Настає цікава фаза “великого наступу на Харків” – Машовець

Військовий оглядач групи “Інформаційний спротив” Костянтин Машовець повідомив, що передові підрозділи РФ на півночі від Харкова змушені були зупинитись на рубежі Глибоке – Лук’янці.

“Після того, як ЗСУ вибили противника з с. Зелене та у цьому напрямку відбулось звуження смуги дії 18-ї мотострілецької дивізії (мсд) противника, так би мовити “природнім” шляхом… очевидно, її передові підрозділи були вимушені зупинитися, на рубежі Глибоке – Лук’янці. Судячи зі всього, обидва населені пункти зайняті передовими підрозділами противника, але їхнє подальше просування – зупинено, попри той факт, що російське командування отримало можливість ущільнити бойові порядки своїх передових підрозділів внаслідок звуження смуги дії цього з’єднання… Тобто, на цій ділянці “большого российского наступления на Харьков”, його темпи впали майже до нуля, що цілком показово. Очевидно, що це трапилось явно не через якісь “об’єктивні” причини, а через цілком “суб’єктивні” – рівень боєздатності передових підрозділів 18-ї мсд та 7-го окремого мотострілецького полку (омсп), що наступають, упав до критичного рівня щодо продовження атакувальних\штурмових дій. І трапилось це по одній (точніше, двох) простих причинах: втрати та відсутність ЗНАЧНИХ резервів у нього на цьому напрямку, які могли б відновити здатність цієї тактичної групи противника продовжувати наступ високої інтенсивності”, — повідомив Машовець в огляді 16 травня.

Він зазначив, що формально резерви у противника є, він може їх залучити та відновити штурмові дії на півночі від Харкова. Але “це питання стає дискусійним”. Тому що наростити атакувальні дії в напрямку Липців росіяни можуть лише користуючись з іншого – Вовчанського напрямку.

“У такому разі, його командуванню доведеться зробити вибір – між м. Вовчанськ і гіпотетичним “рейдом” на територію Сумської обл. України, про який нам “розповів” генерал Буданов. Адже, свого часу, переміщення цих сил й засобів противника до складу військ (сил) угрупування “Север”, очевидно, здійснювалось із прицілом на використання їх у слушний для противника момент саме на “головному” напрямку. Станом “на зараз”, це явно – Вовчанський, а не Липці, й тим більше, явно не Суми”, — вважає військовий оглядач.

Читайте також: Війська РФ просунулися не більше ніж на 8 км від кордону на Харківщині — ISW

Щодо ситуації під Вовчанськом, то, на думку Машовця, говорити про її “повну стабілізацію” явно передчасно. Росіяни продовжують спроби обійти Вовчанськ із заходу, діючи за напрямком Огірцеве – Бугруватка, вздовж правого берега Сіверського Дінця. А також рухаються в напрямку самого міста з боку Гатища та Плетенівки.

“Це район місцевого м’ясокомбінату та старого аеродрому північніше міста. Основна мета противника – максимально глибоко вклинитись у міську забудову й закріпитися там, – зазначив оглядач. – Стосовно с. Бугруватка, то очевидно, що противник явно намагається вийти у район мостового переходу через р. С. Донець в районі Приліпки й взяти ділянку дороги з боку Стариці на Вовчанськ під свій повний контроль. Разом із тим, також очевидно, що “ефект” від таких дій противника в районі с. Бугруватка, стосовно ситуації в районі самого м. Вовчанськ може бути лише, скажімо так, опосередкований… Адже противнику не вдалося просунутись на протилежному (лівому) березі р. Сіверський Донець у напрямку Гатище – Синельникове й відповідно, якось заблокувати основну комунікацію до м. Вовчанськ в районі Цегельне, з боку Бугаївки та Старого Салтова”.

Тож зараз командування ЗСУ може маневрувати силами та повноцінно постачати підрозділи, які захищають Вовчанськ.

Отже, якщо росіяни спробують у такій ситуації кинути резерви на Липці або Сумський напрямок, то перед командуванням ворожого УВ “Север”, на думку Машовця, постане питання: “а чим тоді “брать Волчанск?” – причому – якомога швидше… Бо кожна доба затягування із “повноцінним штурмом” Вовчанська суттєво знижує взагалі шанси на його “взяття” російськими військами”.

“Тому, я дуже сумніваюсь, що противник й надалі продовжить “відкривати нові фронти” й розширювати “нескінченно” смугу дій своїх військ у Харківський області. У нього для цього, як виявляється, просто не вистачає сил й засобів. Точніше – не вистачає “на все й одразу”… Я думаю, відбудеться зовсім інший, зворотний процес – противник сконцентрується на районі м. Вовчанськ (тобто, на спробі досягнути більш реалістичної цілі, якою потім можливо буде розмахувати, як “красним знаменьом” у всіх сенсах) й саме там залучить основний обсяг тих небагатьох резервів, які у нього тут зосереджені та розгорнуті“, — прогнозує Машовець.

Цілком можливо, що для таких дій росіянам доведеться перекинути під Вовчанськ сили з Куп’янського напрямку.

“Але у зв’язку з цим завжди варто пам’ятати, що багатостраждальна Синьківка сама по собі “не візьметься”, – зазначив військовий оглядач.

Він підкреслив: на Харківському напрямку, “судячи зі всього, наступає досить цікава фаза “большого российского наступления на Харьков”.