Сьогодні 18 травня: яке свято та день в історії

18 травня в Україні – День боротьби за права кримськотатарського народу, День резервіста та День науки. У 2022-му цього дня на Харківщині звільнили Дементіївку. У 1291-му розпочався штурм останньої фортеці хрестоносців на Святій Землі – міста Акра. У 1944-му влада СРСР розпочала операцію з депортації кримських татар. У 1974-му Індія приєдналася до “Клубу ядерних держав”. Також у цей день у різні роки створили грамофонну платівку та образ графа Дракули.

Свята та пам’ятні дати 18 травня

18 травня в Україні – День боротьби за права кримськотатарського народу та День пам’яті геноциду кримськотатарського народу, День резервіста України, День науки в Україні (відзначають у третю суботу травня).

У світі: Міжнародний день музеїв, Міжнародний день вакцини проти ВІЛ.

Також відзначають: Всесвітній день скандинавської ходьби та День ресторану (у травні) (обидва відзначають у третю суботу травня).

18 травня в історії

18 травня 1291 року розпочався штурм єгипетськими мамелюками останньої фортеці хрестоносців на Святій Землі – міста Акра.

Перед тим, у 1289 році, війська мамелюцького султана Калауна взяли Триполі. Тож із великих фортець хрестоносців Акра залишалася останньою. Правителі європейських держав війська на підтримку не надали, тільки Папа Римський Миколай IV направив до Акри 1600 ломбардських найманців. Але найманцям Папа не заплатив, тож на місці вони нічого краще не вигадали, ніж почати грабувати поселення мусульман навколо міста. А у 1290 році вони ж влаштували погром у кварталах мусульман у самій Акрі. Це стало приводом для султана розірвати й без того хитке перемир’я з тамплієрами та госпітальєрами, що знаходилися в цьому місті. Історики зазначають: хоч привід був, але якби й не було, його вигадали б. Адже військо для облоги та штурму Акри Калаун почав збирати заздалегідь. Спроби Великого магістра ордена тамплієрів Гійома де Боже провести переговори з султаном і домогтися перемир’я, зрозуміло, були марними.

Отже, вже на початку квітня війська султана прибули під стіни Акри та почали її облогу. Протягом місяця бойові дії були досить млявими. Стіни фортеці обстрілювали з камнеметів, солдати намагалися вручну засипати рів, що захищав фортецю, зі стін били арбалетники, а лицарі періодично проводили кавалерійські вилазки за міські стіни. Наприкінці квітня інженери завершили збирати важку облогову техніку. Четвертого травня розпочався масований обстріл Акри. Одночасно до міста прибув морем король Єрусалима і Кіпру Генріх II з кількома тисячами воїнів. Він намагався відправити послів до султана та провести переговори, але отримав категоричну відмову. Уже через три дні внаслідок обстрілів та підкопів стіни фортеці не витримали – впали кілька веж та кладка біля воріт. Методичне руйнування тривало до 16 травня. Побачивши, як “тане” шар каміння, що захищає Акру, король зі своїми військами почав вантажитися назад на кораблі. Те саме стали робити як місцеві жителі, так і кіпріоти, що знаходилися в Акрі, венеціанці й пізанці. Єдиними, хто не відступав, стали лицарі орденів тамплієрів та госпітальєрів. Вони продовжували боротися з ворогом, який мав значну чисельну перевагу.

17 травня смертельне поранення отримав великий магістр ордена тамплієрів Гійом де Боже. За легендою, поранений, він кричав своїм лицарям: “Дивіться – я не біжу, я вмираю!” Він помер за кілька годин у казармах.

Генеральний штурм Акри за наказом султана розпочався 18 травня. Перші удари захисники міста відбили, проте вже було чітко зрозуміло, до чого йдеться. Цивільні в хаосі кинулися в гавані, щоб сісти на кораблі, що залишилися. У процесі, звісно, ​​сталася низка трагедій. Одна з них – спроба Патріарха Єрусалимського завантажити максимальну кількість біженців на свій човен. У результаті човен потонув, а патріарх і значна кількість людей, що занурилися на судно, загинули.

Усі захисники міста та лицарі, які вирішили боротися до останнього, зібралися в замку тамплієрів. У місті тим часом панували хаос і різанина. Замок мамлюки штурмували протягом тижня, але марно. Поки війська султана зосередилися на тамплієрах, ті змогли організувати евакуацію населення морем, а також вивезли свою скарбницю. 28 травня султан запропонував тамплієрам почесні умови капітуляції – вихід у гавань зі зброєю у руках. Вони прийняли умови та висунулися до галер у гавані разом із цивільними, які ще не покинули місто. На знак капітуляції лицарі вивісили над баштою прапор ісламу. Але один з емірів, що знаходився зі своїми військами в місті, сприйняв цей прапор, як знак захоплення фортеці, і напав на біженців. Тамплієри застосували зброю та знову замкнулися у фортеці. Повторна спроба домовитися із султаном була марною – парламентерів обезголовили. 30 травня сапери султана підірвали вежу, де забарикадувалися останні захисники Акри, а коли та впала – добили тих, хто вижив під уламками.

Після падіння Акри хрестоносці, що залишилися, на Святій Землі вже майже не чинили опір ворогові: до кінця літа всі острівці колись великої території хрестоносців впали. Залишки лицарів залишили Святу Землю, а мамелюки знищили всі замки європейців на узбережжі.

18 травня 1888 року в США винахідник грамофонної платівки Еміль Берлінер вперше продемонстрував її публіці. Детальніше.

18 травня 1897 року можна вважати “Днем народження графа Дракули”. Цього дня вийшов роман Брема Стокера “Дракула”. Детальніше.

18 травня 1944 року влада СРСР розпочала операцію з депортації кримських татар. Детальніше.

18 травня 1974 року Індія приєдналася до “Клубу ядерних держав”. Детальніше.

18 травня 1992 року кримські татари України вперше відзначили День національної жалоби на згадку про депортацію з Криму.

18 травня 2004 року під час спуску з гори Макалу загинув український альпініст та капітан збірної країни з альпінізму Владислав Терзиул. Детальніше.

18 травня 2022 року Генштаб ЗСУ повідомив про звільнення від російських окупантів села Дементіївка Харківської області.

Церковне свято 18 травня

18 травня вшановують пам’ять святих отців семи Вселенських Соборів. Вселенські Собори – зібрання предстоятелів і представників усіх помісних церков, які скликали для протиборства єресям і затвердження правил богослужіння та постулатів християнського віровчення, які визначали обов’язковими для всієї церкви. У соборах традиційно брали участь очільники помісних церков (чи їхні офіційні представники), а також єпископат, що представляв єпархії. Догматичні та канонічні рішення Вселенських Соборів визнаються обов’язковими для всієї церкви. Аби собор отримав статус «Вселенського», його постанови мають бути прийняті всіма помісними церквами. Усього було сім Вселенських Соборів із 325 по 787 роки: Нікейський, Константинопольський, Ефеський, Халкидонський, Константинопольський 2-й, Константинопольський 3-й і Нікейський 2-й. Загалом у цих семи соборах взяли участь понад 2000 єпископів і священників – усіх їх молитовно згадують 18 травня.

Народні прикмети

Якщо місяць у хмарах – буде дощ.

Якщо голосно каркають ворони – буде дощ.

Якщо з дуба опадає листя, то рік буде неврожайним.

Що не можна робити 18 травня

Не можна відмовляти в милостині.

Не можна починати нові справи чи переходити на нову роботу.

Не можна шити.