Сьогодні 13 вересня: яке свято та день в історії

13 вересня – День Роальда Дала. Відомий дитячий (і не лише) письменник народився в цей день 1916 року. А в 1766-му народився Семюел Вілсон – прообраз національного символу США Дядька Сема. У 1993 році Ізраїль вперше визнав Палестинську автономію, а Іцхак Рабин і Ясір Арафат потиснули руки.

Свята та пам’ятні дати 13 вересня

13 вересня у світі – День перукаря, День поінформованості про вроджені вади розвитку домашніх тварин.

У світі: День Роальда Дала, День Дядька Сема в США, День позитивного мислення.

13 вересня в історії

13 вересня 1766 року народився американський торговець м’ясом Семюел Вілсон. За часів Громадянської війни в ​​США він постачав армію Штатів яловичиною. Свої бочки із м’ясом Вілсон патріотично маркував літерами “U.S.”. Він, звичайно, мав на увазі “United States” – “Сполучені Штати”. Але військові, які отримували цю провізію, пояснили скорочення по-своєму: “Uncle Sam” – “Дядько Сем”. Докладніше.

13 вересня 1916 року народився автор “Чарлі та шоколадної фабрики”, “Матильди”, “Відьом” та інших улюблених дитячих книг – Роальд Дал. Він ріс у сім’ї заможних норвежців-іммігрантів у британському Вельсі. Назвали хлопчика на честь національного героя Норвегії – підкорювача Північного полюса Амундсена, ім’я якого на відміну від Дала, українською перекладають традиційно інакше – Руаль. Дитинство майбутнього дитячого письменника важко назвати безхмарним. Коли Роальду було чотири, його семирічна сестричка Астрі померла від апендициту, а за місяць після цього з життя пішов батько через пневмонію. Мати із сином та ще двома дочками (одна з них народилася вже після смерті батька) переїхала до Англії. Там хлопець змінив кілька шкіл. І писати, і збирати сюжети для своїх книг Дал почав саме в шкільні роки.

Так, і характер, і епізод, що увійшли до книги “Матильда”, Дал взяв із часів навчання у Катедральній школі при Лландаффському соборі. На той момент восьмирічний Роальд разом із чотирма друзями підклали мертву мишу до банки з пробками в місцевій кондитерській. Так вони хотіли помститися “підлій та огидній” (за твердженням самого письменника) власниці кондитерської – місис Пратчетт. За цю витівку директор школи побив хуліганів ціпком. А місис Пратчетт стала прообразом міс Транчбулл – “пекельної директорки” з “Матильди”. Мертва миша в банці в книзі перетворилася на тритона, якого директорці підкинули до глечика з водою.

Сюжет для однієї з найвідоміших своїх книг – “Чарлі та шоколадна фабрика” – Дал також вигадав у школі. Уже в іншій – Рептонській школі в графстві Дербішир. Час від часу місцева шоколадна компанія “Cadbury” надсилала до школи коробки нових шоколадних цукерок, щоб учні протестували новинку. Роальд у той час почав мріяти, що й сам стане створювати солодощі та рано чи пізно придумає шоколад, який вразить самого містера Кедбері – власника компанії. З цієї дитячої мрії виник сюжет “Шоколадної фабрики”.

Тим часом шкільні вчителі Дала не виявили в хлопця особливих здібностей до письменства. Щобільше, один з його вчителів англійської зробив запис, характеризуючи учня: “Я ніколи не зустрічав нікого, хто б так завзято писав слова, що означають протилежне тому, що було задумано”.

Закінчивши навчання, Дал не одразу став дитячим письменником. Він виправдав своє ім’я, надане на честь Амундсена, мандруючи світом: перетнув на кораблі Атлантику, побував на Ньюфаундленді, працював у компанії “Shell” у Кенії. Друга світова війна застала його в Африці, де Дал у 1939 році приєднався до Королівських військово-повітряних сил. Він став льотчиком-винищувачем. 19 вересня 1940 року Дал потрапив в авіатрощу – обставини склалися так, що йому довелося сідати посеред пустелі, літак розбився, а льотчик зламав череп і на якийсь час осліп. Однак у лютому 1941-го його визнали придатним для служби в повітряних силах, і деякий час Дал продовжував воювати, поки не “долітався” до шаленого болю та втрати свідомості. Тому льотчика все ж таки “списали”. Він повернувся до Лондона, де лікувався, а в 1942-му отримав призначення помічником повітряного аташе до посольства Великої Британії у Вашингтоні. На цій роботі він, зокрема, постачав розвідувальні дані з Вашингтона особисто прем’єр-міністру Вінстону Черчиллю. Подробиці Дал розповідав уже після війни: “Моя робота полягала в тому, щоб допомогти Вінстону порозумітися з ФДР (президентом США Франкліном Делано Рузвельтом – Ред.) і розповісти Вінстону, що було в голові старого”.

Під час своєї дипломатичної та шпигунської роботи Дал познайомився із відомим британським письменником Сесілом Форестером. Той працював на Міністерство інформації Британії та мав написати історію про британських льотчиків, що заснована на досвіді Дала. Форестер попросив його записати кілька епізодів зі своєї служби у ВПС, щоб далі перетворити їх на розповідь. Коли Дал приніс текст, то Форестер зрозумів, що переписувати його немає сенсу, й видав у оригіналі. Так, 1 серпня 1942 року у виданні “Post” з’явився перший друкований текст Роальда Дала. Сам письменник назвав розповідь “Шматок торта”, але редактор (задля драматизму) дав іншу назву – “Падіння над Лівією”.

Перша дитяча книга, яку написав Дал, – “Гремліни” – про міфічних шкідників, яких британські військові льотчики звинувачували у всіх бідах із літаками. Головний герой книги об’єднався з гремлінами проти Гітлера та нацистів. Книга вийшла у 1943 році, й перший екземпляр Дал надіслав першій леді США Елеонорі Рузвельт. А та прочитала книгу Дала своїм онукам. Подальші (та найвідоміші) книги Дала виходили іноді одна за одною, іноді зі значними перервами у 1960 – 1980-х роках. До того він здебільшого писав оповідання для дорослих – причому книги жахів. Серед найвідоміших – “Курець” (або “Людина з Півдня”), яку двічі екранізували. Загалом за життя письменника книги Дала розійшлися тиражем понад 300 мільйонів екземплярів у всьому світі. Багато з них екранізовані. У 2021 році “Forbes” назвав цього письменника найбільш високооплачуваною померлою знаменитістю. А помер Даль 23 листопада 1990 року.

13 вересня 1993 року на галявині біля Білого дому відбулося історичне потискання рук прем’єр-міністром Ізраїлю Іцхаком Рабином і головою Організації визволення Палестини Ясіром Арафатом. Докладніше.

Церковне свято 13 вересня

13 вересня – Передсвято Воздвиження чесного Хреста Господнього. Вшановують пам’ять оновлення (освячення) храму Воскресiння Христового в Єрусалимi та пам’ять священномученика Корнилiя, сотника. Він жив у Кесарії Палестинській у першому столітті. Корнилій був язичником, але відзначався глибоким благочестям і добрими справами. Зрештою він прийшов до християнської віри. Йому явився ангел і наказав послати людей за Симоном, званим Петром. Апостолу Петру також було видіння, тож він прийшов у дім до Корнилія. Там Петро проповідував самому сотнику та його рідним історію життя Ісуса Христа та його вчення. Корнилій увірував у Христа та хрестився разом зі своїми родичами. Він був першим із язичників, які прийняли Хрещення. Надалі Корнилій проповідував Євангеліє разом з апостолом Петром. На певному етапі Корнилій за жеребом відправився проповідувати в місто Скепсію, де язичництво було особливо розвинене. Там місцевий князь Димитрій вимагав від християнина принести жертву богам, проте замість цього Корнилій помолився, й стався землетрус, що зруйнував язичницький храм. За це князь кинув святого у в’язницю. Але тут з’ясувалося, що під руїнами храму опинилися дружина й дитина Димитрія. Корнилій молитвою врятував їх. Тож князь прийшов до святого у в’язницю й зізнався, що сам повірив у Христа. Після того й сам Димитрій, і його родичі прийняли хрещення. А Корнилій ще тривалий час жив у місті та звертав місцевих язичників у християнство. Помер він у глибокій старості та був похований неподалік зруйнованого ним язичницького храму.

Народні прикмети

Якщо граки вже відлетіли, то зима буде ранньою.

Дощ 13 вересня буде останнім у році, більше дощів не буде. Але якщо він пройшов у цей день, то врожай буде хороший.

Що не можна робити 13 вересня

Не можна прибирати вдома.

Не варто в цей день одружуватися чи свататися, інакше шлюб буде невдалим.