Сьогодні 1 серпня: яке свято та день в історії

1 серпня в Україні – День інкасатора. Цього дня 1936 року відкрилися одні з найскандальніших Олімпійських ігор – у Берліні. У 1914-му, на початку подій Першої світової війни, Німеччина оголосила війну Російській імперії. У 1913-му померла Леся Українка. У 1774-му Джозеф Прістлі вперше отримав чистий кисень. У 1589-му чернець Жак Клеман смертельно поранив короля Франції Генріха III. У 30-му році до н.е. покінчив життя самогубством римський полководець і коханець Клеопатри Марк Антоній. 

Свята та пам’ятні дати 1 серпня

1 серпня в Україні – День інкасатора, народне свято – Маковея (Перший чи Медовий Спас).

У світі – Всесвітній день екологічного обов’язку, День боротьби з раком легень.

Також відзначають: Міжнародний день чайлдфрі, Міжнародний день грудного вигодовування та лактації, День працівника технічної підтримки, Міжнародний день гри Маджонг.

1 серпня в історії

1 серпня 30 року до нашої ери наклав на себе руки римський полководець і один з керівників держави часів “Другого тріумвірату” Марк Антоній. Це сталося на тлі військової поразки, завданої Антонію Октавіаном Августом, та дезертирства військ. Детальніше.

1 серпня 1589 року монах Жак Клеман завдав смертельного удару ножем королю Франції Генріху III – останньому з династії Валуа. Детальніше.

1 серпня 1774 року британський хімік Джозеф Прістлі вперше отримав чистий кисень. Детальніше.

1 серпня 1913 року померла Леся Українка (Лариса Косач-Квітка). Детальніше.

1 серпня 1914 року Німеччина оголосила війну Російської імперії. Це стало наслідком розпочатої Росією мобілізації на тлі вторгнення армії Австро-Угорщини до союзної для росіян Сербії. Надалі процес взаємних союзів та оголошення воєн призвів до розгортання конфлікту світового масштабу – Першої світової війни.

1 серпня 1936 року відбулося відкриття літніх Олімпійських ігор у Берліні – останніх перед Другою світовою війною. Саме цю Олімпіаду часто згадують зараз, коли виникають дискусії щодо допуску спортсменів РФ та Білорусі до міжнародних змагань і про те, спорт “поза політикою” чи ні.

Столицю Німеччини визначили місцем проведення літніх Олімпійських ігор 1936 року ще в 1931-му – тобто до приходу до влади нацистів. Однак основна фаза підготовки до Олімпіади та її проведення проходили під керівництвом Гітлера. Хоча до аншлюсу Австрії та анексії Судет залишалося ще близько двох років, всі ознаки агресивності німецького режиму вже були в наявності. З перших днів захоплення влади в Німеччині нацисти почали переслідувати політичних опонентів та єврейське населення країни. Перший концтабір Дахау відкрився 22 березня 1933 року. А навесні “олімпійського” 1936-го німецька армія зайшла до Рейнської демілітаризованої зони, порушивши умови Версальського миру. Втім, Велика Британія із Францією завзято проводили “політику умиротворення”. У США президент Олімпійського комітету країни Евері Брандейдж був активним шанувальником ігор у Берліні та просував популярне й зараз гасло: “політиці немає місця у спорті”. У різних країнах світу або взагалі ігнорували формування в Німеччині людиноненависницького режиму, або “висловлювали занепокоєння”.

Тож очолювана диктатором нацистська держава з розмахом готувалася прийняти Олімпіаду. Там збудували легкоатлетичний стадіон на 100 тисяч глядачів, спортивні зали та арени. Паралельно офіційна газета нацистської партії “Völkischer Beobachter” відверто писала, що до участі в Іграх (які “поза політикою”) не можна допускати євреїв та темношкірих. Ще одним ганебним епізодом цієї Олімпіади стало “очищення” Берліна від ромів. Начальнику поліції міста перед початком змагань доручили заарештувати всіх ромів і вивезти до концтабору Берлін-Марцан.

Звичайно, ці “недобрі звістки” долітали до країн-учасниць змагань. У Парижі у червні 1936 року провели Міжнародну конференцію на захист олімпійських ідей. Її учасники заявили про несумісність олімпійських принципів із проведенням ігор у расистській державі. За їхньої ініціативи у Нью-Йорку створили Раду з боротьби за перенесення Олімпіади з Берліна до Барселони. У відповідь на ці дії та поодинокі заяви про наміри бойкотувати Олімпіаду Гітлер і компанія доклали зусиль, щоб переконати світ: жодного расизму та антисемітизму не буде. З берлінських вулиць тимчасово прибрали юдофобські гасла та оголошення, а з магазинів, місць відпочинку та ресторанів – таблички “євреї небажані”. До олімпійської команди Німеччини навіть показово включили єдину єврейку – фехтувальницю Хелену Маєр.

Щоб пояснити це рішення “внутрішньому користувачеві”, головний пропагандист Німеччини Йозеф Геббельс видав спеціальний наказ, яким Хелені надали статус “почесної арійки”. Нацистським ЗМІ заборонили згадувати про її єврейське походження. Сама Хелена виступала у формі зі свастикою та навіть підняла руку в нацистському привітанні на церемонії нагородження (вона здобула срібло). Утім, після Олімпіади вона виїхала до США.

За всієї, м’яко кажучи, “сумнівності” сторони, що приймає, участь в Олімпіаді в Берліні взяли 49 країн – на 12 більше, ніж було представлено на попередніх іграх, у 1932-му. Німецькі спортсмени тріумфували, здобувши 101 медаль (з них 38 золотих), другими фінішували США – з удвічі меншим результатом, 57 медалей. Окрім дикості поєднання олімпійських принципів із нацистським антуражем, Олімпіада-1936 запам’яталася першою в історії естафетою олімпійського вогню, трансляцією по телебаченню та радіо, а також фільмом режисера Лені Ріфеншталь “Олімпія” з бюджетом у сім мільйонів доларів. ЗМІ різних країн та учасники відзначали високий рівень організації змагань, а Гітлер використав “спорт поза політикою” максимально для пропаганди свого режиму та світогляду. Протягом наступних 12 років Олімпійські ігри не проводили через Другу світову війну та її наслідки. Перша повоєнна Олімпіада відбулася в 1948 році.

Церковне свято 1 серпня

1 серпня – Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, свято Всемилостивого Спаса та Пресвятої Богородиці  та семи мучеників Маккавеїв.

У цей день вшановують семеро братів Маккавеїв, їхню матір Соломонію та вчителя Єлеазара. Вони жили в II столітті до Різдва Христового за часів безбожного сирійського царя Антіоха Епіфана (175-164 рр. до н. е.). Він намагався змусити юдеїв перейти на поганську віру. Святий Єлеазар був старозавітним священником, дев’яностолітнім старцем, якого погани прирекли на муки, коли не змогли змусити перейти у свою віру. Він помер, а тоді схопили його учнів – сім братів Маккавеїв: (Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела) та їхню матір Соломонію. Їх усіх судив цар Антіох Епіфан. Вони відмовилися принести жертву язичницьким богам. Кожного з них піддали мукам на очах в інших і матері, й усі вони померли від тортур. А, побачивши мученицьку смерть усіх своїх синів, померла й мати.

Народні прикмети

Яка погода 1 серпня, такою вона буде протягом наступних шести тижнів.

Якщо день теплий і сонячний, то бабине літо буде затяжним.

Якщо в цей день гроза, то серпень буде неврожайним.

Якщо на дубі багато жолудів, то врожай цього року буде хороший.

Що не можна робити 1 серпня

Не можна їсти м’ясо, яйця і молочну їжу, влаштовувати гучні гуляння.

Не можна сваритися, лаятися та ображати близьких.