Інвестиції в Харків під час війни: міф чи реальність (відео)

Чи можливі інвестиції в Харків під час повномасштабної війни? На міському та регіональному рівнях регулярно відбуваються заходи, покликані залучити гроші на відбудову від партнерів. Однак частіше йдеться про гранти та безповоротну допомогу міжнародних організацій, а не про інвестиції, що передбачають отримання прибутку від вкладання коштів. Мер Харкова Ігор Терехов говорить, що європейські банки через війну не відмовилися надавати кредити на інфраструктурні проєкти. Водночас підприємці, які в будь-який момент можуть втратити майно через черговий “приліт”, солідарні: інвестицій вони не побачать доти, доки не буде запроваджено страхування воєнних ризиків.

Українці досить часто не відрізняють інвестиції від грантів і плутають ці поняття, констатує голова коордради харківського офісу Європейської бізнес-асоціації Ігор Балака.

“Гранти – це те, що вам дарують. Щоб ви не вмерли з голоду, щось “на підтримку штанів”. Це те, що дають на розвиток якоїсь програми. А інвестиції – це завжди ті грошові кошти, які хтось вкладає задля отримання прибутку. Де отримати в Харкові прибуток? Ну, я не знаю. Більшість бізнесів просто виживають”, – говорить Балака.

Питання інвестицій у бізнес регіону серед інших обговорювали на форумі “Економічне відновлення та розвиток Харківської області в умовах війни”. Одна з його учасниць – Тетяна Власова – членкиня ГО “Асоціація приватних роботодавців”. Її підприємство з виробництва рекламно-сувенірної продукції працювало в селі Липці, що між Харковом та кордоном з Росією. Спочатку було сім місяців окупації, а наприкінці 2023 року приміщення знищили ворожі авіабомби. Тож з червня 2022-го роботу однієї фірми налагоджували в Харкові, а ще одну вимушено релокували на Рівненщину.

“Внаслідок того, що ми відновили виробництво в Рівному, ми зараз можемо ефективніше відновлювати виробництво в Харкові. Тому що всі кошти, які ми заробляємо там, ми інвестуємо сюди. Ми самі себе дотуємо, ми дотуємо наше харківське підприємство”, – розповідає Тетяна.

Підприємство в Харкові можна віднести до малого бізнесу – штат складає близько 20 осіб. Друкарське обладнання в Липцях було пошкоджене, і з грошима на нове допомогли клієнти, зацікавлені у продукції. Цьогоріч у квітні на розвиток підприємства таки вдалося залучити міжнародну підтримку.

“До нас в Харківську область весь цей час не приходили міжнародні донори, – ділиться засновниця ТОВ. – Від першого донора, який до нас прийшов, ми залучили фінансування в розмірі 20 тисяч доларів на закупку обладнання і створення п’яти, а може й більшої кількості робочих місць. Ми плануємо їх створити протягом наступних трьох-шести місяців. Це гранти, про інвестиції ще не йдеться, тому що інвестиції це така, дуже слизька тема”.

Чому – пояснює керівник ГО “Асоціація приватних роботодавців” Олександр Чумак. За його словами, інвестиції в бізнес підуть тоді, коли буде страхування воєнних ризиків, тобто від можливого руйнування.

“Поки немає страхування – інвестори не дуже йдуть в регіон, тому що це додаткові витрати, які можуть бути безповоротними, – говорить Чумак. – Зараз розглядається декілька варіантів. Один із них, найцікавіший, коли держава буде виділяти кошти на страхування цих ризиків. Є така ідея, яку намагатимуться зараз реалізувати.

Голова спілки «Міжрегіональний союз птахівників та кормовиробників України» Вадим Шиян підтверджує: поки що підприємства мають підтримку від міжнародних донорів та в межах держпрограми “єРобота”. При цьому з потенційними інвесторами йде обговорення. Чекають, коли завершиться активна фаза бойових дій.

“Як тільки буде команда “починаємо”, коли закінчиться активна фаза війни, тоді стартуємо. Взагалі умова зараз така, що на відстані до 50 км до зони бойових дій, тобто ближче до лінії бойового зіткнення, реалізують тільки гуманітарні або благодійні проєкти. А вже інфраструктурні – реконструкція, підтримка, створення дійсно твердих проєктів, обладнання – це вже на відстані понад 50 км”, – розповідає Шиян.

Ігор Балака своєю чергою замислюється над питанням, в яку сферу економіки Харкова нині можна було б інвестувати. Адже, констатує, багато галузей, які раніше були перспективними, суттєво занепали. Зокрема IT-індустрія та навчання студентів з-за кордону.

“Покажіть мені того божевільного, який буде зараз вкладати в Харків. З постійними “прильотами”, з логістичним тупиком. З відсутністю платоспроможного попиту. Немає грошей. У що вкладати, – говорить Балака. – Максимум, що може бути, це ті, хто працюють на оборонку. Чи благодійні фонди. Але ми розуміємо, що це люди, які не виробляють якусь додаткову вартість. Вони просто перерозподіляють допомогу, яка приходить з України чи з-за кордону”.

З весни минулого року бізнес намагається добитися, аби Харківщина мала особливий економічний статус. У цьому питанні намітився певний рух. 52 народні депутати підписали листа до центральної влади щодо моніторингу програм, які могли б бути застосовані в постраждалих від бойових дій регіонах.

“Цей особливий статус повинен дати, по-перше, спеціальні преференції для бізнесу, який працює в цих регіонах, – пояснює Олександр Чумак. – Також це спеціальні фінансові програми, які допомагають відновлюватися та розвиватися. У першу чергу, безповоротні грантові програми. Це зниження податків на певний період, адже ми розуміємо, що це не може бути постійно. Але ми вважаємо, що податки, які сплачує бізнес цих регіонів, не можуть бути такими, як в інших регіонах, що постраждали менше. Є законопроєкт який в тому році розробили чернігівські депутати, і, як сказав Дмитро Наталуха (голова комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку – ред.), вони готові взяти його за основу для розробки нового”.

Невдовзі після форуму була ухвалена низка пільг для бізнесу. Кабмін зокрема дозволив місцевій владі звільняти підприємців від низки місцевих податків. Харківська міськрада на сесії 30 квітня ухвалила цю ініціативу. На наш запит розповісти про наявність інвестицій в інфраструктуру у пресслужбі мерії відповіли, що відповідальні посадовці поки що не готові. У січні мер Ігор Терехов запевняв, що жоден з інвестпроєктів через активізацію обстрілів не був поставлений на паузу.

“Є всі технічні умови для того, щоб закуповувати електробуси. Це новітній транспорт, який з’явиться на вулицях міста Харкова. Для нас уже зарезервовано 15 мільйонів євро на цей проєкт. Крім цього, дуже багато проєктів з відбудови житла та інфраструктури Харкова, які ми будемо реалізовувати разом з нашими міжнародними партнерами, міжнародними фінансовими інституціями”, – розповідав в етері нацмарафону 4 січня мер Ігор Терехов.

15 мільйонів євро на електробуси Харкову дає у кредит Європейський інвестиційний банк, про що Терехов домовився під час поїздки до Лондона. Єдина зміна, яку внесли до проєкту з продовження будівництва метро, – електродепо «Олексіївське» буде під землею.

“Щодо інвестицій у метрополітен, то ми входимо в тендерну закупівлю рухомого складу. Банки дали зелене світло. Крім того, нам дали зелене світло і ми входимо в тендерну процедуру щодо будівництва станцій “Одеська” та “Державінська” та крім цього підземного депо для метрополітену. Тому що стосується наших зобов’язань перед банками, то ми їх витримуємо в повному обсязі”, – сказав Терехов журналістам 22 лютого.

Паралельно Харків продовжує отримувати безповоротну допомогу від міжнародних організацій. Представники лютеранської федерації, серед інших, відновлюють житло і почали облаштовувати укриття в одному з ліцеїв, щоб з вересня забезпечити тут очне навчання дітей.

“Ми побачили, що місто якби проігнороване багатьма міжнародними організаціями, – коментував керівник команди Всесвітньої лютеранської федерації в Україні Марк Муллан. – Для нас цей проєкт – не тільки відновлення структури, це й відновлення людей”.

Матеріал підготовлений за підтримки  ГО «Інтерньюз-Україна»

Відповідальна за дистрибуцію: Малєвська Н.О.