Через загрозу РФ для АЕС зима може стати переломною для України – POLITICO

Ризик поразки України у війні цієї зими підштовхнув Вашингтон і Лондон переглянути те, як Київ використовує ракети великої дальності, що постачає Захід, проте США, як і раніше, побоюються ескалації, пише POLITICO.

Поки США розмірковують над пом’якшенням обмежень на використання Україною ракет великої дальності, що постачає Захід, щоб можна було націлюватися на аеродроми та пускові майданчики ракет у глибині території Росії, Україна залишається у напрузі.

Тепер Вашингтон, схоже, поки що не готовий повністю зняти рукавички та дозволити Україні бити по російських аеродромах американськими ракетами великої дальності, хоча він може зняти обмеження на британські ракети Storm Shadows, у яких використовують американські технології.

“Я хотів би побачити більш пряму позицію адміністрації Байдена, яка скаже, що немає причин, чому Україна не повинна давати відсіч”, – сказав колишній спецпредставник США в НАТО Курт Волкер. «РФ — це та, хто атакує Україну з усіх цих об’єктів у всій РФ. Але я не думаю, що ми побачимо, як Байден дозволить використання американських ракет для удару по російських аеродромах, хоча британцям можливо буде дозволено продовжити без заперечень США», — додав він. “Цього буде недостатньо”.

І якщо такий справді результат цих багатотижневих напружених переговорів, то чиновники українського енергетичного сектору будуть серед тих, хто найбільше стривожений.

Вони побоюються, що ця прийдешня зима може стати переломним моментом для України в енергетичній війні. І це багато в чому тому, що російські командири адаптують свою тактику авіаударів, вивчаючи уроки зі своєї попередньої невдалої кампанії бомбардувань з метою обвалити енергетичну систему країни. І нещодавні поставки іранських балістичних ракет ближнього радіусу дії Fath-360 допоможуть їм у цьому.

Українські чиновники очікують, що РФ використовуватиме ці ракети, дальність яких обмежена 120 км, на додаток до своїх плануючих бомб для ураження логістичних та комунікаційних вузлів та складів боєприпасів у тилу українських ліній фронту. Це, своєю чергою, дозволить РФ використати свої власні ракети більшої дальності по цивільній інфраструктурі, зокрема за енергетичною системою, у спробі її зруйнувати.

Під прицілом опинилися ключові підстанції, що подають високовольтну електрику на українські атомні електростанції, що все ще функціонують, у Рівному, Хмельницькому та Южноукраїнську на півдні України. Якщо вивести ці підстанції з ладу, реактори доведеться швидко зупинити, інакше це може спровокувати ядерний інцидент, сказав експерт з енергетики Михайло Гончар. І «саме це і хочуть зробити росіяни — вдарити по ключових підстанціях».

Нині 55% енергії України виробляють три діючі атомні електростанції. Російські ракетні та безпілотні удари знищили 9 гігават електрогенеруючих потужностей країни — це половина пікового зимового споживання — при цьому 80% теплової генерації на вугільних та газових електростанціях і третину гідроенергетичних потужностей було знищено бомбардуванням.

Минулого року РФ спробувала ізолювати ці атомні електростанції, зосередившись на деградації української передачі енергії. Вона націлилася на розподіл серед споживачів і підприємств, але була зустрінута з характерною українською винахідливістю і спантеличена імпровізованими ремонтами та перенапрямком.

Однак якщо паралізувати роботу трьох атомних електростанцій, то для України гра в енергетичній війні буде закінчена, її боєздатність знизиться, економіка розвалиться, а позиції послабшають, якщо мирні переговори будь-коли розпочнуться.

І за словами офіційних осіб у Києві, саме страх перед таким розвитком подій став одним із чинників, які спонукали адміністрацію Байдена переглянути обмеження, зокрема щодо американських ATACMS та британських Storm Shadows. Вашингтон напружився, коли наприкінці серпня російські авіаудари почали націлюватися на основні підстанції, що подають робочу електрику на атомні електростанції.

Згідно з дослідженням Центру глобальних досліджень Гончара, яке було передано НАТО, російський удар 26 серпня став сигналом цієї зміни тактики. Він був масштабним — один із найбільших авіаударів з початку війни майже три роки тому — і включав комбіноване використання іранських безпілотників Shahed, так і крилатих і балістичних ракет російського виробництва.

«Якщо нам не дадуть можливості націлюватися глибше вглиб РФ і досягти російських аеродромів, наші шанси [пережити] цю зиму не такі вже й великі», — похмуро зазначив Гончар. І Володимир Кудрицький, колишній генеральний директор української національної мережі електропередачі «Укренерго», погоджується з цією оцінкою. В інтерв’ю POLITICO він сказав, що є три фактори, які виявляться критичними для України цієї зими — погода, російські ракети та здатність України завдавати ударів по російських аеродромах для перехоплення стратегічних бомбардувальників і винищувачів. Найбільше він боїться, що це обернеться повторенням кінця 2022 року, коли були побоювання, що не вдасться підтримувати світло.

Зі свого боку, українські чиновники сподіваються, що перспектива краху енергетичної системи зрештою переважить страхи Вашингтона перед ескалацією.

Звичайно, Володимир Путін передбачувано посилив свою риторику про можливий ядерний удар минулого тижня, коли з’явилися новини про можливий перегляд обмежень на використання західних ракет великої дальності територією РФ.

Проте українські офіційні особи стверджують, що такі ядерні загрози — марні, і щоразу, коли нова система зброї постачалася чи використовувалася через кордон усередині РФ або запускалася по цілях в окупованому Криму та Донбасі, вони закінчувалися нічим.

Читайте також: США схвалили удари по РФ ракетами ATACMS, повідомить Блінкен у Києві