Сьогодні 10 вересня: яке свято та день в історії

10 вересня 2022 року під час контрнаступу в Харківській області Сили оборони звільнили Куп’янськ та Ізюм. Цього дня 1993 року в Україні ухвалили рішення про перше вшанування пам’яті жертв Голодомору. У 1919-му країни – переможниці Першої світової війни уклали мирний договір з Австрією. У 1894-му народився український режисер Олександр Довженко. У 1721-му завершилася Велика Північна війна. 

Свята та пам’ятні дати 10 вересня

10 вересня у світі – Всесвітній день запобігання самогубствам, Міжнародний день гінекологічного здоров’я.

Також відзначають: Міжнародний день макіяжу, День обміну ідеями.

10 вересня в історії

10 вересня 1721 року підписанням Ніштадтського мирного договору між Швецією та Росією завершилася Велика Північна війна. Швеція зазнала значних територіальних втрат, поступившись московитам Ліфляндією, Естляндією, Інгерманландією, частиною Карелії та іншими територіями.

10 вересня 1894 року народився український режисер Олександр Довженко. Докладніше.

10 вересня 1919 року країни – переможниці Першої світової війни підписали Сен-Жерменський мирний договір з Німецькою Австрією – однією зі спадкоємців Австро-Угорської імперії, котра розпочала цю війну.

З часу капітуляції Австро-Угорщини минув майже рік. Угорщина “відкололася” від імперії ще до капітуляції, країна розпадалася на частини, а в Австрії одразу після програшу війни парламент скасував монархію та проголосив республіку. 12 листопада 1918 року ухвалили “Закон про державну форму та форму правління Німецької Австрії”. Надалі ж на Паризькій мирній конференції вирішували не лише питання відповідальності Австрії за агресію, а й подальшу долю територій імперії та національних держав, що виникали на її руїнах. Серед тих, хто підписав Сен-Жерменський мирний договір, були як країни Антанти, так і країни, до складу яких увійшли колишні австро-угорські території (Чехословацька республіка, Польська республіка, Румунське королівство, Королівство Сербів, Хорватів і Словенців – майбутня Югославія). З Угорщиною підписували окремий договір – Тріанонський.

Згідно зі Сен-Жерменським договором, Німецька Австрія визнала незалежність Чехословацької республіки та Королівства Сербів, Хорватів та Словенців, а також межі сусідніх новостворених (або відновлених після років поневолення) держав. Також Австрія відмовлялася від прав у Марокко, Єгипті, Сіамі та Китаї. Серед територій, які “ділили” у Сен-Жермені, були й українські. Так, Буковину передали Румунському королівству (попри вимоги Буковинського народного віча, яке ще 3 листопада 1918-го заявило про приєднання до Української держави); Карпатську Україну включили до складу Чехословацької республіки (попри рішення Собору Русинів у Хусті від 21 січня 1919 року – про приєднання до УНР). Щодо Галичини, то її належність у договорі остаточно не визначили. На територію, на якій проголосили ЗУНР, претендувала Польща. У договорі “залишили лазівку”, прописавши, що Австрія зобов’язана виконувати будь-які рішення держав-переможниць щодо її колишніх володінь, належність яких не визначили. Тобто подальшу долю Галичини Австрія дозволяла вирішити державам Антанти.

Австрія не тільки зазнала значних територіальних втрат, але й зобов’язалася передати переможцям у рахунок репарацій весь торговельний та рибальський флот. Чисельність її збройних сил жорстко обмежили, а мати військово-морський флот та військову авіацію заборонили. Також договір прямо забороняв аншлюс – приєднання Австрійської республіки до Німецької держави чи іншої країни. Як відомо, цю заборону у 1938 році порушив Гітлер, після чого Сен-Жерменський договір втратив чинність.

10 вересня 1993 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову “Про вшанування пам’яті жертв Голодомору в Україні у 1932—1933 роках”. Це був короткий документ з одного речення: “На вшанування світлої пам’яті жертв голодомору  в  Україні  у 1932  –  1933 роках на всій території держави приспустити державні  прапори з 15 години 10 вересня до 19 години 12 вересня 1993 року”. Попри скромність запланованих заходів і стислість тексту, його значення важко переоцінити. Адже в Україні вперше на державному рівні вшанували жертв Голодомору. Це сталося на 60-ті роковини трагедії. Уже згодом, 1998 року, президент України своїм указом встановив День пам’яті жертв голодоморів.

“2003-го Верховна Рада у Постанові та зверненні до Українського народу визнала Голодомор актом геноциду. 28 листопада 2006-го парламент ухвалив Закон “Про Голодомор 1932–1933 років в Україні”, яким визнано Голодомор геноцидом Українського народу. 2008 року видано Національну книгу пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні загальним обсягом понад 22 тисячі сторінок та споруджено Меморіал жертв Голодомору. 2010-го Апеляційний суд міста Києва розглянув порушену Службою безпеки України кримінальну справу і визнав Голодомор 1932–1933 років актом геноциду, а Йосипа Сталіна, В’ячеслава Молотова, Лазаря Кагановича, Павла Постишева, Станіслава Косіора, Власа Чубаря, Менделя Хатаєвича – винними в організації злочину”, – перерахував хронологію подальших подій Український інститут національної пам’яті.

10 вересня 2022 року в Балаклії повторно підняли державний прапор України – вже за участю командувача Сухопутних військ України Олександра Сирського та керівництва ХОВА.

Відео: Сухопутні війська України

А вже вдень з’явилися фотографії воїнів 92-ї ОМБр і спецпідрозділу СБУ “Альфа” з Куп’янська. Над будівлею місцевої адміністрації воїни підняли синьо-жовті прапори.

Майже одночасно з’явилися й повідомлення про звільнення Ізюма: деякі російські підрозділи не встигли втекти й опинилися в полоні.

Офіційно інформацію про звільнення двох міст підтвердили згодом. А до вечора 10 вересня 2022 року окупаційна адміністрація у Вовчанську заявила: “ВС РФ оставляют Волчанск”, а також “администрацию города перенесут в Белгород”.

Церковне свято 10 вересня

10 вересня вшановують пам’ять мучениць Минодори, Митродори та Німфодори. Вони були рідними сестрами – християнками  з Віфінії (Мала Азія), які вирішили зберігати дівоче життя та не стикатися зі світом. Сестри обрали собі відокремлене місце в пустелі та проводили своє життя в пості та молитві. Слава про них ширилася й дійшла до правителя Фронтона. Він наказав схопити сестер і привести до нього. Правитель намагався переконати святих відректися від Христа, але вони відмовилися від його пропозицій і не злякалися його погроз. Тож спочатку Фронтон наказав піддати тортурам найстаршу зі сестер – Минодору. Вона мужньо винесла всі муки та віддала Богові душу. Через чотири дні на суд привели Митродору та Німфодору. Перед ними поклали для залякування зранене тіло старшої сестри. Дівиці плакали за нею, але були непохитними у своїй вірі. Їх також катували – одну за одною – аж до смерті. Тіла святих мучениць хотіли спалити на багатті, але сильний дощ загасив вогонь, а блискавка обпалила Фронтона та його слуг. Християни поховали тіла мучениць.

Народні прикмети

Якщо 10 вересня йде дощ, то у вересні буде тепло.

Якщо горобини багато, то осінь буде сирою, а зима – суворою.

Якщо гуси летять високо, то осінь буде тривалою.

Що не можна робити 10 вересня

Жінкам не можна сваритися з чоловіками.

Не можна пришивати ґудзики.

У домі не можна залишати безлад.