Сьогодні 2 жовтня: яке свято та день в історії

2 жовтня – Всесвітній день тверезості та боротьби з алкоголізмом. Цього дня у 1187 році армія Салах ад-Діна захопила Єрусалим. У 1906-му народився письменник Іван Багряний. У 1939-му під час захоплення нацистами Польщі капітулювала військово-морська база Гель, гарнізон якої найдовше чинив опір загарбникам. У 1990-му в Україні розпочалася студентська “Революція на граніті”.

Свята та пам’ятні дати 2 жовтня

2 жовтня у світі – Всесвітній день тверезості та боротьби з алкоголізмом, Міжнародний день ненасильства.

Також відзначають: День уролога, Міжнародний день соціального педагога, Всесвітній день повітряної кульки, Всесвітній день фермерських тварин.

2 жовтня в історії

2 жовтня 1187 року мусульманська армія на чолі з Салах ад-Діном (Саладіном) захопила Єрусалим. Цьому передувала смерть короля Єрусалима від прокази, подальша боротьба за владу та низка військових поразок хрестоносців. А оборону Єрусалима очолював зовсім не його король, а простий лицар. Події облоги Єрусалима стали основою сюжету фільму Рідлі Скотта “Царство небесне”, однак у сюжеті є значна кількість розбіжностей з історичною реальністю.

Вторгнення війська Салах ад-Діна на землі Єрусалимського королівства прийшлося якраз на тяжкий політичний період у державі хрестоносців. У 1185 році від прокази помер король Балдуїн IV. Він не мав дітей, тому за життя проголосив спадкоємцем семирічного племінника Балдуїна V – сина сестри Сибіли. Але хлопчик був дуже хворобливим і помер у 1186 році. Після цього спадкоємців-чоловіків не залишилося, і вибір став між двома сестрами Балдуїна V – Сибілою та Ізабеллою. Сибіла була старшою, проте в питанні її коронації виникла суттєва проблема. Чоловік потенційної королеви Гі де Лузіньян був свого часу в таких поганих стосунках із Балдуїном IV, що той навіть вигадував способи, як анулювати шлюб сестри. Отже, вмираючи, король змусив баронів присягнути, що Лузіньян не займе єрусалимський трон. Однак після смерті Балдуїна V думки перших осіб королівства розділилися: частина підтримувала коронацію Сибіли та Гі де Лузіньяна, інша – Ізабелли та її чоловіка Онфруа IV де Торона. Зрештою, коронували Сибілу та Гі. Але період фактичного безвладдя та з’ясування стосунків негативно вплинув на безпекову ситуацію в королівстві.

Поки хрестоносці ділили владу, їхній давній противник мусульманський султан Салах ад-Дін розширював підконтрольні території. У 1170-х – на початку 1180-х він захопив сирійські міста Дамаск і Алеппо та впритул наблизився до кордонів Єрусалимського королівства. Бої (цілком успішні) з військом султана вів ще Балдуїн IV. А під час короткого правління Балдуїна V регент юного короля уклав із султаном нетривале перемир’я. Але зміна влади у хрестоносців змінила домовленості. У 1187-му просто під час наради баронів в Акрі щодо нового хрестового походу до них надійшла звістка, що війська Салах ад-Діна осадили місто Тиверіаду. Король Гі де Лузіньян вирішив вирушити на допомогу, і хрестоносці виступили в похід майже без підготовки. Бій стався поблизу гори Роги Хаттіна – на підступах до Тиверіади 4 липня 1187 року. 20-тисячна армія хрестоносців зупинилася тут після важкого переходу через пустелю, не в змозі до заходу сонця дістатися до Тиверіадського озера. Вночі їх оточила кіннота Салах ад-Діна. Уранці нападники підпалили суху траву навколо хрестоносців та засипали їх градом стріл. У диму воїни навіть не розуміли, де ворог. Бій завершився розгромом хрестоносців. Сам Гі де Лузіньян потрапив у полон у Салах ад-Діна.

Серед лицарів-хрестоносців, які брали участь у битві при Хаттіні, зовсім незначна кількість вижила й залишилася вільною. Серед них був Баліан з Ібеліна (Баліан д’Ібелін). Свого часу він одружився з вдовою короля Єрусалима Амальріка I – Марією Комнін. Тож доводився вітчимом однієї з двох претенденток на престол королівства – Ізабелли. Баліан ще з кількома лицарями вирвався з поля бою і зміг дістатися до міста Тір (зараз це Сур у Лівані). Однак надовго це його не врятувало – військо Салах ад-Діна швидко просувалося територією Єрусалимського королівства. Тому в якийсь момент Тір виявився відрізаним від Єрусалиму, й Баліану довелося особисто звертатися до султана, щоб дозволив йому проїхати через зайняті мусульманами території, аби вивезти зі столиці свою дружину й дітей. За переказами, в цей момент Баліан заприсягся Салах ад-Діну покинути Єрусалим наступного ж дня і ніколи не підіймати зброї проти султана. На цих умовах султан дозволив Баліану та невеликій групі лицарів проїзд.

Однак, коли вони прибули до Єрусалиму, місцеві благали залишитися та допомогти в обороні. А патріарх Іраклій навіть особисто звільнив Баліана від присяги Салах ад-Діну. У результаті цей лицар очолив оборону Єрусалиму. Хоча вона виглядала безнадійною від самого початку. Адже хрестоносців у місті було менш як два десятки. Баліан посвятив у лицарі ще кілька десятків городян. При цьому королева Сибіла була в місті, але, судячи зі свідчень сучасників, активної участі в підготовці до оборони не брала. Війська Салах ад-Діна досягли стін Єрусалиму 20 вересня 1187 року. Після цього розпочалася облога, місто частково зруйнували. Після низки боїв Баліан провів переговори із султаном, домовившись про здачу мирним шляхом. Салах ад-Дін погодився випустити з міста людей за викуп. На сплату вказаної суми кожному дали 50 днів. Ті, хто не встиг знайти гроші, ставали рабами. 2 жовтня Баліан передав Салах ад-Діну ключі від вежі Давида. Дружина та діти лицаря, а також королева Сибіла залишили місто, сам Баліан поїхав разом із патріархом Іраклієм на чолі останньої колони мешканців Єрусалиму, які знайшли гроші на викуп – це сталося близько 20 листопада.

Фактично, Єрусалимське королівство з падінням столиці ліквідували. Це викликало різку реакцію у Європі, результатом якої став Третій хрестовий похід. У ньому взяли участь одразу четверо європейських монархів: англійський король Річард I Левине Серце, французький король Філіп II Август, німецький імператор Фрідріх I Барбаросса (який і загинув у цьому поході) та австрійський герцог Леопольд V.

2 жовтня 1906 року народився український письменник Іван Багряний (справжнє ім’я Іван Лозов’ягін). Він входив до опозиційного літературного об’єднання “МАРС” (“Майстерня революційного слова”) і постійно мав проблеми з радянським керівництвом. Докладніше.

2 жовтня 1939 року капітулювала польська військово-морська база Гель. Її гарнізон чинив опір нацистській навалі з 9 вересня. Докладніше.

2 жовтня 1990 року в Україні розпочалася “Революція на граніті”. Докладніше.

Церковне свято

2 жовтня в Україні вшановують пам’ять священномученика Кипріана, мучениці Юстини та Мученика Феоктиста. Вони були вбиті в Нікомедії в 304 році. Кипріан був язичником, родом з Антіохії. Він отримав гарну освіту та став жрецем, в Антіохії шанувався язичниками як головний жрець. У тому ж місті жила християнка Юстина. Вона зберігала цноту та проводила час у пості та молитві. Коли ж Юстина відмовила хлопцю, який хотів на ній одружитися, він пішов до Кипріана, аби той за допомогою чарівництва привернув до нього дівчину. Проте Кипріан нічого не зміг зробити. Усі його чари вона перемагала молитвою. Тоді він зрозумів силу Христа та зрештою прийшов до місцевого єпископа Анфима і віддав на спалення всі свої книги. А  наступного дня прийняв хрещення. Через сім днів його поставили читцем, на 20-й день – іподияконом і так далі. Врешті колишній жрець став єпископом. Він звернув велику кількість язичників до Христа. А Юстина пішла в монастир і була обрана в ігумені. Під час гоніння на християн при імператорі Діоклітіані єпископа Кипріана та ігуменю Юстину схопили та привезли до Нікомедії, де після лютих мук їм відрубали голови. Воїн Феоктист, бачачи невинні страждання святих, оголосив себе християнином і був страчений разом із ними.

Народні прикмети

Якщо 2 жовтня пішов дощ, то через тиждень чекай заморозків.

Якщо погода гарна – осінь буде теплою та довгою.

Якщо у лісі багато грибів, то наступне літо буде дощовим.

Що не можна робити 2 жовтня

Не рекомендовано переїжджати на нове місце і вирушати в далеку дорогу.

Не можна пускати в дім чужих і приймати подарунки від незнайомців.

Не можна брати з собою велику суму грошей, бо їх можна втратити.