Як виживають аграрії Харківщини: нові загрози та програми підтримки (відео)

Понад половина з 2100 агропідприємств Харківщини, за даними ХОВА, отримала пошкодження внаслідок повномасштабної війни. Наразі для цієї галузі діє міжнародна допомога, видаються гранти, реалізовуються держпрограми. Але відшкодування збитків за зруйноване чи пошкоджене майно, як і страхування воєнних ризиків, досі немає. Як живуть аграрії – кореспонденти МГ «Об’єктив» побачили на прикладі індичої ферми у Чугуївському районі.

Підприємець Олександр Рябоконь збирає яйця на власній індичій фермі. Надалі їх відвезуть в інкубатор, де за чотири тижні з’являться пташенята. Добових індичат у чоловіка купують малі та середні господарства та селяни, аби вирощувати на м’ясо. Також Олександр продає інкубаційні яйця та живих дорослих птахів. Цим бізнесом його родина займається 30 років. 

“Це порода Hybrid Grade Maker, – показує одного з індиків Олександр. – Він важить 27, може до 30 кілограмів. Наше господарство займається вирощуванням птиці на плем’я, тому це не максимальний показник. Це дуже спокійна птиця, дуже комунікабельна з людьми. Завжди підходить, цікавиться”. 

Птахи живуть не у клітках, а у вольєрах, наголошує фермер, як того вимагають європейські стандарти. Індички та індики – окремо.

“Вирощування індиків важкого кросу відбувається штучним шляхом. Кожна індичка окремо запліднюється сім’ям великого індика. Традиційним способом неможливо, тому що фізіологічно дуже важко зробити запліднення, не травмувавши індичку”, – пояснює Олександр. 

Ще один мешканець ферми – кіт, якому дозволили жити з птахами, аби боронив корми від гризунів. Раніше у цих ангарах було велике державне птахогосподарство, але воно збанкрутіло. Тепер приміщення здають в оренду. Аби підтримати виробників під час війни, плату суттєво знизили. 

“Наразі ми платимо лише 50% орендної плати. Це розпорядження розповсюджується на громади, які знаходяться поблизу лінії фронту”, – зазначає підприємець.

Це єдина пільга, якою скористався, говорить Олександр. З кредитами воліє не зв’язуватися, а грантів, пояснює, для орендарів небагато, більше для власників землі та приміщень. Чоловік зареєстрований як ФОП. У нього працює близько 15 найманих робітників, за яких, як стверджує, сплачує податки. Нині в господарстві – близько тисячі індиків. До повномасштабного вторгнення було втричі більше.

“На сьогодні ми вимушені скорочувати поголів’я, тому що чимало клієнтів переїжджають зі своїх домівок. Дійсно, ми маємо прибуток. Є можливість придбати десь зерно дешевше, тому рентабельність наша непогана”, – констатує Олександр.

Це село на Чугуївщині знають як місце, де можна придбати будь-яку птицю.Тут є Державна дослідна станція птахівництва НАН України. Навколо виросла ціла індустрія – приватна інкубаторна станція, курячі, гусячі та індичі ферми, виробництво кормів та ветаптеки. Здебільшого підприємці залежать один від одного, бо відповідають за окремі процеси. Тому перенести бізнес в інший регіон проблематично, хоч з новим наступом військ РФ на півночі Харківщини Олександр вчергове почав над цим замислюватися. Остаточне рішення не ухвалив: спостерігає за обстановкою. Говорить: якщо доведеться виїжджати, повезе й індиків.

Натомість голова ГС “Міжрегіональний союз птахівників та кормовиробників України” Вадим Шиян стверджує, що перенести птахофабрику або ферму в інший регіон – майже неможливо. 

“Потужний виробник “Агромол” переїхав до Полтавщини, змогли якось. Виробники кормів, кормових домішок або ветеринарні компанії мають альтернативне виробництво на заході або в центрі України. Інше залишилося тут. Взяти птахів або тварин та перевезти практично неможливо”, – говорить Шиян.

За оцінками спілки, в області було зруйновано до пів сотні невеликих фермерських господарств, а великих – близько 80%. 

“Фактично з п’яти комбікормових виробників великих залишилося тільки два – Новопокровський комбінат хлібопродуктів та Мега Корм. З бройлерних фабрик залишилася тільки одна, це птахофабрика “Просяне”. Та Мереф’янська птахофабрика. Інші три птахофабрики яєчного напрямку, птахофабрика бройлерна “Нова” у Балаклійському районі, на жаль, припинили своє існування і зараз планують тільки відновлювати свою діяльність”, – розповів голова спілки. 

Після деокупації територій Харківщини, Сумщини та Миколаївщини у 2022 році спілка взялася за відновлення галузі в цих регіонах.

“По-перше, це забезпечення на цих локаціях населення продукцією, – говорить Шиян. – Потім залучаються кошти або державних, або міжнародних програм для відбудови птахофабрик. Щоб вони почали існувати й забезпечували населення або добовим молодняком птиці, або м’ясною чи яєчною продукцією. Третій етап настане після припинення активної фази війни – йтиметься про відбудову, створення бізнес-моделей, кооперативів, кластерів. Поки це тільки на папері, у проєктах, які обговорюються з майбутніми донорами та інвесторами”.

До війни на Харківщині, за даними Харківської ОВА, було близько 2100 агропідприємств. Це й тваринницький комплекс, і рослинництво, і зерноперероблення. Пошкоджень внаслідок війни зазнали 1100 підприємств, із них 500 працюють обмежено, а 630 – не працюють взагалі. Фермери, майно яких було пошкоджене, поки що не можуть розраховувати на відшкодування збитків.

“Близько 40 підприємств – це великі тваринницькі комплекси, які були розташовані на деокупованих територіях – знищені фактично під нуль, – розповідає заступник начальника ХОВА Євген Іванов. – Дійсно, немає страхування ризиків (воєнних – ред.). Та все одно потрібно фіксувати збитки. Процедура починається з Єдиного реєстру досудових розслідувань, заяви в поліцію, проводиться екологічна експертиза, експертиза ДСНС. Ми повинні це робити зокрема для подальшої роботи з податковою інспекцією і для отримання пільг для майбутньої компенсації або репарацій”.

Читайте також: Вісім ракет прилетіли по Харкову та області: у Малій Данилівці – по фермі

Аграріїв Харківщини вже звільнили від місцевих податків за землю та нерухомість. Обіцяють, що найближчим часом почне діяти 30% знижка на перевезення продукції залізничним транспортом. На сайті ХОВА також зібрали наявні програми з підтримки та надання грантів. Зараз, за словами Іванова, розробляють механізми, щоб підприємці мали змогу брати кредити та залучати інвестиції.

“Щоб якнайшвидше презентувати окрему економічну стратегію для Харківської області ми працюємо з Мінекономіки, з першою віцепрем’єркою Юлією Свириденко. Без окремого підходу і прийняття деяких державних підзаконних актів, постанов, законів тощо, ми не адаптуємо цю систему. А банки, за чинних норм законодавства, не зможуть надавати кредити”, – пояснює заступник начальника ХОВА. 

Восени у регіоні засіяли 326 тисяч гектарів озимої пшениці. Весняна посівна виконана на 90%. Ставку зробили на соняшник. Його легше обробляти, і він є основою кінцевого продукту, який йде на експорт, – олії. Врешті, тільки соняшник дає відносний прибуток. З іншими культурами аграрії працюють в нуль або навіть в мінус, говорить Іванов. Але доводиться, аби підтримувати необхідний стан землі, зберігати робочі місця та забезпечувати людей продовольством.

“Ми очікуємо загальний врожай в цьому році приблизно 2,3 мільйона тонн зерна. Торік було близько 2,5 мільйона. Нинішня весна була складна, бездощова. І це не дуже добре сприяло формуванню озимих культур, які ми наразі маємо збирати. На півночі тривають бойові дії. Під ударом Вовчанська та Липецька громади, тому буде зменшення фактичної площі. Туди ж входить Золочівська громада. Вона дійсно засіяна, але з огляду на збільшення кількості руйнувань та обстрілів очікуємо зменшення фактично зібраного врожаю”, – прогнозує посадовець. 

Читайте також: Розбомблені ферми та робота в мінус: ХОВА – про реалії агросектору Харківщини

Протягом минулого року встановили, що 48 тисяч гектарів сільгоспземель потребують розмінування, з них вдалося розмінувати близько 5 тисяч, силами благодійних організацій та ліцензованих фірм. Урядові оператори, зокрема ДСНС та Нацполіція, досі розміновують лінії електропередачі. І навіть якщо приватників побільшає в рази, все одно процес буде дуже тривалим, констатують у ХОВА. 

“Безплатно працюють HALO Trust, FSD, ФАО та інші, – розповідає Іванов. – Якщо це приватні компанії, то платить сам аграрій, але тут вже починає діяти нещодавно прийнята державна програма щодо компенсації 80% на 20%. Але це в будь-якому випадку дуже невигідно. Йдуть неохоче на це. Сподіваємось, що програма 80% на 20% сприятиме цьому процесу. І, на жаль, дуже багато аграріїв розміновують самі, це не таємниця. Ми вкотре закликаємо цього не робити, бо вже понад 30 випадків пошкодженої та знищеної техніки, є загиблі люди. Це дуже небезпечно. Краще все ж замовляти приватні послуги та користуватися ними”.

Підприємець Олександр Рябоконь тим часом розвиває один з нових напрямків діяльності. Чоловік закуповує курячі яйця, здає їх у приватний інкубатор та продає добових пташенят замовникам. У наявності бройлери, породи Master Grey та Голошийна.

На запитання, чого не вистачає для розвитку власної справи, зокрема з боку держави чи місцевої влади, фермер відповідає: “Для повного щастя нам не вистачає, щоб закінчилася війна. Щоб повернувся наш клієнт, щоб звільнили наші східні території. Стабільність потрібна”.

Матеріал підготовлений за підтримки  ГО «Інтерньюз-Україна»

Відповідальна за дистрибуцію: Малєвська Н.О.