Сьогодні 23 квітня: яке свято та день в історії

23 квітня в Україні – День психолога. Цього дня 1918 року в Києві розпочалася нарада послів та військових Німеччини та Австро-Угорщини, яка призвела до підтримки державного перевороту на чолі з гетьманом Скоропадським. У 1348-му заснували вищий лицарський орден Великої Британії. У 1969-му до страти засудили вбивцю сенатора Роберта Кеннеді. У 1996-му заснували Всесвітній день книги, а у 2005-му опублікували перший відеоролик на Ютубі.

Свята та пам’ятні дати 23 квітня

23 квітня – Всеукраїнський день психолога.

У світі – Всесвітній день книги та авторського права та Всесвітня ніч книги, Міжнародний день англійської та Міжнародний день іспанської мови.

Також відзначають: День водія шкільного автобуса, Міжнародний день творця, День Шекспіра.

23 квітня в історії

23 квітня 1348 року в Англії заснували вищий лицарський орден – орден Підв’язки. Детальніше.

23 квітня 1918 року в Києві розпочалася дводенна нарада послів та військових Німеччини та Австро-Угорщини. Вона призвела до підтримки військами союзників державного перевороту та приходу до влади гетьмана Скоропадського.

Щоб зрозуміти, як німці та австро-угорці прийшли до участі в держперевороті, потрібно уявити ситуацію в УНР на той момент. Отже, 1 березня 1918 року війська УНР та Німеччини спільно звільнили Київ від більшовиків. Надалі німецькі та австро-угорські війська брали активну участь у вигнанні російських загарбників з України. Проте вони не лише виганяли більшовиків із території УНР, а й самі залишалися тут. Деякі історики трактують це як німецьку окупацію, проте більшість сходиться на тому, що спочатку жодних подібних планів у союзників не було. Єдиною метою було забезпечити виконання УНР зобов’язань, котрі та взяла на себе при підписанні Брест-Литовського (Берестейського) мирного договору. Серед зобов’язань, які брала УНР, було продовольче забезпечення німецької та австро-угорської армій. Саме цей аспект і турбував союзників.

У перші тижні в Україні вони поводилися коректно – не втручалися у внутрішню політику та життя населення. Генерал армії УНР Олександр Удовиченко у книзі “Україна у війні за державність”, що була видана в Канаді 1954 року, згадував, що українців німецькі військові запевняли, “що німецька армія прийшла в Україну як приятель, з метою звільнення її від більшовиків, допомогти українському народові налагодити своє мирне життя”. Вони сприяли встановленню ладу в столиці, де значно зменшилася, зокрема, вулична злочинність.

“Німців захоплювали величезні простори України, степи й непогане, навіть на стан війни, харчове забезпечення. З іншого боку, їх вражала неорганізованість українського суспільства”, – сказав у коментарі DW доцент кафедри історії України та етнокомунікацій Національного університету “Львівська політехніка” Іван Хома.

Однак, спостерігаючи за безладдям у державному управлінні УНР, союзники все частіше намагалися втрутитися в ту частину процесів, які мали забезпечити їхні інтереси. Зокрема, дійшло до того, що головнокомандувач німецькими військами генерал-фельдмаршал Герман фон Айхгорн на власний розсуд видав наказ про засів полів та створення військово-польових судів. Вилучення продовольства, що було передбачене угодами УНР та союзників, призводило до невдоволення селянства. На цьому тлі відносини між владою УНР та союзниками стрімко погіршувалися. Саме в таких умовах відбулася нарада послів Німеччини та Австро-Угорщини та представників військового командування в Києві. Учасники наради висловлювалися проти Української Центральної Ради, наголошуючи, що вона не може навести лад у власній державі. Найбільше дошкуляли німцям та австро-угорцям соціалістично налаштовані представники українського політикуму. За наслідками наради союзники висунули Українській Центральній Раді низку вимог, які передав німецький дипломат Альфонс Мумм фон Шварценштейн. Проте УЦР рішуче відмовилася виконувати “рекомендації” та направила протест фон Айхгорну. Вважається, що це стало одним із вирішальних факторів для подальшого розвитку подій. Німці підтримали держпереворот, внаслідок якого до влади прийшов гетьман Павло Скоропадський. Безпосередні події, що стали сигналом до перевороту, почалися в ніч із 24 на 25 квітня. А зміна влади відбулася в ніч із 29 на 30 квітня 1918 року.

23 квітня 1969 року до страти засудили Серхана Серхана – вбивцю сенатора Роберта Кеннеді (брата на той час вже покійного президента США Джона Кеннеді). Детальніше.

23 квітня 1996 року ЮНЕСКО оголосила цю дату Всесвітнім днем ​​книги – на згадку про письменників, які померли цього дня у 1616 році: Мігеля Сервантеса, Вільяма Шекспіра та Інка Гарсіласо де ла Вега.

23 квітня 2005 року опублікували перше відео на Ютубі. Детальніше.

Церковне свято 23 квітня

23 квітня вшановують пам’ять великомученика Юрія Переможця. Він народився в заможній християнській родині в Бейруті (на той час – Беліті). Вступив на військову службу, досяг звання тисяцького й став улюбленцем імператора Діоклетіана. Діоклетіан відомий своїми гоніннями на християн. Він ставив собі за мету відродити язичництво, тож діяв жорстоко. Почувши одного разу на суді нелюдський вирок про винищення християн, Юрій спалахнув співчуттям. Він роздав майно бідним, відпустив рабів і сам постав перед Діоклетіаном, заявивши про те, що християнин. Він заявив імператору про його жорстокість і несправедливість. Імператор же намагався умовити свого улюбленця зректися Христа. Але це не вдалося. Тоді Діоклетіан наказав мучити Юрія. Його били, колесували, кидали в негашене вапно, змушували бігти в чоботях із гострими цвяхами всередині, клали на груді важкий камінь. Але Юрій усе витерпів. Тоді імператор наказав відсікти святому мученику голову. Одним із найбільш відомих чудес св. Юрія вважають “Чудо зі змієм”. Воїн переміг змія (дракона), який тримав у страху ціле місто. А після цього чудесного визволення містяни прийняли християнство. Тому Юрія називають “Переможцем” або “Змієборцем”.

Народні прикмети

Якщо 23 квітня пішов дощ, то буде багато трави й хороший сінокіс.

Тепла ніч – до врожаю хліба.

Якщо в цей день холодна погода, буде врожай проса та вівса.

Що не можна робити 23 квітня

Не можна веселитися, влаштовувати застілля та вживати алкоголь.

Не можна підвищувати голос і сваритися.