12 воїнам, які загинули від авіаудару в Харкові, відкрили меморіальну дошку

В Харкові напередодні вшанували воїнів 5-ї Слобожанської бригади Нацгвардії України, яких російські окупанти вбили в перші дні повномасштабного вторгнення.

“У Харкові вшанували пам’ять 12 нацгвардійців, які загинули внаслідок російського авіаудару в ніч з 4 на 5 березня 2022 року. На фасаді розбомбленої будівлі 5-ї Слобожанської бригади Нацгвардії України встановили меморіальну дошку”, – повідомила пресслужба бригади.

Один із загиблих від того удару – Іван Сидоренко, пише “Медіапорт”. Його брат Володимир – також військовослужбовець цієї частини. Він був на посту поруч із частиною та вижив.

“О 02:32 почув звук літака, який наближався до мене. Встиг тільки по радіостанції крикнути: “Повітря” — і буквально відбігти три метри, поки вже від вибухової хвилі не полетів. Присипало цеглою. І так залишився живий”, – згадує Володимир.

З-під завалів його дістали побратими. Вони ж повідомили, що брат загинув.

“Майстер-сержант. Я штаб-сержант. Він трошки старший, більше прослужив. Загинув при захисті Батьківщини. Він перебував саме у цій будівлі, на яку прийшлася перша авіабомба”, – розповів Сидоренко.

Читайте також:  У Харкові відкрили меморіальну дошку Пушкіну (фото)

Сам Володимир отримав інвалідність.

Цієї ж ночі загинули:

🕯 Підполковник Кугук Євген Іванович, 30.07.1986.

🕯 Підполковник Снєжко Олексій Юрійович, 02.01.1980.

🕯 Старший лейтенант Єрмоленко Владислав Володимирович, 02.08.1984.

🕯 Старший лейтенант Микитюк Михайло Ярославович, 09.11.1976.

🕯  Майстер-сержант Сидоренко Іван Миколайович, 06.05.1975.

🕯 Штаб-сержант Рудницький Андрій Сергійович, 19.08.1989.

🕯 Головний сержант Трудов Денис Миколайович, 12.12.1989.

🕯 Головний сержант Мовчан Микола Вікторович, 12.12.1985.

🕯 Старший солдат Мажугін Денис Юрійович, 28.10.2001.

🕯 Старший солдат Парфьонов Олександр Миколайович, 27.11.1975.

🕯 Старший солдат Рудницький Анатолій Францович, 21.12.1991.

🕯 Солдат Марченко Олександр Сергійович, 31.10.1995.

Окрім вбивства нацгвардійців, тієї ночі росіяни зруйнували будинок культури та службове житло військовослужбовців.

“Ми тільки вклали маленьку дитину. Тиша, ніч — і тут такий жахливий шум, гуркіт. Спочатку взагалі нічого не розумієш. Тебе охоплює жах, ти чуєш, як валиться приміщення. І ти не розумієш, що з тобою буде далі, що ти взагалі не можеш допомогти своїй дитині в цей момент. Все, що ти можеш, це просто взяти та накрити її собою”, — згадує ті події дружина військовослужбовця Поліна Семібратова.

Її родина вижила, зараз замість власного житла у них – знімне.

Меморіальну дошку на згадку про загиблих запропонували встановити побратими.

“Це перші втрати, які понесла наша військова частина з початку повномасштабного вторгнення. І саме цього дня, у другі роковини, було вирішено відкрити цю меморіальну дошку. Ми її зробили самі, погодили з командиром частини”, – пояснив заступник командира військової частини 3005 року Артем Міщук.

Меморіальну дошку освятили військові капелани та священник храму Іоанна Богослова Віктор Маринчак.