«Ідей безліч»: як у Безлюдівці допомагають вижити у складний час

Як селище Безлюдівка на Харківщині зустріло повномасштабне вторгнення, як зараз там живуть люди та які плани будують, розповіла засновниця та керівниця ГО «Фонд підтримки місцевого розвитку» Світлана Литовченко.

Жінка змушена була переїхати з Харкова до Безлюдівки з чотиримісячною дитиною на руках, повідомили у Європейському просторі.

«Ми почали одразу думати, чим будемо корисними тут, коли у людей немає ні продуктів харчування, ні засобів гігієни, ні роботи», – розповіла Світлана.

Перший проєкт покривав потреби молодих мам. Далі організація взялася за благодійну допомогу населенню та ремонт у тимчасовому прихистку для переселенців.

«Люди могли місяць не виходити зі свого подвір’я. Тому ми почали організовувати для них корисне дозвілля. Провели понад 100 заходів із вивчення англійської мови онлайн, а коли безпекова ситуація дозволяла, то і офлайн», – додала Світлана.

Вона згадує: перші проєкти були «стихійними», адже потребували швидких дій в умовах надзвичайного стану. Однак було і бажання стати професійними. Тут організації допомогла програма інституційної підтримки у межах проєкту «Фенікс», що реалізується Фондом Східна Європа. Завдяки програмі організація створила стратегію розвитку та внутрішню політику, обмінялася досвідом із колегами з інших областей та поглибила знання в управлінні проєктами.

«До цих тренінгів я спілкувався із усіма однаково – і з бізнесом, і з владою. А тепер уже враховую, що в кожного – свій спосіб сприйняття та психотип», – розповів активіст ГО Євген Кокін.

Зараз організація уже має стратегію, яку розділяє на два етапи – до завершення війни і після. Наразі команду хвилює створення центру з укриттям для проведення заходів для дітей із залученням психологів. Ще один новий напрямок за який взялися нещодавно – інформування про поводження з вибухонебезпечними предметами.

«Ідей є безліч. Є з ким це робити і є для кого. Щоб встигнути все заплановане, добре було би, якби в добі було не 24, а хоча би 50 годин», – зазначили Світлана.

Після завершення війни керівниця організації мріє провести фестиваль народної культури.

Читайте також: Як харків’янки організували волонтерський центр для біженців у Румунії