«Навчаю комунальників, що трави в Харкові – найкращі союзники» – біолог Бенгус

Якими породами дерев найкраще засадити багатостраждальний ліс, що згорів на Салтівці, чому в Харкові погано ростуть берези, як за допомогою лучних трав можна подолати амброзію, в інтерв’ю МГ «Об’єктив» розповів біолог, викладач кафедри ботаніки ХНПУ імені Г.С. Сковороди Юрій Бенгус.

Учений нещодавно розпочав співпрацювати з мерією та комунальними підприємствами Харкова, що опікуються «долею рослин» у місті. Зокрема, він консультує комунальників, як цивілізовано поводитися з деревами та облаштувати газони у місті.

Дерева у сосновому лісі на Салтівці знищили шкідливі гриби

– Ви вже оцінили масштаби пожежі в сосновому бору на Салтівці?

– Там постраждала та частина бору, що була поряд із окопами. А ділянка з боку пляжу збереглася. Вона вже була в роботі у «Харківзеленбуду» у 2023 році: там висаджували сосни, тракторець працював. І зараз у тому місці часто ходять собачники, прогулюються на велосипедах.

– У соцмережах ширяться чутки, що нібито цей ліс дуже сильно висох, бо на дерева штучно впливали, труїли. Це так?

– Ні. Я багато років працював поруч і бачив, як поступово від 2007- 2010 років у тому бору поширювалася коренева губка – різновид грибка. Це така зараза, яка оселяється на коренях сосни в лісах, де мале біорізноманіття. Вона вражає не старі бори, а молоді, які висаджені на новому, чистому місці, з одного виду дерев.

– Тобто кожному виду дерев відповідає якийсь певний гриб?

– Так. Якщо немає біорізноманіття грибів, там оселяється один гриб-паразит і починає поширюватись. Корені дерев, у нашому випадку – сосен, зімкнуті, переплетені, і якщо він інфікував одну сосну, то по цих кореневих системах поширюється як вогнище. За Гугл-картами можна простежити, як почали засихати перші сосни в цьому лісі. За деякий час засохлих дерев ставало все більше, поки осередки хвороби не зімкнулись.

– Чим небезпечний цей грибок – коренева губка – для дерева?

– Через кореневу губку страждає в першу чергу коренева система. Тому що деревину кореня знищує гриб. Сосна всихає на корені – з майже непошкодженою кроною, а потім падає. В Україні коренева губка більше вражає сосну, а в інших країнах є грибки, які вражають ялину, інші породи дерев.

У новому лісі поруч із соснами потрібно садити дуби та осики

– Як запобігти цій проблемі, щоб новий ліс зносу не вбила коренева губка? Адже влада каже, що бор відновлять, знову висадять сосни…

– Садити сосну там, де її вже вбила хвороба, немає сенсу.

– А що треба?

– Будь-які інші породи. Це те, що називається біорізноманіття. І перша порода, яка найцінніша для нашої місцини – дуб звичайний.

– А він буде рости там, на піску?

– Буде. По-перше, виявилось, що той пісок не такий вже пісок. Ми його не могли вчора вкопати штиковою лопатою, бо це супісок. Хоча, коли виходиш на берег річки, то він, звісно, виглядає як пісок. Там вже ростуть дуби. Пташки занесли з району жолуді і приховали у землі. Згодом із цих жолудів там проросли молоді дуби. Там можна саджати і багато інших порід, і чим більше буде різних видів дерев, тим краще. А по-друге, треба віддавати перевагу нашим місцевим породам для підтримання нашого біорізноманіття. Бо чужорідні породи йому шкодять. Але є деякі виключення і серед інтродуцентів, чужорідних видів. Наприклад, шикарно там себе почуватиме шовковиця – вона посухостійка і пісок її не лякає. Дуже корисно було б для ґрунтового біорізноманіття грибів висадити там берези, осики й тополі.

Берези у Харкові погано ростуть через нещадну обрізку

– Берези у Харкові виглядають якось зовсім сумно, а після цьогорічного пекельного літа, мабуть, взагалі попадають…

– Берези у Харкові погано ростуть, бо навесні, коли у них рухається стовбуром сік, їх нещадно обрізають комунальники. У «Харківзеленбуд» саме в цей час запланований «догляд» за деревами. Після цього берези дуже страждають і швидко гинуть. І ще у наших людей є така дурість, як пити березовий сік. Насправді цей сік важливий, коли людина не має іншого джерела питної води. Бо в калюжі вода брудна, а у берези – чиста. У місті в цьому ж немає жодного сенсу. Але люди довбають ті берези, потім у стовбурі розростається ранка, куди заходять різні хвороби, дерево хворіє і гине.

Амброзію можна знищити за допомогою лучних трав

– Наразі ви консультуєте харківських комунальників, як правильно доглядати за газонами.

– Мені запропонували розробити варіант посухостійкого квітучого газону з багаторічного і лучного різнотрав’я. Це мають бути місцеві рослини, які можна не поливати і косити лише інколи на висоті 10+ см. Рослини, які підтримують біорізноманіття (медоноси) і квітують в різний час. Усього до переліку увійшло 40 видів рекомендованих рослин.

– У країнах Центральної та Західної Європи, до речі, ніхто не викошує газони під нуль. Ніхто не прибирає місцеві трави, щоб посадити замість них газонну траву. Як ви агітуєте комунальників не робити те, до чого вони звикли?

– Намагаюся переконати їх на прикладі амброзії. Амброзія це однорічний і теплолюбний бур’ян. І він, оскільки однорічний, навесні повинен прорости, коли ґрунт прогріється до 15-20 градусів. За цей час лучні трави вже давно виростають. Амброзія не може пробитися крізь них – і гине. Тому наше завдання — мати багаторічні місцеві лучні трави, які нам допоможуть перемогти амброзію. Вони наші найкращі союзники.

– А якщо у нас скосили на газонах ці трави?

– Тоді амброзія спокійно собі після дощу проросте, дасть насіння, яке зберігається у ґрунті до 40 років. І потім, скільки не коси амброзію, вона може кілька десятків років сходити там.

Тополя Берлінська і дуб – найкращі дерева для міста

– Хто приходить на ваші лекції? Двірники чи начальники дільниць?

– Це майстри, начальники. Близько 20 осіб, люди різного віку і звичок. Молоді цікавляться, а старші виглядають скептиками. Тому на першій своїй презентації я розповідав, як працівникам комунального господарства працювати менше, а заробляти більше.

– І як?

– Використовуючи закони біології й екології.

– Як ви переконуєте комунальників не обрізати дерева під стовп?

– Якщо нам доводиться зрізати всі гілки, значить ми недопрацювали раніше. Коли дерево ще мале, треба одразу ліквідовувати ті проблеми, які в нього є: неправильний скелет, подвійні стовбури, гілки, які нахиляються і перехрещуються, не так як треба, ростуть у бік електричних дротів або будинків. Це треба видаляти не тоді, коли вони загрожують життю, а раніше.

– Мабуть, кожне дерево приречене після варварської обрізки під стовп?

– Я був у Саржиному Яру на екскурсії зі студентами і показував їм, що там загинуло кілька величезних тополь. Тополя берлінська, такий цікавий гібрид, усюди добре перенесла обрізку і після неї нормально відновилась. А тополя чорна і ще деякі інші види тополь після обрізки загинули. І надалі, мабуть, я буду рекомендувати садити саме цю тополю берлінську, бо вона дуже корисна для міста.

– Чому?

– Яке дерево виділяє більше кисню? Те, що набирає найбільшу масу. А найшвидше накопичують деревну масу верба і тополя. Тополі мають здатність вловлювати пил, бо молоді бруньки і листки покриті бальзамом і дуже очищують повітря. Тобто з погляду екологічних умов тополя – чудове дерево.

– Найкраще дерево для міста?

– Найкраще дерево для озеленення Харкова все ж таки дуб звичайний. Він місцевий, довговічний, посухостійкий, забезпечує існування тисяч інших видів (комах, птахів, грибів, мохів, лишайників, лісових трав). Тополя Берлінська теж гарна, але не така довговічна, як дуб, бо живе тополя до 40-70 років, а дуб легко житиме сотні років.

Читайте також: Терехов повідомив, що буде на місці згорілого соснового бору біля ТРЦ у Харкові