Як харків’янки організували волонтерський центр для біженців у Румунії

Уже майже 2,5 роки волонтерський осередок ROUA Community Center допомагає українським біженцям у місті Бая-Маре, центрі жудеца (області – Ред.) Марамуреш на півночі Румунії.

Його організували також біженці – кілька жінок із Харкова, які були змушені тікати від війни у безпечне місце. Наразі у ROUA українцям допомагають оформлювати різні документи, необхідні для перебування за кордоном. А ще у волонтерському центрі, який став для біженців маленьким куточком батьківщини, безкоштовно навчають дорослих і малих англійській та румунській мовам, працює група продовженого дня для молодших школярів і купа гуртків.

Для багатьох українців Румунія, попри спільний кордон, досі залишається такою собі Terra incognita. Натомість за 35 років після падіння комуністичного режиму Ніколае Чаушеску ця країна пройшла шлях до ЄС і НАТО і досить швидко розвивається. І тисячі звичайних румунів весною 2022 року, не маючи фінансової підтримки від уряду, відкрили свої домівки для українських жінок і дітей. Це вже згодом ЄС профінансував програму для Румунії, що діяла рік, і за якою власникам житла, котрі прихистили українців, на місяць сплачували за кожного прийнятого біженця близько €300. А тоді, у розпал російського наступу, вражали румунська гостинність і ментальна близькість до українців.

У Румунії вирішили залишитися випадково

«У березні 2022 року ми з дитиною їхали до Праги, бо там у нас були друзі. Їхали машиною, я була втомлена, тож довелося десь зупинитися на ночівлю. А вранці, коли ми побачили, яке гарне це невеличке місто Бая-Маре, вирішили лишитися тут», – пригадує харків’янка Вікторія Килюм.

Ледве оговтавшись, Вікторія почала допомагати таким само біженцям, як і вона. А потім познайомилася з дівчатами-румунками, котрі мали на той час зв’язки із благодійниками з різних країн Європи. У них уже був склад одягу, продуктів і засобів гігієни.

«І коли я потрапила до цього складу, спитала: а що ж у вас ніхто нічого не бере? «Та ми не знаємо, як це все розповсюджувати між українцями, – відповіли мені румуни. – Ми не знаємо, як їх знайти». Так я стала провідницею між румунами, які були готові допомогти і мали можливість, і українцями, які в той час цього потребували. Ми створили групу в WhatsApp, де біженці спілкувалися й отримували інформацію про гуманітарну допомогу».

Надзвичайно допомагала вирішувати всі складні питання англійська мова, якою розмовляють майже всі мешканці Румунії. Тому Вікторія та її колишня сокурсниця з ін’язу ХНУ ім. Каразіна Діана, які вільно володіють англійською, почувалися наче риби у воді.

Головний критерій – говорити англійською

А вже 1 квітня 2022 року Вікторія і товаришки офіційно відкрили ROUA Community Center, через який за майже два з половиною роки пройшли тисячі українських біженців. Центр працює завдяки спонсорам, також українські волонтери вигравали декілька грантів за програмою міжнародної організації HEKS.

«Спочатку було дуже гарне фінансування нашого центру, можна було офіційно наймати на роботу наших українських дівчат-бежінок. Були в нас посади і психолога, і викладача, і вчителя для дітей. Але головний критерій – щоб вони хоча б трішки розмовляли англійською, щоб могли спілкуватися англійською з керівництвом. Наприклад, наша психологиня Рая англійської взагалі не знала. Зараз вона нею вільно спілкується з керівництвом – вивчила у нас в центрі», – розповідає Вікторія.

Будь-які перші кроки за кордоном для українців починаються із отримання тимчасового прихистку в міграційній службі. Куди йти, що мати при собі – у Бая-Маре цей шлях для біженців був дещо легшим, тому що волонтери ROUA допомагали заповнити документи або навіть відкрити рахунок у банку.

«У нас різноманітна інформаційна підтримка, адже ми знаємо, які документи потрібні, наприклад, щоб дитину влаштувати до дитсадка або школи. Або де потрібні працівники і можна знайти роботу», – каже Вікторія.

Волонтери кілька разів проводили ярмарок вакансій для українських біженців. Або набирали групу з 20-30 українців – і їхали на завод «Араміс», який виготовляє меблі для ІKEA.

Англійська, румунська, клуб в’язальниць

Відразу після того, як у румунській школі відкрили декілька класів для українських дітей, у ROUA Community Center організували для малят 1-4 класів групу продовженого дня.

«Це друже зручно, адже волонтери після школи забирали дітей, робили з ними домашнє завдання, розважали, годували. А батьки тим часом могли спокійно працювати і не хвилюватися, адже діти у безпеці», – розповідає харків’янка Олена Букрєєва, доньки якої відвідували групу продовженого дня.

Є в центрі безкоштовні для біженців курси англійської та румунської мов.

«Аліна, вчителька англійської мови з Кривого Рогу, поділила всіх учнів – і діточок від 5 років, і пенсіонерів – на вікові групи, а між ними – на групи за знанням. Румунську в нас викладає англомовна румунка – двох зайців одночасно вбивають, дуже гарний мозковий штурм», – зазначає Вікторія.

Отриманих у центрі знань вистачило, щоб 30% українських дітей, які навчалися у молодшій школі, цього року пішли вже до румунських класів. А кілька випускників вступили до місцевих вишів.

Діє при українському центрі гурт сучасних танців, де викладає юна хореографиня Ганна з Маріуполя.

«А для літніх людей ми започаткували Школу здоров’я – там пенсіонери роблять легеньку гімнастику, спілкуються, дивляться фільми. І клуб в’язальниць», – каже волонтерка Діана.

«Більшості немає куди вертатися»

ROUA Community Center – не єдина волонтерська організація для українців, яка діє в Бая-Маре. Усі вони намагаються полегшити досить непросте життя біженців, які наразі в Румунії не отримують жодних виплат чи допомоги і можуть розраховувати лише на себе.

Ще одна серйозна проблема для біженців у Румунії – це доступність медичної допомоги. Щоб отримати лікування, українці їздять на батьківщину, у сусіднє Закарпаття.

«Більшості людей, що залишаються зараз у Румунії, нема куди повертатися. Це мешканці Херсонщини, Донеччини, Харківщини, Запоріжжя та Миколаївщини», – перелічує Діана.

Для чималої кількості українців Румунія стала транзитною країною. Більшість прямували далі, до заможних Німеччини, Ірландії, Нідерландів і Скандинавських країн. Але багато утікачів із окупованого Півдня та Причорномор’я саме у Румунії знайшли прихисток. Загалом на кінець лютого 2023 року тут налічувалося понад 109 тисяч українців. Уже за рік, після скасування програми допомоги «50/20» біженцям з України, у лютому 2024 року кількість українців у Румунії становила близько 78 тисяч.

Читайте також: У Польщі зростає кількість тих, хто погано ставиться до біженців з України – опитування