Сьогодні 16 липня: яке свято та день в історії

16 липня в Україні – День ухвалення Декларації про державний суверенітет та День бухгалтера. Цього дня 1054 року в християнстві оформився розкол на католиків і православних. У 1790-му визначили, де працюватиме уряд США. У 1917-му проголосили II Універсал Української Центральної Ради. У 1919-му розпочався спільний похід армій УНР та ЗУНР (або Похід українських армій на Київ-Одесу). У 1945-му в США підірвали першу у світі атомну бомбу.

Свята та пам’ятні дати 16 липня

16 липня в Україні – День бухгалтера, День ухвалення Декларації про державний суверенітет України.

У світі – Всесвітній день змій.

Також відзначають: День подяки морській свинці, Міжнародний день драг-культури.

16 липня в історії

16 липня 1054 року оформився розкол у християнстві між католиками та православними (Велика Схизма). Попри догматичні розбіжності, найважливішу роль у процесі відіграли особи Папи Римського та патріарха Константинопольського. Детальніше.

16 липня 1790 року в США визначили місце для роботи уряду країни – у спеціальному окрузі Колумбія, який не входить до юрисдикції жодного штату. Детальніше.

16 липня 1917 року оголосили II Універсал Української Центральної Ради. Детальніше.

16 липня 1919 року розпочався спільний похід армій УНР і ЗУНР (або Похід українських армій на Київ-Одесу). Він став найуспішнішою самостійною наступальною операцією українських сил за часів Української революції 1917-1921 років. 16 та 17 липня Українська галицька армія перейшла річку Збруч, вступивши на територію Наддніпрянської України. З одного боку, УГА відступала під тиском поляків, з іншого – залучення цих сил до складу військ УНР суттєво їх посилило. На той момент під контролем УНР залишалася невелика територія країни, центром якої був Кам’янець-Подільський. Воювати доводилося одночасно з двома видами російських окупантів – більшовиками та білогвардійцями. У цей період на невеличкій підконтрольній території разом зібралося керівництво УНР та ЗУНР, які ще на початку року уклали Акт Злуки.

Керівництво УНР ухвалило рішення припинити військові дії проти Польщі, натомість зосередившись на вигнанні з України більшовиків. Зрозуміло, що такі пріоритети поступово розхитували союз двох частин України, проте спочатку це рішення (зокрема через пропольську позицію держав Антанти) підтримало й керівництво ЗУНР.

Наприкінці липня об’єднана армія УНР та ЗУНР перейшла в наступ одразу за декількома напрямками: Коростенським, Київським та Одеським.

Центральна, Київська, група 9 серпня звільнила Жмеринку, а 10 – уже Вінницю. Після цього солдати отримали наказ наступати головними силами на Київ. Південна група військ розділилася на дві частини: одна рухалася у бік Одеси, інша – на Черкащину з наступним виходом у бік Київської області (ця група отримала назву Східної). 13 серпня Західна (Коростенська) група військ звільнила Старокостянтинів, 21 серпня – Новоград-Волинський. Водночас війська Центральної групи рухалися Вінницькою областю: 17 серпня зайняли місто Калинівка, 18 серпня Козятин, а 19 серпня – вже Бердичів Житомирської області. У 20-х числах серпня українські сили вже вступили до Житомира. Тим часом Східна група військ 19 серпня звільнила Умань, а 21 серпня місто Шпола Черкаської області. 24 серпня дві групи військ одночасно звільнили Білу Церкву та Фастів, а 30-го увійшли до Києва.

Однак утримати столицю не змогли – вже 31 серпня відбулася так звана “Київська катастрофа”, тобто здача Києва без бою білогвардійцям. З цього моменту Центральна група військ відступала на захід від столиці. Західна та Південна ще продовжували наступ. Результатом наступу стало звільнення (нехай і не на тривалий період) значної частини України, проте головної мети – повернення уряду УНР до столиці держави – досягти так і не вдалося. Одним із результатів цього наступу стало визнання УНР Польщею та підписання угоди про перемир’я з демаркацією кордону по річці Збруч. Один із фронтів війни України за незалежність ліквідували, хоча це й не влаштовувало представників ЗУНР. А на фронті боротьби з російською навалою ситуація лише загострилася – вже у вересні російські білогвардійці, користуючись тимчасовим ослабленням “червоних”, почали відбивати звільнені українцями території.

16 липня 1945 року в США, у штаті Нью-Мексико, підірвали першу у світі атомну бомбу. Детальніше.

16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР ухвалила “Декларацію про державний суверенітет УРСР”. Детальніше.

Церковне свято 16 липня

16 липня православні вшановують пам’ять священномученика Афіногена, єпископа, i десяти його учнів. Вони постраждали під час гонінь на християн у місті Севастії. Імператор Філомарх влаштував велике свято на честь язичницьких богів і наказав севастійським громадянам принести жертву ідолам. Але жителі Севастії, здебільшого християни, відмовилися. Тоді воїнам наказали бити народ, й багато християн мученицькі померли. Імператор же з’ясував, що причиною таких стійких християнських переконань у місті є проповіді єпископа Афіногена. Він наказав розшукати старця та привести до суду. Святий Афіноген та десять його учнів жили неподалік міста у невеликому монастирі. Не заставши єпископа, воїни схопили учнів. Імператор велів закувати їх у ланцюги та кинути до в’язниці. Святитель Афіноген сам прийшов у Севастію та став докоряти суддю за те, що до в’язниці кинули невинних. Його також схопили. На суді і єпископ, і його учні відмовилися принести жертви ідолам. Учнів і Афіногена катували й обезголовили.

Народні прикмети

Якщо вродив щавель, то зима буде теплою.

Якщо яскраво горить Полярна зоря – буде гарна риболовля.

Якщо собака мало їсть і багато спить, то скоро погода зіпсується.

 Що не можна робити 16 липня

Не можна брати в руки сокиру або пилку.

Не можна відмовляти в допомозі – ні людині, ні тварині.