Сирський готував план наступу на Курськ таємно від Єрмака – The Economist

Генерал Олександр Сирський тримав свої плани в таємниці, ділився ними лише з малою групою генералів і співробітників служб безпеки. Він розмовляв із президентом віч-на-віч, без свого штабу. Армійська розвідка провела більшу частину розвідки, а не доручила це ГУР. Сирський мав дві попередні операції, підірвані Заходом. Одну з них передали росіянам, а в іншому випадку наказали скасувати операцію, повідомляє The Economist.

Наказ про рух пролунав по радіо на світанку 6 серпня. Сергій, рядовий 80-ї бригади, був одним із перших, хто вийшов з-під укриття лісу. На той час, як його підрозділ перейшов у Росії, під постійним вогнем танків, кордон вже був значною мірою зруйнованим. “Наші командири не пошкодували жодного артилерійського снаряда”, – говорить він у голосових повідомленнях з Курської області. Інші українські війська повідомляють про перетин кордону на хвилі ейфорії, і низка полонених майже відразу ж рушила назад в іншому напрямку.

Щоб оцінити шокуючий рейд України та його перспективи, The Economist узяв інтерв’ю у солдатів, які брали участь у ньому, та у джерел, знайомих із процесом прийняття рішень генералом Олександром Сирським, головнокомандувачем України. Вимальовується картина зухвалої авантюри, народженої розпачем та в обстановці великої таємності. Вона підняла бойовий дух та показала, що Україна розробила ефективну нову тактику. Але за 12 днів прогрес сповільнився і вимальовуються обриси нової лінії фронту. Неясно, чи зможуть війська закріпитися, чи будуть перевантажені коштом ліній фронту в інших місцях. Найбільша небезпека знаходиться навколо Покровська на Донбасі всередині України, де кремлівські сили швидко набирають обертів.

Солдати 82-ї бригади, другий із чотирьох, які брали участь у першому штурмі, кажуть, що бої стали інтенсивнішими після початкової ейфорії. У перші дні був лише один серйозний бій, коли росіяни спробували влаштувати їм засідку з кукурудзяних полів біля першого села. Українці, які якимось чином мали монополію на розвідувальні безпілотники у небі, побачили ворога та наказали йому здатися. Вони цього не зробили. Тому вони стріляли з усіх наявних у них ресурів, доки кукурудза не перестала шелестіти і не настала тиша. Потім українці рушили далі.

Малопомітність та розумна тактика — наприклад, використання так званих безпілотників FPV для забезпечення прикриття з повітря — дозволили українцям пронестися російською сільською місцевістю. Їх переслідували російські вертольоти і бомби, що планують, які часто падали на російські села внизу, але на землі вони не зустрічали серйозного опору. 82-а бригада просувалася на схід, у напрямку села Велике Солдатське, тоді як 80-та попрямувала на захід до Малої Локни. Невеликі підрозділи досліджували вразливі місця, перш ніж у справу вступала важча бронетехніка. Це була «маневрена атака», схожа на тактику, яку використовував російський командувач Валерій Герасимов, каже джерело в Генеральному штабі України. Протягом перших п’яти днів вона була нищівно ефективною.

Відчайдушні часи, відчайдушні заходи

План вторгнення до частини РФ виник не з радісного місця. На початку липня генерал Сирський, нещодавно призначений верховний головнокомандувач України, опинився під тиском. Лінії фронту на Донеччині руйнувалися, особливо навколо логістичного центру Покровськ. Ходили чутки, що генерал Сирський перебуває на межі звільнення, а сторожові пси пов’язані з Андрієм Єрмаком, всемогутнім начальником офісу президента Володимира Зеленського, навіть не припускали, що він «брехав» своїм начальникам.

Серед метушні командувач почав планувати. «Сирський не добрий у політичних іграх», — каже джерело, близьке до генерала. “Він гарний у війні”. Розглянули кілька сценаріїв наступу на найслабкіші точки російської лінії: удар у Брянській області на півночі; удар у Курській області; комбінація цих двох; чи більше. Головною метою було відвернути війська від задушливої ​​хватки Донбасу та створити козирі для будь-яких майбутніх переговорів. Генерал Сирський тримав свої плани в таємниці, ділячись ними лише з малою групою генералів і співробітників служб безпеки. Він розмовляв з президентом віч-на-віч, без свого штабу. Армійська розвідка провела більшу частину розвідки, а не доручила це ГУР, яке було включене лише на пізній стадії.

Західних союзників також навмисно тримали у невіданні, стверджує джерело. «Сирський мав дві попередні операції, підірвані Заходом. Одну з них передали росіянам, а в іншому випадку нам наказали скасувати операцію». Обмеження комунікації до рівня службової потреби дозволило українцям розпочати атаку до того, як росіяни зрозуміли, що відбувається. “Вони зрозуміли, що щось відбувається, але, ймовірно, припустили, що нам знадобиться схвалення США для такої сміливої ​​операції”. Поставлений перед  фактом, Захід не заперечував.

Генерал Сирський збив супротивника з пантелику, приховавши прибуття своїх найбільш загартованих у боях дивізій. Підкріплення було перекинуто до лісів біля кордону під приводом захисту від передбачуваного російського нападу на Суми. Водночас в українських ЗМІ з’явилася версія про швидке російське вторгнення. “Ротація відбулася приблизно за півтора тижня до початку Курської операції”, – згадує Сергій. “Росіяни продовжували вірити, що ми просто захищаємо кордон”.

Самі солдати почали підозрювати, що відбувається щось серйозне, на початку серпня, коли їм раптово видали спорядження: нові шоломи з вбудованими навушниками, нові штурмові гвинтівки. Вони проводили навчання на макетах, які, як пізніше зрозуміли, були російськими селами. 80-та бригада почала готуватися до другої хвилі атаки. Генерал Сирський зберіг велику частину своїх атакуючих сил для цієї другої лінії, можливо, тому РФ спочатку вважала прорив не надто серйозним. Солдати кажуть, що не повірили своїм командирам, коли він розповів про плани. “Ми посміялися”, – згадує рядовий Сергій. «Ми пожартували, що сьогодні не 1 квітня. Командир просто посміхнувся, знаючи, що ми гадки не маємо, що на нас чекає».

Росія відповідає

Генерал Сирський – педант у деталях. Однак, хоча перша фаза була ретельно спланована, кампанія зараз розвивається як ad hoc. З втратою елемента несподіванки український наступ сповільнився. Президент Зеленський все ще прагне максимального прогресу, говорить джерело в генеральному штабі. Але його головний солдат обережний, концентруючись на розширенні флангів уздовж кордону, щоб створити більш оборонні лінії. “Сирський не дурень”, – каже його довірена особа. “Він знає, що ривок вперед ставить під загрозу всю операцію”. Останніми днями розширений український контингент чисельністю 10 000–20 000 солдатів, мабуть, зосереджено на встановленні контролю на південному березі річки Сейм на північний захід від Суджі. 16 серпня українські ракети знищили міст через річку у Глушковому. А 18 серпня українські ВПС підірвали другий міст через Сейм.

Велика авантюра генерала Сирського дала українцям надію після року постійно похмурих новин. Вона також надала йому оновленого авторитету. Але довгостроковий успіх чи невдача операції багато в чому залежатимуть від того, як відреагує РФ. Схоже, вона дотримується подвійного підходу, агресивно реагуючи на вторгнення, а також підтримуючи тиск усередині України вздовж лінії на Донбасі. Мета Кремля – перетворити Курськ на щось більше, ніж ганебний укус комара посеред кривавої бійні всередині України.

Докази посилення відповіді РФ всередині Курськорй області тепер очевидні. Українські солдати у РФ кажуть, що вони вже починають бачити інший рівень спротиву. Втрати зростають. Росіяни посилилися краще підготовленими підрозділами, включаючи морську піхоту та спецпідрозділи. Вони вивчили місцевість. Ця запізніла відповідь РФ на вторгнення до Курська змусила її відвернути частину військ від мертвої хватки всередині України на Донбасі. Відбиваючи це, джерело в уряді України каже, що військова активність на Донеччині значно знизилася з 16 серпня. Проте є великий виняток: Покровськ – місто, де РФ зберігає сильний тиск на Україну.

Так виник драматичний момент війни: Україна хоче продовжити свій наступ усередині РФ та порушити контури лінії фронту, змінивши поразкову розповідь про заморожений конфлікт, де переговори є єдиною відповіддю. РФ хоче придушити вторгнення та скористатися викликаним виснаженням ресурсів України, розпочавши наступ в іншому місці, у Покровську. Українські війська всередині РФ більш уразливі, але все ще непокірні. «Ці ублюдки зрозуміли, як боротися, і вони розуміють нашу тактику», — каже рядовий Сергій із 80-го. «Але це не означає, що ми не розуміємо їхньої тактики. Або, що ми не продовжимо їх знищувати».

Читайте також: Розвідника Червінського відпустили на волю під заставу (відео)