Харківські айтівці досі гідно конкурують з поляками й індусами: у чому секрет

До початку повномасштабного вторгнення харківська ІТ-спільнота була другою за чисельністю в Україні. У місті працювали чимало українських компаній та велика кількість іноземних представництв. Як сьогодні виживає ІТ-галузь у прифронтовому місті та чим харківські айтівці вражають заокеанських замовників – у матеріалі МГ «Об’єктив».

У війську – дефіцит айтівців і геймерів

Молодший сержант Віталій Германов до повномасштабного вторгнення був типовим харківським айтівцем: престижна робота, висока зарплата, цікаве дозвілля. І, як у більшості з його сфери, жодного відношення до війська. 24 лютого доля обернула все догори дриґом – спочатку кинула його в окопи, а потім зробила керівником відділення збору та обробки інформації у своєму підрозділі.

Звісно, це і близько не схоже на те, чим чоловік займався у цивільному житті, але колишні навички не раз ставали в пригоді.

«На фронті айтівці дуже потрібні, тому що зараз це більше війна технологій і БпЛА. «Крила», розвідка, аналітика і РЕБ. Росіяни нас в цьому плані переважають. Тому що вони готувалися, у них це вже налагоджено», – чесно визнає Германов.

Попри дефіцит айтішних кадрів (а у війську вітають не лише програмістів, а й геймерів, які є найкращими пілотами дронів), у сусідньому підрозділі також служать декілька колишніх колег по цеху. Загалом наразі на фронті близько 7% айтівців з Харківщини.

Замовлень стало менше

«До повномасштабного вторгнення у нас в регіоні працювали 511 компаній і близько 55 тисяч фахівців. Зараз у Харкові фізично працюють близько 22 тисяч айтівців, третина за кордоном, інші розкидані по Україні», – каже виконавча директорка Харківського IT кластера Ольга Шаповал.

Деякі компанії, в яких центральний офіс за кордоном, офіційно закрили представництва в регіоні, але продовжують співпрацювати з харків’янами. Але більшість місцевих компаній не припиняла роботу. Хоча через війну отримати контракт стало набагато важче, наголошує Шаповал.

Для порівняння вона наводить приклад: у 2022 році ІТ-сфера на Харківщині сплатила податків на 9% більше, ніж навіть у довоєнному 2021-му році.

«У 2022-му році це була єдина галузь, яка зросла, у 2023-му вже почала падати. Зараз українські компанії щомісяця втрачають близько 2 млрд гривень через не підписані контракти, і доля харків’ян у цьому – п’ята частина», – розповідає Ольга Шаповал.

Непередбачуваність відлякує замовників

Причин, чому міжнародних угод із українськими загалом і зокрема харківськими айтівцями стало менше, окрім сповільнення світового ринку, дві.

«Перше – у нас немає доступної системи бронювання. Наразі в нас воює 7% людей, а заброньовано – 1%. В інших галузях бронювання спеціалістів сягає 25-30%, в деяких 50-100%. А ще наші фахівці – випускники технологічних університетів. Це означає, що в них дефіцитні спеціальності, цікаві для військкоматів» – пояснює директорка Харківського IT кластера.

Тобто будь-якої миті з команди, яка працюватиме над іноземним замовленням, можуть призвати розробника. І це змушує сумніватися замовників у тому, чи виконають айтівці роботу вчасно.

І друга вагома причина величезної втрати ділових угод – неможливість закордонних відряджень.

«У нас усі клієнти – за межами України. Коли був ковід, ми спілкувалися онлайн. Тепер клієнти хочуть бачити розробників. Інколи необхідно поїхати до замовника, щоб на місці подивитися, як програмне забезпечення встановлюють, наскільки все працює. Зараз це зробити неможливо, бо зрозумілого механізму відряджень за кордон для чоловіків ми не маємо», – пояснює Шаповал.

Чимало харківських айтівців неодноразово перетинали кордон за системою «Шлях», коли перевозили гуманітарну допомогу. Хотіли б виїхати назавжди – уже б скористалися.

«Але зустрітися з партнерами я не можу, і це важко. Як і просто пересуватися по вулиці, знаючи, що завтра доведеться компанію закривати, бо треба йти на фронт. Це також не додає передбачуваності», – каже власник ІТ- компанії Андрій Зарубін.

Не додають переваг харківським айтівцям і регулярні блекаути, хоча якраз ця проблема вже давно не лякає – працювати в укриттях завдяки старлінкам і генераторам стало буденністю. Навіть масштабний удар по енергетичній системі на початку березня, після якого Харків та область залишилися без світла більше, ніж на добу, не зупинив роботу ІТ-фахівців.

«О 9.30 всі, у кого вдома не було світла чи інтернету, вже працювали. Бо ми маємо хаби всередині ІТ-кластеру. І коли ми показуємо клієнтам, як наші фахівці продовжують працювати в таких умовах, вони також це цінують. Бо це ілюструє не стільки емоційну стійкість, а стійкість в сенсі того, що в нас все продовжує працювати», – підкреслила Шаповал.

Чим переконують іноземних замовників

Не секрет, що після початку повномасштабного вторгнення конкуренти українських айтівців – а це індуси та поляки – частіше стали отримувати контракти. Хоча попри комфортні умови роботи, як у західних сусідів, або низькі розцінки, як в індусів, харківські розробники все одно приваблюють замовників.

«У Харкові дійсно фахові програмісти, які спираються не на прикладні, а на фундаментальні речі. Програмісти з Індії (їх близько 1 мільйона) не мають такого рівня освіти, як випускники харківських вишів. Наші айтівці отримали експертизу в популярних напрямках і стали одними з найсильніших у штучному інтелекті та DefenseTech (оборонних технологіях)», – розповідає Ольга Шаповал.

Наразі чимало айтівців у Харкові розробляють програмне забезпечення для дронів або для РЕБ. Мотивів, як правило, два: або допомога тим друзям і знайомим, хто вже тримає стрій, або елементарне бажання захиститися від навали росіян.

«Я знаю багатьох, хто розробляє різні штуки, ми теж цим займаємось. Хтось розробляє комерційні системи. Хтось має друга, який може взяти з собою на полігон і поганяти там якусь приблуду. Зараз бум дронів, всі намагаються зробити кращим свій контролер, якусь штуку з машинним зором чи штучним інтелектом», – розповідає Зарубін.

Ще одна перевага харківських айтівців на міжнародному ринку – це культурна відмінність від програмістів ЄС.

«Ми працюємо переважно з ринком Сполучених Штатів. Як працюють США? Багато, у дуже важких трафіках, велику кількість годин, попри релігійні свята чи вихідні. І поляки ніколи не будуть працювати в такому режимі, взагалі жоден із європейців так не буде працювати. Українці більш гнучкі, ніж європейці, і з набагато вищим рівнем підготовки та вмінь, ніж індуси. До речі, харків’янам часто доводиться потім переписувати програмне забезпечення за фахівцями з Індії», – зазначила Шаповал.

Отже, навіть у наджорстких умовах харківські айтівці залишаються сильними та затребуваними гравцями на міжнародному ринку. Що дає надію на можливе відродження цієї галузі у Харкові у разі закінчення війни.

Матеріал підготовлений за підтримки ГО «Інтерньюз-Україна»
Відповідальний дистрибуцію: Малевська Н.О.

Автор: Оксана Якушко

Читайте також: Харків має знайти абсолютно новий економічний сенс – Клімкін