Чому військ Сил оборони не було в Стрілечій та Пильній, пояснив аналітик

Військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко в етері нацмарафону наголосив: села на півночі від Харкова, до яких вдерлися окупанти, завжди були “сірою зоною”. Там не було ні мешканців, ані Сил оборони.

“Може виникнути таке враження, що оскільки ворог зміг зайти на територію декількох сіл, то це якась критична ситуація, але ні. Ці села досить давно знаходились в “сірій зоні”. Там не кілометр, там майже сотні метрів від кордону з Російською федерацією. Ці села знаходяться не просто під можливим обстрілом з боку артилерії та мінометів – там стрілецька зброя може залучатися. Вони повністю прострілюються навіть снайперами, тому вони знаходились у “сірій зоні”. Там ані мешканців, ані Сил оборони України – тільки як елемент патрулювання могли знаходитись, а не постійного базування. Тому що якщо туди заходять наші сили, вони там займають позицію – ця позиція одразу знаходиться під повним вогневим контролем ворога. Тому це “сіра зона”, в яку зайшли росіяни”, – пояснив Олександр Коваленко.

Він зазначив, що ситуація біля кордону на Харківщині зараз є досить напруженою, але контрольованою. Сили оборони України були готові до тих подій, що відбуваються.

Читайте також: Ситуація на кордоні Харківщини: ЗСУ повідомляють про знищених десантників РФ

“Росіяни там мають зараз резерви. Переважно використовуються підрозділи 44-го та 11-го армійських корпусів. Це саме типи підрозділи, які підсилили так звану ГВ “Північ“, що почала формуватися декілька місяців тому. Нагадаю, що росіяни розпочали ці дії з інформаційно-психологічної спецоперації, яка розпочалася наприкінці 23-го – початку 24 року, з наратива, що буде захоплено Харків. Наприкінці лютого – початку березня вони отримали остаточне “зелене світло“ на провокації, диверсійно-терористичну діяльність в прикордонній смузі. І не тільки почали це ІПСО каталізувати, а крім всього іншого формувати групу військ “Північ“, яка складається, в першу чергу, з груп військ “Брянськ“, “Курськ“ і “Бєлгород“ – це групи прикриття кордону, їхня чисельність приблизно 30-35 тисяч. І саме ця кількість зорієнтована на прикриття кордону протяжністю 750 кілометрів, тобто це не на одній ділянці, вони розтягнуті по всьому кордону. А от група військ “Північ“ – майже 53 тисячі особового складу зараз. У неї входять ці 30-35 тисяч. Усе інше – це армійський корпус 11 та 44-й армійський корпус, який до кінця зараз не сформований. Тому фактично можна сказати, що на передньому краї, в передній зоні наступу росіяни використовують сили та засоби трохи більше, ніж 2000 особового складу, а в резерві знаходяться до півтори-дві тисячі. До кінця цього тижня вони планували збільшити присутність підрозділів 44-го армійського корпусу, які продовжують ще передислокацію в Бєлгородську область, приблизно на 3750 осіб. Але вони цього не змогли зробити, тому що в них проблема все ж таки є зі штатною комплектацією саме цих підрозділів“, — повідомив подробиці військовий оглядач.