Спека і крижані зливи на Харківщині. «2024-й увійде в історію» – кліматологиня

Клімат у Харківській області змінюється чи не найсильніше в Україні. Як це пов’язано з війною і на що чекати далі, розповіла кліматологиня Віра Балабух.

В інтерв’ю МГ «Об’єктив» завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України Віра Балабух пояснила, чому на Харківщині почастішали крижані дощі взимку, рясний град і буревії. Вона спрогнозувала, яким місцевий клімат буде за 20 років. А також  порадила, як за таких умов вирощувати картоплю.

Потепління на Харківщині набирає обертів

– Цього літа метеорологи неодноразово фіксували температурні рекорди у Харківській області. З яким пекельним роком можна порівняти 2024?

– Мабуть, із 2010-тим. Але дуже ймовірно, що 2024-й рік увійде в історію як один із найбільш екстремальних років за кількістю температурних рекордів. Він перевершив попередній 2023-й рік, який визнали до того найтеплішим загалом на планеті. Якщо говорити про Україну, про температури, які ми спостерігаємо зараз на Харківщині, то останні п’ять років у нас аномально теплі та йдуть зі значно великим відривом від попередніх років. І це свідчить, що потепління набирає темпів.

– Перед початком інтерв’ю ви сказали, що Харківщина – це зараз той регіон, де чи не найсильніше змінюється клімат в Україні…

– Щоб це дослідити, використовують два основних показники: швидкість зміни і зміну кліматичної норми. На Харківщині середня річна температура зросла за останні 30 років (тепер це нова кліматична норма 1991-2020 років, порівняно з базовою кліматичною нормою 1961-1990 років) на 1,2 градуса. При цьому ці зміни досить нерівномірні, найбільший ріст температур спостерігається взимку і влітку.

– Так, дійсно, зими на Харківщині не такі, як навіть у середині нульових…

– Особливість Харківщини в тому, що дуже суттєво змінився температурний режим в холодний період. Зима потеплішала на 1,7 градуси порівняно з зимами у минулому столітті. А середня температура січня взагалі зросла на 2,5 градуси.

Крижані дощі взимку, посуха влітку

– Ще одне явище все частіше почало повторюватися взимку на Харківщині – крижаний дощ…

-Тому, що опади взимку тепер випадають переважно у вигляді дощу, а не снігу. А якщо температура повітря знаходиться біля нуля або трішки нижче, краплі води замерзають, утворюється крижаний дощ, інтенсивна ожеледь або налипання мокрого снігу. Такі явища спостерігаються частіше і це ще один із наслідків зміни температурного режиму на Харківщині.

– Крижані дощі і посуха оптимізму не додають.

– Є і позитивні наслідки. Наприклад, зменшується тривалість опалювального сезону. Якщо ми порівняємо час опалювального сезону 60-тих, 70-тих, 80-тих років, то побачимо, що  зараз він зменшився майже на один місяць. Крім того, не лише середня температура за рік підвищується, а й мінімальна температура також. На Харківщині протягом останніх 10 років температури нижче -30 С майже не фіксують. Тепер ми вже морози -20 С градусів називаємо дуже сильними. Тобто немає тих лютих зим, які були ще за мого дитинства.

Через потепління на Харківщині буде як в Херсонській області

– Якими для Харківщини будуть наслідки зміни клімату?

– Підвищення температури повітря сприяє збільшенню нестійкості атмосфери. Утворюються більш потужні хмари, особливо влітку та навесні, і відповідно виникають  сильні грози, град, шквал, тропічні зливи, можливі смерчі. Град випадає значно більшого діаметру, шквали мають більшу швидкість вітру. І якраз це є особливістю Харківщини, адже ми бачимо, що ці явища не лише посилюються, а й зростає їхня повторюваність.

– Страшно уявити, яким клімат Харківщини стане за 20 років… Бо останніми роками він все більше нагадує степовий.

– Підвищення температури, особливо в теплий період року, і зменшення кількості опадів призводить до того, що межа наших кліматичних зон зміщується на північ. Так, межа степової зони на Харківщині значно просунулася на північ, і частина регіону вже дійсно знаходиться не в лісостеповій, а в степовій зоні. І якщо говорити, про літо 2024, то воно було на 4 градуси теплішим порівняно з кліматичною нормою.

– Тобто Харківщина може повністю перетворитися на степову зону?

– Середня за рік температура повітря може зрости навіть на 5 градусів до кінця століття. Тобто реально в Харкові в майбутньому може бути температура, яка зараз характерна для південних областей України.

– Що ж тоді буде із південними регіонами.

– Ми бачимо, що так само на Херсонщині, де є суттєвий дефіцит опадів, тобто степова зона, усі кліматичні процеси значно посилюються. І без достатньої кількості опадів виростити врожай практично неможливо. Збільшення тривалості та теплозабезпеченості теплого періоду створює, з одного боку, сприятливі умови для вирощування уже чисто субтропічних культур, як бавовна і рис. Але це можливо лише за достатньої кількісті вологи. А після руйнування Каховської греблі і Каховського водосховища – це дійсно дуже велика проблема.

Війна також спричиняє викид парникових газів

– Які причини такого стрімкого потепління?

–  Головним чинником, що зумовлює такі безпрецедентні зміни температури і всієї кліматичної системи, є діяльність людини, яка посилила парниковий ефект. Внаслідок цього глобальна температура повітря зросла більш ніж на один градус, порівняно з доіндустріальним періодом.  Але коли на цей  процес накладаються  й природні чинники, то  ріст температури ще посилюється. Такі умови склались торік. І як наслідок, 2023 рік став найтеплішим з кінця ХІХ століття і дуже ймовірно за останні 100 тисяч років. Минулого року до парникового ефекту  додалися ще Ель-Ніньйо, збільшення концентрації водяної пари через виверження вулкана Хунга-Тонга в січні 2022 року, зростання кількості сонячної радіації, оскільки ми наближаємося до максимуму 25-го сонячного циклу. Тому глобальна температура  протягом усього року, кожного дня, на один градус перевищувала температуру доіндустріального періоду,  50% днів були теплішими на 1,5 градуса, та один день у листопаді – навіть на два градуси.

– Чи були вже такі кліматичні зміни та температури на Землі?

– Так, протягом своєї історії наша планета пережила не одне потепління і похолодання. Вона перетворювалась і в планету-сніжку,  і у вогняну кулю, що приводило до великих вимирань усього живого. Ці процеси відбувались поступово і тривали мільйони років. Але потепління, що відбувається зараз, за одне покоління, раніше тривало півтори тисячі років. І в цьому головна проблема, бо дуже важко до цього адаптуватися рослинам, тваринам, людині.

– Як впливають на зміну клімату бойові дії, часті вибухи бомб?

– Вплив війни на клімат – це не лише викиди парникових газів. Хоча експерти проєкту «Екодія» підрахували, що парникові викиди за два роки повномасштабного вторгнення в Україну дорівнюють 170 мільйонів тонн CO2 екв. Це рівнозначно загальному обсягу річних викидів парникових газів Нідерландів. Але є ще зміни клімату через пожежі в лісах. Тому що ліси, лісосмуги захищали землю від посухи, суховіїв, пилових бурь. І з цим доведеться жити не один рік, поки виростуть нові ліси.

Наслідки потепління можна подолати технологіями

– Як можна зарадити глобальній зміні клімату?

– Послабити зміни клімату і  подолати його  наслідки можна за допомогою технологій. Технології, які дозволяють зменшити викиди парникових газів, направлені на енергозбереження та енергоефективність сприяють зменшенню парникового ефекту. Але, на жаль, цей процес набув уже дуже великого масштабу і ми, навіть коли б зупинили викиди парникових газів повністю, потепління зупинити не зможемо. Тому що дуже велику частину цієї енергії акумулювали океани.  І вони ще не один десяток років віддаватимуть її атмосфері. То ж ми мусимо адаптуватись до нових умов, до того, що літо у нас ставатиме більш спекотним і посушливим. І навчитись отримувати сталі врожаї навіть за несприятливих умов. Для прикладу – подивіться на Ізраїль. Він менший за нашу Львівську область і половину його займає пустеля.

– І попри це Ізраїль вирощує овочі та фрукти на експорт.

– Так. Або конкретно мій приклад, як я цього року попри посуху зібрала урожай картоплі. Мої сусіди саджали картоплю традиційно лопатою, хтось окучником. Я належу до третьої категорії, бо саджала трактором. Перед посадкою я попросила тракториста, щоб він взяв трошки глибше, ніж зазвичай. І це врятувало рослини від заморозків. У сусідів картопля, коли вдарили морози, вже зійшла, а моя була в той час ще під землею. А згодом, коли почалася спека, поверхня землі сильно висохла, але на глибині була волога. Так, звичайно, я маю гірший урожай, ніж попередні роки, але я все ж таки його маю. І нашій родині його достатньо.

– То вихід все ж таки є?

– Клімат буде змінюватися. І таким, як він був раніше, він уже не буде. Тому нам залишається лише адаптуватись до нових реалій.

Автор: Оксана Якушко

Читайте також: Другу добу поспіль жовтневе тепло б’є температурні рекорди в Харкові