“Має витримати влучання двох С-300”: якими будуть підземні школи на Харківщині

У дітей з Харкова та області, які пішли в онлайн через Covid-19, а потім повномасштабну війну, нині є єдиний варіант сісти за парти – під землею. У Харкові є класи в метро і незабаром обіцяють відкрити першу підземну школу, побудовану з нуля. Схожі два проєкти паралельно реалізовують у Люботині та Пісочинській громаді. Перебіг будівництва останнього бачили кореспонденти МГ “Об’єктив”. Майже метр бетону та три метри ґрунту над ним мають вберегти від ворожих ракет. Чи виправдані багатомільйонні проєкти та чи готові батьки водити дітей до підземних шкіл – про все це у репортажі.

У Пісочинській громаді триває будівництво підземної школи. Вона має вмістити п’ятсот учнів

“У нашому селищі взагалі не було укриття. І в нашому закладі освіти укриття немає. Крім двох стінок укритися взагалі ні дітям, ні працівникам ніде було”, – пояснює директорка ліцею Антоніна Сиротенко.

Освітянка наголошує: укриття просили батьки, які спонукали її порушувати це питання перед місцевою владою. Будувати підземну школу почали торік у жовтні, і розраховують, що 1 вересня діти прийдуть сюди на перший дзвоник. У школі передбачені шість класів і три виходи, один з яких буде обладнано ліфтом для маломобільних осіб. Сиротенко каже, що це буде укриття подвійного призначення. Тобто коли буде спокійно, тут навчатимуться діти, у випадку обстрілів – ховатимуться всі охочі.

“Було трошки затишшя, а останній місяць частенько дуже близько прилітають ракети, причому серйозні. Земля здригалася так, що як я була у школі, то стіни аж двигтіли”, – згадує директорка ліцею.

Підземна школа – це протирадіаційне укриття, яке має витримувати влучання снарядів та ракет

“У цій школі запроєктовано влучання двох ракет С-300 в одну точку. Не хотілось би ніколи перевіряти, але є розрахунки. Товщина перекриття над школою складає 60-90 сантиметрів. Це дуже багато”, – розповідає виконроб компанії-субпідрядника Володимир Леурда.

Генпідрядником є ТОВ “Легіонбуд”. Відповідальність субпідрядника – виключно бетон, пояснює Леурда. Понад півтори тисячі кубічних метрів бетону вже залили, а загалом його тут має бути близько двох тисяч кубометрів. Нещодавно зробили плиту перекриття.

“Після демонтажу опалубки проводитимуться гідроізоляція та утеплення. Після гідроізоляції буде приблизно три метри ґрунту з пошаровим ущільненням”, – каже виконроб. 

За його прогнозами, у строки – свою частину роботи субпідрядник мають закінчити до кінця квітня – попередньо вкладаються. Лишилось тільки зробити виходи. Після за справу візьмуться інші робітники. 

“Зараз ми перейшли на проведення робіт у денний час, а до цього виконувалися роботи в режимі 24/7 впродовж трьох місяців”, – ділиться Леурда.

Виконроб живе у Харкові й сам є батьком, цієї осені його донька піде в перший клас. Поки чоловік ще розмірковує над навчанням під землею.

“Хотілося б, якби була можливість, привести дитину на цілий день, а в метрошколі у зв’язку з тим, що багато дітей, мають розподіляти на якісь основні предмети. Хотілося б, щоб більше часу діти проводили в компанії своїх однолітків”, – каже чоловік.

Що думають про навчання під землею батьки та вчителі

Поспілкуватися із вчителькою прийшла до ліцею Софія Кирій. Її донька Катя перейшла у третій клас. Дівчинка встигла відчути, що таке школа, адже до війни пів року ходила на заняття.

“Нам пощастило, можна так сказати. Вона дуже згадує ці дні й хоче повернутися, – говорить Софія. – Чекаємо, коли школу відкриють, і будемо дивитися. Тому що сьогодні щодня ситуація різна. Заздалегідь планувати щось не виходить. Так, хочеться, щоб вони вийшли, бо це легше, краще. Але все одно страхи є. Війна не закінчилася. І ніхто не знає, коли саме і куди може прилетіти”.

Попри анонсований захист підземної школи від ракет низка батьків невдоволена широким розголошенням будівництва. Про це говорять не на камеру. Софія поділяє їхню позицію.

“Дуже багато про це говорять, пишуть, афішують, знімають. Але мені інколи здається, що все ж таки це певні ризики”, – вважає мама третьокласниці.

Вчителька початкових класів ліцею Ганна Букреєва констатує, що думки батьків розділилися і не є сталими, а залежать від безпекової ситуації в регіоні й у селищі зокрема.

“Коли більш-менш все стихає, то всі налаштовані на те, щоб повернутися. А коли дуже часто і дуже гучно – то 50 на 50”, – оцінює вчителька.

Маленькі учні на “дистанційці” від початку війни. І, як каже Букреєва, вже є такі програми, які дозволяють навчати дітей віддалено читати та писати. Також онлайн проводять свята та виховні заходи. Тож соціалізація є, констатує вчителька, але зовсім не така, як при очному навчанні.

“Я їм кажу – ми дякуємо ЗСУ, дякуємо Богу за те, що можемо виходити дистанційно, але ми дочекаємося того моменту, коли ми з вами вийдемо на уроки у звичайному форматі. Хочеться живого спілкування: оцих обіймів, оцих “Доброго ранку”. Зустрічати дітей. Спитати: “Як твій настрій?”, – ділиться Букреєва.

Жінка розповідає, що п’ять її учнів зараз в Європі й поки неясно, чи повернуться до осені. Можливо, що вони продовжать приєднуватися до уроків онлайн, коли інші діти сидітимуть у класі.

“Підземні школи – це єдине зараз, так би мовити, спасіння. Я думаю, що це буде змішане навчання. Можливо, це буде не кожного дня. Але це буде хоча б якийсь контакт дітей з дітьми”, – впевнена вчителька.

Навчання однозначно буде змішаним, уточнює директорка ліцею, і попередньо відбуватиметься у дві зміни.

“У дітей буде й освітлення, яке відповідає санітарним нормам, і місце, де вони зможуть прийняти їжу. Також будуть туалетні кімнати”, – розповідає Сиротенко.

Підземні школи в Пісочинській громаді та Люботині можуть добудувати до кінця весни – Синєгубов

За даними обласної військової адміністрації, підземна школа обійдеться у понад 99 мільйонів гривень. Будується вона коштом місцевого та державного бюджетів, розповіли у Пісочинській громаді. Торік влітку її очільник очікував вдвічі меншу суму.

“Ми розраховуємо, що будівництво з нуля одного укриття на понад 350 людей буде коштувати понад 42 мільйони гривень”, – говорив Чернобай.

Друга підземна школа в області, також на 500 людей, буде в Люботині. Її вартість – 73 мільйони гривень, а фінансування беруть з державного Фонду ліквідації наслідків збройної агресії та обласного бюджету.

“Глибина закладання споруди – від 4 до 7 метрів, залежно від рівня наявного ґрунту. Стіни завтовшки 400 міліметрів, армування посилене”, – коментував виконавець робіт Владислав Худокормов.

Обидва об’єкти – у Люботині та Пісочинській громаді – можуть здати навіть раніше, спрогнозував у березні начальник ХОВА Олег Синєгубов. За його словами, роботи планують завершити наприкінці весни.

Перша підземна школа в Харкові майже готова прийняти учнів – мер

У Харкові підземну школу будують у районі ХТЗ. Вона зможе приймати 900 учнів у дві зміни. Роботи виконує АТ “Житлобуд-1”. За даними мера Ігоря Терехова, об’єкт фінансується виключно з міського бюджету.

“Орієнтовна вартість цієї школи – 56-58 мільйонів гривень. Це великі кошти, але це потрібно робити. Я хочу, щоб в усіх районах Харкова такі школи з’явилися. Дуже хочемо, щоб з 1 березня ця школа зафункціонувала”, – коментував у січні міський голова.

Наприкінці березня Терехов повідомив, що школа практично готова прийняти учнів. Вже обставляють меблями класи. Наступну таку споруду анонсують в центрі міста, а в майбутньому – в усіх районах. Гроші Харків може отримати з держбюджету.

“Міністерство освіти має 2,5 мільярди в цьому році субвенції. Харків отримає, я думаю, значну частину з цих 2,5 мільярдів, які передбачені на будівництво підземних укриттів”, – розповідав харківським журналістам в середині лютого міністр освіти та науки України Оксен Лісовий.

У Харкові підземна школа майже добудована, а закупівлі почалися тільки зараз – аналітик ГО “ХАЦ” Євген Лісічкін

Володимир Леурда, виконроб на об’єкті в Пісочинській громаді, стверджує: їхня робота під пильною увагою відповідальних відомств. Не осторонь і громадські антикорупціонери. Однак кошторисів на підземну школу в Харкові вони досі не бачили. Аналітик ГО “Харківський антикорупційний центр” Євген Лісічкін дивується: об’єкт майже готовий, а тендерні закупівлі розпочалися тільки зараз, у березні. І наголошує, що це є порушенням.

“Неодноразово міський голова говорив, що він хоче під ці проєкти підземних шкіл в районах, в кожному районі по одній, залучити міжнародні кошти. Коли ти проводиш тендерну процедуру вже за фактом, коли зроблено 90% робіт, це не є тим, що мотивує міжнародні фонди та донорів сюди приходити”, – вважає Лісічкін.

А от на підземні школи в області, додає він, кошториси є. Переглянувши їх, активіст побачив, за його твердженням, завищені ціни на бетон у Пісочинській громаді. У цілому кричущих переплат на матеріали та товари він не знайшов. Тож Лісічкін підтримує стратегію підземних шкіл, на відміну від відновлення закладів освіти неподалік кордону з Росією. Як-то ліцеїв у селі Циркуни та селищі Слатине. Від цих кількасотмільйонних проєктів врешті відмовилися – Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Харківській області повідомила 28 березня, що угоди розірвано.

“Підземна школа дасть можливість хоч трошки відновити процес офлайн-освіти. Якщо школи будуть будуватися за адекватними ринковими цінами, ну такі реалії часу”, – вважає Лісічкін.

Восени планують відновити офлайн або змішане навчання у двох районах, де дозволяє безпекова ситуація, – Лозівському та Красноградському

У регіоні не тільки будують підземні школи з нуля, а й приводять до ладу наявні укриття в установах.

“Це не означає, що у всіх будівлях дитсадочків та шкіл відновиться офлайн та змішана форма навчання. Ми обрали пріоритетні, тобто опорні заклади освіти, де будуть облаштовані і захисні споруди, і найпростіші укриття. Будемо пропонувати, в тому числі Міністерству освіти на науки, можливо, переглянути їхнє бачення щодо безпечного освітнього середовища”, – також розповідав у березні начальник ХОВА Олег Синєгубов.

Згідно з наявним баченням, пояснював він, найпростіші укриття таким середовищем не є. Лише протирадіаційні.

“У Харкові про жодні найпростіші укриття ми не можемо фактично говорити. Бо 30 секунд. Якщо це Лозівський та Красноградський райони, то, за нашою інформацією, С-300 туди не дістає. Маємо завершити низку об’єктів до вересня-місяця. І далі будемо відкривати заклади освіти в міру готовності”, – зазначив Синєгубов.

Аби всі учні в регіоні повернулися за парти, за розрахунками обладміністрації, треба побудувати або капітально відремонтувати понад тисячу укриттів. Якого класу, скільки це може коштувати й на скільки розтягнутися – не уточнюється.

Матеріал підготовлений за підтримки  ГО «Інтерньюз-Україна»

Відповідальна за дистрибуцію: Малєвська Н.О.