Сьогодні 2 вересня: яке свято та день в історії

2 вересня 1192 року Річард Левине Серце уклав мирну угоду з Салах ад-Діном (Саладіном), чим завершився Третій хрестовий похід. У 1666-му сталася Велика лондонська пожежа. У 1870-му після вирішальної битви Франко-прусської війни капітулювала французька армія, у полоні опинився Наполеон ІІІ. У 1945-му капітуляцією Японії завершилася Друга світова війна. У 1990-му на території Молдавської СРСР проголосили так звану “Придністровську Молдавську Республіку”. У 1996-му в Україні стартувала грошова реформа – в обіг ввели гривню.

Свята та пам’ятні дати 2 вересня

2 вересня в Україні – День нотаріату, День міста Одеса.

У світі – пам’ять про закінчення Другої світової війни.

Також відзначають: Всесвітній день кокоса.

2 вересня в історії

2 вересня 1192 року англійський король Річард I Левине Серце уклав мирну угоду з мусульманським правителем Салах ад-Діном (Саладіном – як його називали в Європі) в Яффі.

Яффська угода завершила Третій хрестовий похід. Зараз цей похід назвали б “зірковим”, адже в одному війську зібралися одразу королі Англії та Франції, а також австрійський герцог. Впливові правителі тодішньої Європи на роки залишили власні країни, щоб стати хрестоносцями та воювати з мусульманами за Єрусалим. Здобути місто учасникам цього походу не вдалося. Король Франції Філіп II Август і герцог Австрії Леопольд задовольнилися захопленням Акри. Після дворічної облоги місто вдалося взяти – і монархи вирішили, що “для звітності” цього достатньо – настав час повертатися до своїх країн, щоб не втратити владу. Але англійський король Річард був набагато впертішим. Він залишився в Палестині та став єдиним коронованим керівником хрестового походу. Окрім бойових дій, він вів активне листування з найуспішнішим полководцем тодішнього Сходу – Салах ад-Діном. За даними істориків, під час цього листування непримиренні релігійні противники перейнялися великою взаємоповагою. Вони наводили один одному аргументи на користь кожної з релігій, дискутували щодо того, хто (християни чи мусульмани) має більше прав Єрусалим тощо. Звичайно, філософська дискусія не могла стати достатньою умовою для підписання миру, були й бойові дії. Зокрема, у вересні 1191 року Річард переміг військо Салах ад-Діна в битві при Арзуфі та зміг захопити Яффу. Але подальші спроби походу на Єрусалим провалилися, довелося відступати. Коли Річард вирішив повертатися додому, Салах ад-Дін відбив Яффу, тож англійцю довелося повернутися – й вибити мусульман. У результаті мирний договір багато в чому відбив хід бойових дій: він був неприємним для обох сторін. Головне, чого досяг Річард Левине Серце – мусульмани гарантували вільний доступ неозброєним християнським паломникам та торговцям до Єрусалиму, а також – трирічне перемир’я між двома арміями. Крім того, хрестоносці закріпили за собою низку територій (від Тіра до Яффи), але “прощалися” з Єрусалимським королівством – його територію повернути не вдалося. Після підписання цього непростого миру Річард залишив Святу Землю, проте зовсім скоро повернувся до Англії (але це окрема тема).

2 вересня 1666 року спалахнула Велика лондонська пожежа.

Його не могли загасити протягом трьох днів. За цей час вогонь зруйнував понад 13 тисяч споруд, у тому числі 90 церков (включно зі собором Святого Павла). Точна кількість загиблих невідома. Найпоширенішою версією причин пожежі на той момент стали “підступи ворога” – вважали, що столицю Англії навмисне підпалили “або голландці, або французи” – обидві країни були ворогами Англії у війні, яка саме йшла в цей час. Утім, жодних доказів цієї гіпотези немає. Загасити вогонь вдалося гарнізону Тауера – військові, підірвавши велику кількість пороху, створили протипожежні розриви між будинками міста та запобігли поширенню вогню далі на схід. За даними істориків, безхатьками через цю пожежу стали 70 тисяч лондонців – більшість населення міста. Король Карл II закликав людей виїхати зі згарища та влаштуватися на іншому місці, адже побоювався масових заворушень. Лондон згодом реконструювали, намагаючись відтворити таким, яким він був до пожежі. Цікавий факт: вважають, що Велика лондонська пожежа припинила в столиці Англії останню масштабну епідемію чуми, яка лютувала з 1665 року.

2 вересня 1870 року французька армія капітулювала після поразки в битві поблизу міста Седан, а імператор Наполеон ІІІ потрапив у полон. Сама битва відбулася напередодні – 1 вересня – та стала вирішальною (хоч і не останньою) у Франко-прусській війні. Після перелому в битві французькі війська відступили за стіни міста Седан, проте прусська артилерія робила оборону майже неможливою. Тож французи вивісили білий прапор. Прусська армія виставила умови: капітулювати та погодитися на анексію Пруссією Ельзасу та Лотарингії. І на ці умови Наполеон III погодився. 82 тисячі французьких солдатів на чолі зі своїм імператором опинилися в полоні. У Франції ж, втративши імператора, відновили республіку та скликали уряд національної оборони. Країна ще намагалася чинити спротив, проте прусська армія за підтримки інших німецьких держав захопила Париж 28 січня 1871 року. Для Франції поразка у війні призвела до втрати низки земель та державної кризи. Пруссія ж об’єднала розрізнені держави у Німецьку імперію, райхсканцлером якої став ідеолог війни з Францією – Отто фон Бісмарк.

2 вересня 1945 року капітуляцією Японії завершилася Друга світова війна. Акт капітуляції підписали на борту американського лінкора “Міссурі”.

Підписи під ним поставили представники США, Республіки Китай, Великої Британії, СРСР, Австралії, Канади, Франції, Нідерландів та Нової Зеландії.

Попри капітуляцію головного японського союзника – нацистської Німеччини, імперія продовжувала війну протягом усього літа 1945 року. І можливість опору японської армії, очевидно, не закінчилася б ще протягом тривалого часу. Але ситуацію кардинально змінила поява в США нової страшної зброї. 6 серпня 1945 року американський бомбардувальник “Енола Гей” скинув ядерну бомбу на японське місто Хіросіма. 9 серпня вдарили по Нагасакі. Одночасно СРСР порушив Японо-радянський пакт про нейтралітет, оголосив Японії війну та напав на Маньчжурську державу. У ніч проти 10 серпня в Японії відбулося засідання Вищої військової ради. Навіть після двох ядерних бомбардувань голоси “за” та “проти” капітуляції розділилися порівну. Тож у ситуацію втрутився імператор Хірохіто. Він висловився за капітуляцію, і 10 серпня Японія передала союзникам відповідну пропозицію. Умови, які виставили японці – зберегти імператора номінальним главою держави, а також – не піддавати надалі суду членів імператорської сім’ї. Уже 14 серпня імператор записав заяву про капітуляцію для японського народу. Її розповсюдили на радіо. Зокрема, Хірохіто сказав, що “у розпорядженні противника знаходиться нова жахлива зброя, здатна забрати багато безневинних життів і завдати незмірної матеріальної шкоди. Якщо ми продовжимо битися, це не лише призведе до колапсу та знищення японської нації, а й до повного зникнення людської цивілізації”. Окремі підрозділи японських військ на віддалених острівних локаціях, не знаючи про капітуляцію держави, ще тривалий час відмовлялися скласти зброю. Мирний договір із Японією підписали 28 квітня 1952 року – всі союзники, крім СРСР.

2 вересня 1990 року у Тирасполі проголосили Придністровську Молдавську Республіку. Докладніше.

2 вересня 1996 року в Україні розпочалася практична реалізація грошової реформи. В обіг запровадили гривню. Вона замінила купонокарбованці, які на той момент девальвували настільки, що обмін на гривні проводили за курсом 1 грн = 100 000 карбованців. Протягом 15 днів – з 2 по 16 вересня 1996 року в обігу одночасно були дві валюти. Карбованці вилучали поступово. А після 16 вересня усі види платежів у карбованцях припинили.

Церковне свято 2 вересня

Вшановують пам’ять Мученика Маманта, отця його Феодота та матерi Руфини. Батьки Маманта були знатними та благочестивими людьми. Вони відверто сповідували християнство, за що язичники кинули їх до в’язниці. Саме там, у неволі, Руфина й народила сина. За деякий час Феодота та Руфину стратили, Маманта ж узяла на виховання благочестива вдова. Хлопець ще в юності навертав до Христа однолітків. За це  його катували та засудили до втоплення в морі. Але ангел звільнив хлопця та привів на гору поблизу міста Кесарії. Тут Мамант облаштував собі келію, де жив і молився серед диких звірів. Ті не чіпали його. Утім, слава відлюдника зростала, і його знову заарештували. Разом із ним у темниці були 40 в’язнів, які вмирали від голоду. По молитві святого у вікно влетів голуб і приніс усім їжу. Вночі ж двері темниці самі відчинилися – і в’язні вийшли на волю. Але Мамант не пішов із ними. Він бажав віддати життя за Христа, тож залишився чекати на свою долю. Його вивели  на арену та спустили на святого диких звірів. Вони ж стали лащитися до нього. Тоді один із язичницьких жерців вразив мученика тризубом.

Народні прикмети

Злива 2 вересня – до погожої осені;

Якщо немає вітру, то тепло ще триматиметься, якщо дме холодний вітер, то будуть дощі.

Якщо небо на заході червоне – скоро будуть заморозки.

Що не можна робити 2 вересня

Не можна ходити на ринок.

Не можна надягати яскравий одяг.

Не можна ображати та лаяти тварин.