Росіяни отримали на Харківському напрямку “мікро-Верден” – Машовець (мапи)

Військовий оглядач групи “Інформаційний спротив” Костянтин Машовець оцінив ситуацію на Харківському напрямку станом на 22 липня, спрогнозував можливі подальші дії ворога, його цілі та ймовірні результати.

На думку Машовця, попри вельми сумнівні “успіхи” на півночі від Харкова та в районі Вовчанська, командування російського УВ “Північ” не відмовилося від своїх початкових завдань. Окупанти все ще сподіваються прорватися в тили Куп’янського угруповання ЗСУ за напрямком Вовчанськ – Білий Колодязь – Великий Бурлук. У районі Липців найближча мета загарбників – повернути втрачене, тобто відновити позиції в селі Глибоке, що були відбиті Силами оборони, а в ідеалі – підібратися до північних околиць Липців. Наразі росіяни контролюють лише північну частину Глибокого та намагаються повернути південну.

“Нічого дивного в такому бажанні немає. Адже, в разі якщо їм це не вдасться, їхні позиції в районі лісу на південний схід від Глибокого, скажімо так, опиняться в достатньо “цікавому становищі”… Тому противник продовжує за будь-яку ціну утримувати перехрестя автодоріг східніше села та його північну частину, звідки, своєю чергою, постійно атакує наші передові підрозділи, намагаючись знову їх відсунути у бік с. Липці“, — зазначив Машовець.

У Вовчанську тим часом точаться міські бої, у тому числі – ближні піхотні. Просування як в окупантів, так і в захисників, вимірюються відрізками вулиць і ділянками окремих кварталів. Зараз, за ​​даними Машовця, противник усе ще намагається пробитися до Агрегатного заводу, де утримують позиції російські штурмовики. Деякі просування у ЗС РФ є в північній частині Вовчанська.

“Противник вперто намагається прорватися до річки Вовча в межах міста на максимально широкому відтинку. Але, на даний час, це йому вдалося лише на невеликих ділянках біля районної лікарні та Агрегатного заводу. Іншими словами, на даний час противник не то щоб захопити усе місто Вовчанськ не може, а й навіть його північну частину повністю взяти під контроль – поки не здатний“, – прокоментував те, що відбувається, військовий оглядач “ІС”.

Спроба росіян просуватися в бік сіл Тихе та Вовчанські Хутори, за оцінкою Машовця, не набула розвитку. Поки що там противник після деякого поступу зупинився. Військовий оглядач зазначив, що ворог нарощує своє угруповання, вводячи в бій підкріплення.

“Як на мене, ділянками активізації противника, протягом найближчого часу МОЖУТЬ стати (а можуть й не стати) наступні. На основному напрямку (район м. Вовчанськ): вздовж північно-східної околиці міста у бік р. Вовча (приблизно, у напрямку вул. Старочудного); цілком ймовірно, противник спробує також наростити зусилля в центральній частині міста в напрямку на Агрегатний та вздовж вул. Леніна, вбік мосту… або, вздовж вул. Хлібороба. Також, у цьому сенсі можливою ділянкою активності противника може стати відтинок між с. Гатище та залізничним мостом у бік залізничної станції “Вовчанськ”. Однак, в такому разі, йому доведеться перетнути р. Вовча, принаймні спробувати це зробити. Ймовірність спроби противника взяти під повний свій контроль с. Стариця також зберігається. Особливо, в контексті наявності у російського командування бажання “з’єднати” свої обидва вклинення в наше прикордоння – як на основному напрямку, так й допоміжному… На допоміжному (напрямок на с. Липці), скоріш за все, варто очікувати серію атакувальних\штурмових дій противника в районі с. Глибоке з метою повністю відтіснити наші передові підрозділи з цього району. Особливо, на ділянці між селом та лісом південно-східніше нього. Не виключається також спроба противника просунутись по обох берегах р. Липець з боку с. Лук’янці в напрямку на Липці. Загалом, ймовірно, головним сенсом дій противника на цьому напрямку стане – його “повернення” на північно-східну околицю с. Липці. І це до речі, цілком можливо може супроводжуватися спробою противника прорватися з боку вищезгаданого лісу у бік Трав’янського водосховища (зокрема, у напрямку на його дамбу) й таким чином – відрізати ті наші підрозділи, які зараз ведуть бої за с. Глибоке, від с. Липці“, – спрогнозував Машовець.

Читайте також: ISW: російські війська захопили село на Харківщині

Підсумовуючи свій аналіз, він зазначив, що армія РФ вже пустила в дію на Харківському напрямку більшу частину свого УВ “Північ”. Втім, лишаються й деякі резерви (частина 6-ї ЗВА, більша частина двох мотострілецьких полків 72-ї мотострілецької дивізії, ймовірно, батальйон морської піхоти зі складу 155-ї бригади). Відповідно, окупанти поки що здатні проводити наступальні дії на Харківському напрямку, але якщо зусилля кардинально не наростять, то реалізувати початкові масштабні плани загарбникам “не світить”.

“Наступ на Харків” у росіян іде не за планом. На думку військового оглядача, розумним рішенням командування окупантів було б відвести війська на підготовлені позиції вздовж держкордону. Але поки що немає ознак того, що “знаменитий герой” Харківського відступу ЗС РФ 2022 року генерал Лапін піде таким шляхом.

“Модний дженераль лапін, очевидно, продовжує плекати надію, щодо свого гіпотетичного “вовчанського тріумфу”, вимагає, при цьому, від своїх “вишележащих” начальників додаткових сил й засобів для цього, запевняючи їх, що ось-ось, ще трошки, ще “чуть-чуть”… “и мы прорвёмся” до Великого Бурлука. При цьому, цей пАлкоВВодец… спаливши в жорсткому вовчанському рубилові значну частину того, що було наформовано та напідготовлено в його підпорядкованому окрузі (ЛенВО), в рамках “розгортання стратегічних резервів”, тепер кидає у цю ж м’ясорубку й те, що йому передали у якості “додаткових сил й засобів”. Причому, результати, яких він спромігся досягнути, з початку “наступальної операції” на Харківському напрямку – ну таке собі… Очевидно, що захоплення та утримання Вовчанського агрегатного заводу відрізняється від оперативного прориву на тили нашого Куп’янського угрупування, так само як небо від землі… Але, цей “выдающийся военноначальник” з наполегливістю дятла продовжує “бити в одну вовчанську точку”, – прокоментував Машовець.

Він вважає, що “елітні” війська, які перекинули на Харківський напрямок (спецзагони, морпіхів, десантників), російський командувач також кине в криваві бої у Вовчанську, де й ці підрозділи “сточать”.

“Чим далі – тим сенс та доцільність, взагалі, всієї цієї Харківської “офензиви” російського командування стає все більше дискусійним та спірним… Захоплення шести сіл у 10-кілометровому прикордонні та однієї третини м. Вовчанська, у сфері співвідношення “вартість-результат”, виглядають, м’яко кажучи, не зовсім адекватними діями”, – підсумував військовий оглядач.