Сьогодні 16 жовтня: яке свято та день в історії

16 жовтня – Всесвітній день продовольства. Цього дня 1793 року в Парижі стратили екскоролеву Франції, вдову Людовика XVI Марію-Антуанетту. У 1813-му почалася “Битва народів”, в якій зазнала нищівної поразки армія Наполеона. У 1907-му народився український радянський генерал-майор та дисидент Петро Григоренко. У 1917-му розпочався Всеукраїнський з’їзд Вільного козацтва. У 1918-му гетьман Скоропадський підписав закон про відновлення українського козацтва. У 1946-му в Нюрнберзі стратили нацистських злочинців. У 1978-му Іван Павло II став Папою Римським.

Свята та пам’ятні дати 16 жовтня

16 жовтня – Всесвітній день продовольства, Всесвітній день хліба та Всесвітній день здорового харчування.

Також сьогодні: День шефа (або боса), Всесвітній день хребта, Всесвітній день анестезіолога, День алерголога, День бездомної кішки, Міжнародний день ремонту, Міжнародний день займенників (відзначають у третю середу жовтня).

16 жовтня в історії

16 жовтня 1793 року в Парижі стратили екскоролеву Франції, вдову Людовика XVI та матір Людовика XVII Марію-Антуанетту. На ешафот колишня королева зійшла у тому ж статусі, в якому її судили – як “вдова Капет”.

У французьких революціонерів Марія-Антуанетта була одним із найненависніших персонажів. Їй приписували “поганий вплив” на чоловіка – Людовика XVI, марнотратство, інтриги та ведення переговорів з іноземними державами про вторгнення до Франції з метою приборкати революцію. При цьому історики відзначають: ймовірно, роль королеви в “боротьбі з революцією” перебільшена. Людовик XVI не надто дослухався до своєї дружини в державних справах.

Французька королева була п’ятнадцятою із шістнадцяти дітей імператора Священної Римської імперії Франца I та його дружини Марії-Терезії. Наречена дофіна Людовика прибула до Парижа у віці 14 років. Як описували сучасники, дівчина не відрізнялася особливою запопадливістю у навчанні. Вона, нібито, не дочитала до кінця жодної книги за життя, погано знала французьку мову та взагалі була налаштована більше веселитися, ніж правити. Весілля Людовика та Марії-Антуанетти відбулося 16 травня 1770 року і супроводжувалося не лише пишними святами, а й великою трагедією. Під час феєрверка, який влаштували посеред народних гулянь 30 травня, сталася паніка й тиснява. У результаті загинули 139 людей.

З перших днів у Парижі поряд з Марією-Антуанеттою був посланець її матері Флорімон де Мерсі-Аржанто, який стежив за дівчиною та інформував Марію-Терезію про найдрібніші подробиці життя дочки в Парижі. Саме з його листів відомі багато фактів біографії та мотиви вчинків королеви. У перші роки після сходження Людовика ХVI на престол король та його дружина мали гарну репутацію, на них покладали надію на зміни на краще в країні. Але кредит довіри поступово зникав. Короля звинувачували в нерішучості, королеву – в марнотратстві. Вона захопилася роллю законодавиці мод і витрачала великі кошти на вбрання та прикраси. Також відомо, що Марія-Антуанетта була любителькою азартних ігор і часто програвала чималі суми. При цьому в країні посилювалася економічна криза (у результаті вона привела до скликання королем Генеральних штатів та подальшої революції).

Як і її чоловік, Людовик ХVI, королева була переконаною прихильницею абсолютної королівської влади. Вона не сприйняла революційні події у Франції та підтримувала чоловіка у його досить невдалих і часто невпевнених спробах протидіяти політичним змінам. З огляду на іноземне походження королеви саме їй швидко приписали ключову роль у перемовинах з іноземними дворами (зокрема, її рідним, австрійським) про збройну інтервенцію для придушення революції. Вторгнення Пруссії та Австрії розпочалося в лютому 1792 року. До літа їхні війська досягли Вердена. На цьому тлі дедалі популярнішими ставали вимоги повалити Людовіка XVI та ліквідувати монархію. 10 серпня 1792 року повсталі парижани штурмом взяли королівський палац Тюїльрі.

Короля з родиною перевели до замку Тампль. Людовика звинуватили в організації змови проти свободи нації та в низці замахів на безпеку держави. 11 грудня почався суд, де до нього вже зверталися не як до монарха (у Франції проголосили республіку), а як до громадянина Луї Капета. 21 січня 1793 року 36-річного Людовіка стратили. Марію-Антуанетту при цьому продовжували утримувати в Тамплі. Революціонери розраховували, що задля її порятунку Австрія піде на перемовини. Однак цього не сталося. Водночас роялісти у Франції розробляли плани визволення королеви та її сина Людовика XVII. Коли одну з таких змов викрили (влітку 1793-го), умови утримання королеви стали більш жорсткими. 14 вересня її перевели до іншої камери. А вже 15 жовтня розпочали судовий процес. Він був коротким і формальним. Знайшовся 41 свідок, який виступив проти Марії-Антуанетти. Королеву визнали винною у зраді інтересів країни та підтримці зв’язків із ворожими державами. Вирок про страту їй зачитали 16 жовтня о 4-й ранку. Судді затвердили його одноголосно.

Попри загальний образ легковажної людини, Марія-Антуанетта, за свідченнями із зали суду та спогадами свідків її страти, поводилася гідно та до останньої секунди життя зберігала повний самоконтроль. Вона сама зійшла на ешафот і лягла під ніж гільйотини. Останніми словами королеви стало вибачення перед катом, якому вона наступила на ногу, піднімаючись на ешафот: “Вибачте, мосьє, я не навмисне”, – сказала вона. Тіло страченої королеви скинули в загальну могилу на цвинтарі Мадлен. У 1815-му її останки за наказом короля Франції Людовика XVIII впізнали та перенесли в Сен-Дені. А на місці поховання пізніше збудували каплицю Покаяння.

16 жовтня 1907 року народився український генерал та опонент радянського режиму Петро Григоренко. Докладніше.

16 жовтня 1917 року розпочався Всеукраїнський з’їзд Вільного козацтва. Докладніше.

16 жовтня 1918 року гетьман Скоропадський підписав закон про відновлення українського козацтва та видав відповідний універсал. Докладніше.

16 жовтня 1946 року за вироком Нюрнберзького трибуналу повісили нацистських злочинців. Докладніше.

16 жовтня 1978 року Іван Павло II став 264-м Папою Римським. Він очолював Католицьку церкву 26,5 року. Докладніше.

Церковне свято 16 жовтня

16 жовтня вшановують пам’ять мученика Лонгина, сотника, що при Хресті Господньому. Він був римським воїном. Служив у Юдеї під керівництвом прокуратора Понтія Пілата. Під час смертної кари Христа загін, яким командував Лонгин, стояв на варті навколо Голгофи. Побачене під час страти Ісуса вразило Лонгина, й він усвідомив, що це справді син Божий. Після страти та поховання Христа Лонгин стояв на варті біля Гробу Господнього. Він та його воїни стали свідками Воскресіння. Юдеї підкупом схиляли їх лжесвідчити, ніби тіло Христа викрали його учні. Однак Лонгин та два його соратники не погодилися. Вони прийняли хрещення від апостолів і залишили військову службу. Лонгин вирушив до Каппадокії – на свою батьківщину – розповідати про побачене. Його слова призвели до того, що християнство почало швидко поширюватись у місті та навколо. Тоді юдейські старійшини переконали Пілата направити до Каппадокії загін воїнів, щоб убити Лонгина та його сподвижників. Лонгин сам здався воїнам і не погодився навіть на їхню пропозицію тікати. Разом зі сподвижниками йому відрубали голову й відправили Пілату.

Народні прикмети

Якщо 16 жовтня тепло, то морози будуть аж у листопаді.

Якщо шипшина знову зацвіла – осінь буде теплою і довгою.

Якщо горобці літають зграями з місця на місце, буде негода.

Що не можна робити 16 жовтня

Не можна ходити без шапки й з мокрими ногами.

Не можна різати домашню птицю.