полягала в тому, щоб не наступати широким фронтом, а завдати потужного удару на вузькій ділянці – у районі Верденського укріпрайону. У разі успіху німці відкрили б собі шлях до Парижа. 21 лютого розпочалася масована артпідготовка, яка тривала від 8 до 9 годин. Далі німці діяли за схемою: руйнування позицій противника артилерією та слідом наступ на них піхоти. Спочатку це здавалося ефективним – першого дня просунулися на 2 км, до 25 лютого захопили майже всі французькі форти. Але французьке командування встигло надіслати підкріплення. Його перекидали на автомобілях. До 6 березня на позиції прибуло близько 190 тисяч солдатів. Наступ зупинили. Після цього битва перейшла у затяжну фазу – просування вимірювалося метрами (до травня німці змогли пройти близько 6 км). Цей млявий за результатами, але не за втратами наступ продовжувався аж до осені. Влітку на інших фронтах росіяни здійснили Брусилівський прорив, а англійські та французькі війська почали наступ на річці Соммі. Усе це у комплексі змусило німців перейти в оборону – і на Верденському театрі бойових дій, зокрема. 24 жовтня французькі війська перейшли у контрнаступ і до кінця грудня повернули собі позиції, з яких їх вибили у лютому. Ця битва, що не змінила лінію фронту, обійшлася обом сторонам у 430 тисяч життів, загальні ж втрати армій противників (разом із пораненими та полоненими) склали близько мільйона людей.

21 лютого 2014 року зі сцени на Майдані один із сотників Володимир Парасюк вимовив переломну фразу: “Ніякий Янукович ніякий цілий рік не буде президентом. Завтра до десятої години він повинен піти”. Детальніше (відео).

21 лютого 2022 року президент РФ Путін зробив відкритий крок до повномасштабного вторгнення в Україну. Він визнав “незалежність” так званих “ЛНР” і “ДНР”. Путін виголосив довгу телевізійну промову з цього приводу, викладаючи власну вигадану версію історії та погрожуючи українцям “показати, що таке справжня декомунізація”.

Церковне свято 21 лютого

21 лютого вшановують пам’ять преподобного Тимофія, що в Символах. Він був пустельником, з юних років трудився в монастирі в Малій Азії, званому “Символи”. Святий Тимофій був учнем настоятеля цієї обителі преподобного Феоктиста та співучнем преподобного Платона, сповідника Студійського. Мав дар зцілення хвороб та вигнання нечистих духів. Багато років преподобний провів у самітництві, блукаючи по пустелях, горах і лісах. Помер у глибокій старості, у 795 році.

Народні прикмети

Яка погода на Тимофія – такою і вся весна буде.

Якщо вже течуть струмки, то сіяти потрібно рано.

Якщо повітря тепле та сухе, то весна буде теплою й швидко мине.

Що не можна робити 21 лютого

Треба бути обережними з алкоголем – краще в цей день його не вживати.

Не можна вступати в суперечки та лаятися.