Сьогодні 6 вересня: яке свято та день в історії

6 вересня 2022 року розпочалася Харківська операція ЗСУ – контрнаступ, який звільнив більшу частину окупованих територій Харківщини. В Україні відзначають День адміністратора Центру надання адміністративних послуг. У 1928-му цього дня затвердили український правопис, також відомий як “харківський” або “скрипниківка”. У 1939-му німецькі війська окупували польський Краків.

Свята та пам’ятні дати 6 вересня

6 вересня в Україні – День адміністратора Центру надання адміністративних послуг.

У світі – День читання книг, День боротьби із прокрастинацією.

Також відзначають: День творчої перерви (День перерви на мистецтво) та День лінивих мам (обидва відзначають у першу п’ятницю вересня), День кавового морозива.

6 вересня в історії

6 вересня 1928 року затвердили “скрипниківку” – український правопис 1928 року, який також відомий як “харківський”. Остаточне схвалення правопису цього дня дав народний комісар освіти УРСР Микола Скрипник (тому “скрипниківка”). А перед тим, 31 березня 1929 року, правопис схвалила Українська академія наук. Як офіційний правопис радянської України “скрипниківка” проіснувала лише до 1933 року. Тоді її проголосили “націоналістичною” та переробили. Метою перероблювання було наближення українського правопису до російської мови. Серед того “націоналістичного”, що містила “скрипниківка” й що прибрали, – зокрема, літера “Ґ, ґ” та передача грецького звуку θ(th) через український “т” (ті ж “етер”, “анатема”, “катедра” тощо). У новому українському правописі 2019 року норми “скрипниківки” частково повернули – більшість поки що у варіативній формі.

6 вересня 1939 року нацистська армія окупувала Краків – одне з найбільших (зараз – друге після Варшави) міст Польщі.

Це сталося менше, ніж за тиждень після початку вторгнення нацистів у країну.

“Напад Німеччини на Польщу у вересні 1939 року не спричинив значних руйнувань у Кракові – порівняно з багатьма іншими польськими містами. 6 вересня близько 6 години ранку в нього увійшли перші частини 14-ї армії, деякі з них показово кілька разів обійшли площу Ринок. Поки фронтові журналісти знімали роздачу цукерок дітям, німці заарештували 25 представників міської влади, щоб гарантувати їх безпеку під час параду. На них чекало 1960 днів правління в колишній столиці Польщі, днів, наповнених низкою правил. Багато з цих актів були спрямовані на знищення польськості та германізацію Кракова. Недаремно неодноразово повторювався термін “Alt Deutsche Stadt Krakau” – “старе німецьке місто”, – пише дослідник Пьотр Боронь у виданні “Rocznik Biblioteki Kraków” (“Щорічник Краківської бібліотеки”).

Уже 13 вересня до міста прибуло гестапо. 17 вересня 1939 року тут створили “Єврейський комітет”, і практично одразу почалися єврейські погроми. 12 жовтня в Кракові утворили Генеральне губернаторство та розмістили його штаб-квартиру. У листопаді до міста “пишно в’їхав” генерал-губернатор Ганс Франк – один із нацистських злочинців, яких засудили до повішення на Нюрнберзькому процесі. І було за що – під його керівництвом Голокост на території Польщі набув просто нечуваних масштабів. Краків став одним із центрів цієї катастрофи. Уже у травні 1940 року окупанти оголосили, що столиця Генерального губернаторства стане “найчистішим” містом. Почали з депортації – із 68 тисяч євреїв, які жили в місті, дозволили залишитися лише 15 тисячам. Надалі їх зігнали до Краківського гетто, заснованого 3 березня 1941 року.

Починаючи з 1942-го, звідси тисячі людей депортували до концтаборів, де знищували. Остаточно “ліквідували гетто” 13-14 березня 1943-го нацисти під командуванням унтерштурмфюрера СС Амона Гета. Вісім тисяч євреїв, яких визнали придатними до роботи, перевезли до концтабору Плашув. Ще дві тисячі євреїв, яких визнали непридатними до роботи, вбили просто на вулицях гетто. Решту відправили до Аушвіца (Освенцима). Історія людей, які опинилися в Краківському гетто, стала основою для роману Томаса Кініллі, за яким зняли фільм “Список Шіндлера”.

6 вересня 2022 року розпочалася Харківська операція ЗСУ – контрнаступ, який звільнив більшу частину окупованих територій Харківщини. Звісно, ​​для самих українських воїнів процес розпочався набагато раніше, про що неодноразово розповідали згодом. Але перші повідомлення про успіхи ЗСУ з’явилися саме 6 вересня.

А ранок цього дня в Харкові розпочинався з чергового ракетного удару – по центру міста, у тому числі – по житловому будинку. З-під завалів тоді врятували трьох людей. Поки в Харкові розбирали завали, в Україні вся увага була прикута до іншої ділянки фронту – півдня, де вже розпочався контрнаступ у бік окупованого на той час Херсона. Проте вже вранці національні ЗМІ почали репостити інтерв’ю президента України Володимира Зеленського телеканалу АВС, яке вийшло вдень у США (відповідно – вночі для України).

У ньому президент натякнув: “Я не скажу, що це лише контрнаступ на Херсонщині… Є напрям чи напрямки – у множині – і ми маємо рухатися вперед”. Зеленський відмовився уточнити, на яких ще напрямках ЗСУ розпочали контрнаступ, зазначивши, що “не може обговорювати деталі будь-яких військових дій”, щоб “противник отримав від нас кілька сюрпризів”. І вдень із РФ уже рапортували: сюрприз удався.

Керівництво ЗСУ та держави тривалий час зберігало режим тиші. Серед перших офіційних осіб прямим текстом про Балаклію написав нардеп Олексій Гончаренко.

А потім російські “Z-пропагандисти” почали волати у своїх каналах про “ад в Балаклее”.

За кілька годин їм, щоправда, надійшли методички, що писати. Тож “ад” перетворився на “нет паники в Балаклее”.

Нарешті вже близько 17:00-18:00 натяки розпочалися й від офіційних осіб України.

Начальник ХОВА Олег Синєгубов у нацмарафоні сказав : “Віримо у Збройні сили”, але просування під Балаклією не підтвердив. Увечері майже прямим текстом успіхи ЗСУ у Балаклії підтвердив радник голови Офісу президента України Олексій Арестович. Він заявив: “Усі знають про Балаклію, але поки Генеральний штаб не сказав, ми тут інформаційну тишу робимо… Я просто розмірковуватиму про якесь місто. Місто, назви якого ми не вимовляємо. І там трапилося лихо з путінськими солдатами. Сильна біда… Біда така з ними трапилася, що вони сильно втекли на схід”.

Однак, як відомо, це був лише початок. “Сильно тікати на схід” для окупантів надалі стало щоденною вправою.

Церковне свято 6 вересня

6 вересня – спомин чуда архістратига Михаїла в Хонах (у народі – Михайлове чудо). Колись у тій місцевості знайшли джерело, яке мало чудотворні властивості. Одному язичнику уві сні з’явився архістратиг Михаїл та сповістив, що його німа дочка зможе говорити, якщо вип’є води з того джерела. Так і сталося. Після такого дива чоловік повірив у Бога та прийняв хрещення разом зі своєю родиною. А поблизу джерела збудував храм в ім’я архангела Михаїла. Багато язичників, які отримували зцілення від води з чудесного джерела, ставали християнами. Приходити до віри в Христа їм допомагав служитель храму Архип. Він понад 60 років проповідував Євангеліє, але в якийсь момент язичники задумали знищити храм і самого Архипа. Для цього вони поєднали в одне річище дві гірські річки та направили їхню течію на храм. Святий Архип молився архістратигу Михаїлу, щоб той урятував святиню від стихії. І архистратиг з’явився: ударом свого жезла відкрив у горі широку ущелину та наказав водам потоку спрямуватися туди. Храм залишився неушкодженим, а язичники в страху побігли куди бачили. Відтоді це місто стали називати Хони, що в перекладі означає “ущелина”.

Народні прикмети

Туман уранці – до потепління.

Якщо в лісі багато грибів, то зима буде сніжною.

Якщо листя з берези ще не опадає, то зима буде морозною.

Тепла погода 6 вересня – до того, що холоди ще будуть нескоро.

Що не можна робити 6 вересня

Не можна працювати (особливо – фізично).

Не можна будь-що різати, рубати або колоти.

Не можна вишивати та шити.

Не можна вживати спиртне.

Не можна лаятися та лихословити.

Не можна викидати продукти після застілля.