Сьогодні 26 жовтня: яке свято та день в історії

26 жовтня 1905 року розірвали унію Швеція та Норвегія, ставши окремими державами. У 1955-му Австрія затвердила Декларацію про нейтралітет. У 1984-му в кінопрокат вийшов культовий фільм “Термінатор”. У 1999-му у Великій Британії ухвалили Акт про Палату Лордів, яким скасували спадкове перство.

Свята та пам’ятні дати 26 жовтня

26 жовтня у світі – День інтерсекс-людей.

Також сьогодні: День змін на краще (відзначають у четверту суботу жовтня), День гарбуза, Свято приємних несподіванок.

26 жовтня в історії

26 жовтня 1905 року розірвали унію Швеція та Норвегія.

У цих країн протягом століття був спільний король. Держава Швеція-Норвегія виникла внаслідок наполеонівських воєн. До них Норвегія входила до іншого об’єднання – мала унію з Данією. Однак Данія, яка воювала на боці наполеонівської Франції, програла учасниці антинаполеонівської коаліції – Швеції. У результаті данці змушені були підписати Кільський мир у 1814 році, згідно з яким поступилися шведам територію Норвегії. Норвежців таке ставлення майже рівноправних союзників – Данії – обурило. Норвегія проголосила незалежність. Але шведський кронпринц Карл Юхан надіслав військовий контингент, щоб узяти нову територію під контроль. Це вторгнення до Норвегії відбулося досить швидко та безкровно. У результаті країни уклали унію. Згідно з нею Карл Юхан став королем Сполученого королівства Швеція та Норвегія, країни мали спільну зовнішню політику та військовий союз. Норвежці при цьому зберегли свій парламент і закони (в тому числі – конституцію). Протягом наступного століття політики та суспільство Норвегії поступово й методично “вибивали” собі дедалі більшу автономність. Ще до середини XIX століття вони домоглися права на свій прапор – для торгового та військового флоту, а також “рівності гербів” – знак унії, розміщений на прапорі, містив рівні між собою за розмірами герби Швеції та Норвегії. Надалі Норвегія посилювала свій вплив і на зовнішню політику союзу.

У 1860-х відносини між країнами погіршилися. Новий шведський король Карл XV, щойно прийшовши до влади, одразу відмовився ліквідувати посаду генерал-губернатора Норвегії. Щоб змусити його змінити рішення, знадобилося 14 років. Проте зрештою норвежці позбулися “намісника”, а глава норвезького уряду отримав звання прем’єр-міністра. У 1872 році на престол зійшов Оскар II. І знову спробував “приструнити” норвежців – він намагався завадити членам норвезького уряду брати участь у роботі парламенту країни (Стортингу). Коли король ветував відповідний закон, затверджений Стортингом, це викликало конфлікт. Щоб перемогти цього короля, норвежцям знадобилося ще 12 років. Проте у 1884-му Оскар II підписав необхідний закон, а право вето короля на внесення змін до норвезької конституції скасували.

Протягом 1890-х норвежці з такою самою завзятістю домагалися права на свій прапор без герба Швеції-Норвегії. Король Оскар II зрештою здався й цього разу, що викликало невдоволення шведського суспільства. Фінальним акордом цього поступового “видавлювання” Швеції з Норвегії стало так зване “консульське питання”. Норвежці домагалися права на власну зовнішню політику – відповідно, створення консульств. Оскар II тут виявив жорсткість і рішуче відмовлявся йти на поступки. Політична криза поглиблювалася. У травні 1905 року, попри відсутність домовленостей із королем, Стортинг одноголосно ухвалив рішення про створення норвезького консульського органу. Оскар II виступив проти. Норвезький уряд у відповідь подав прохання про відставку, яке король не задовольнив. Тоді Стортинг оголосив про розірвання унії. Це було 7 червня 1905 року. 13 серпня в країні провели референдум, де громадяни переважною більшістю (368 208 чоловіків “за” і лише 184 “проти”) підтримали розірвання унії. Ці різкі кроки призвели до мобілізації як у Швеції, так і в Норвегії. Проте до війни не дійшло. Політики розпочали переговори. Вони пройшли у два раунди – у серпні та жовтні. Внаслідок цього напрацювали умови мирного розриву унії. Швеція визнала незалежність Норвегії. А 26 жовтня міністри закордонних справ країн підписали остаточний договір у Карлстаді.

26 жовтня 1955 року  після того, як остаточно  завершилася післявоєнна окупація Австрії, країна проголосила нейтралітет. Він закріплений у конституції Австрії та діє досі: хоча країна входить до ЄС, вона не є членом НАТО. Докладніше.

26 жовтня 1984 року в кінопрокат вийшов фільм Джеймса Кемерона “Термінатор”. Докладніше.

26 жовтня 1999 року парламент Великої Британії ухвалив Акт про Палату Лордів. Він змінив 800-річну традицію наслідування перами місць у верхній палаті парламенту. Докладніше.

Церковне свято 26 жовтня

26 жовтня вшановують пам’ять великомученика Димитрія Солунського. Він народився у місті Солунь (Салоніки) в Греції. Його батьки були християнами та хрестили сина. При цьому своє віросповідання сім’я приховувала. Батько Димитрія був римським проконсулом. Він помер, коли син досяг повноліття, й імператор Максиміан призначив Димитрія на місце батька – володарем та воєводою Фессалонікської області. Крім обов’язку захищати свою область від ворогів, Димитрій одержав від імператора наказ винищувати християн. Але він навпаки став звертати язичників до віри в Христа. Імператору донесли, що проконсул Димитрій є християнином, і Максиміан прибув у Солунь, щоб особисто розібратися зі своїм призначенцем. Імператор відправив проконсула до в’язниці, а сам почав розважатись гладіаторськими боями, відправляючи християн гинути на арені. Димитрій, бувши у в’язниці, благословив на битву юнака Нестора. Той зміг здолати професійного гладіатора та кинув його на списи воїнів. Нестора мали нагородити як переможця, але його стратили за те, що він був християнином. Слідом стратили та Димитрія. За наказом імператора темнична варта пронизала його списами. Тіло великомученика викинули на корм звірам, але місцеві жителі таємно поховали його.

Народні прикмети

Якщо хмари червоного кольору, то будуть дощі.

Схід сонця в хмарах віщує наступного тижня сильні морози.

Що не можна робити 26 жовтня

Не можна ходити брудним і з немитим волоссям.

Не можна вчиняти безлад у ванній.

Не можна відкладати справи на потім.