Сьогодні 28 жовтня: яке свято та день в історії

28 жовтня в Україні – День бабусь і дідусів та День вигнання нацистських окупантів. У цей день 312 року відбулася битва біля Мульвійського мосту, в якій переміг майбутній імператор Костянтин Великий. У 1886-му відкрили статую Свободи в США. У 1962-му вирішилася Карибська криза. У 1989-му українська мова отримала статус державної.

Свята та пам’ятні дати 28 жовтня

28 жовтня в Україні – День бабусь і дідусів, День вигнання нацистських окупантів з України.

У світі – Міжнародний день анімації, Міжнародний день шкільних бібліотек (відзначають у четвертий понеділок жовтня).

Також сьогодні: Всесвітній день дзюдо, День любителів плюшевих тварин, Міжнародний день креольської мови та культури, День дикої їжі.

28 жовтня в історії

28 жовтня 312 року відбулася битва біля Мульвійського мосту, в якій римський август Костянтин (майбутній імператор Костянтин Великий) переміг конкурента Максенція, після чого вступив до Рима. Вважається, що видіння, яке було в Костянтина перед цією битвою, надалі привело імператора до рішення легалізувати християнство.

Початок подіям, що призвели до цієї битви, поклав ще імператор Діоклетіан в III столітті. Він сформував нову систему управління Римською імперією. Оскільки римські легіони захопили дійсно величезні території, знадобилося кілька “топменеджерів” у різних локаціях. Діоклетіан створив тетрархію – систему чотирьох правителів: двох августів (старших імператорів) та двох цезарів (молодших). Ідея була в тому, що після двадцяти років правління августи мали зрікатися влади. Водночас цезарі, які набували досвіду, ставали б новими августами. При зміні влади призначали нових цезарів. Сам Діоклетіан “обкатав” цю систему, призначивши августом Максиміана та віддавши йому в керування західну частину Римської імперії. У 293 році Діоклетіан і Максиміан обрали собі цезарів: у Максиміана це був Констанцій (батько Костянтина), у Діоклетіана – Галерій. Перший етап зміни влади відбувся так, як і планував Діоклетіан: через 20 років він та Максиміан подали у відставку. Натомість співправителями імперії стали Констанцій (на заході) та Галерій (на сході). Цезарями, яких призначив, покидаючи посаду, Діоклетіан, стали приятель Галерія Флавій Север і племінник Галерія Максимін. Таким чином “не при справах” залишилися: син колишнього імператора Максиміана Максенцій і син нового августа Констанція Костянтин. Багато в чому ця “невлаштованість нащадків” разом із бажанням Галерія централізувати владу у своїх руках надалі й призвела до колапсу тетрархії та громадянської війни.

На момент відставки Діоклетіана та Максиміана Констанцій уже був у солідному для тих часів віці та мав погане здоров’я. Галерій розраховував швидко стати єдиним “старшим” в імперії та слідом призначити комфортного для себе співправителя. Констанцій, розуміючи, що йому залишилося недовго, хотів (попри наявність цезаря) призначити своїм наступником – одразу августом – сина Костянтина.

Але той перебував майже в заручниках у Галерія – у підвладній тому Нікомедії. Костянтину все ж таки вдалося виїхати до батька, який був у Британії. Коли Констанцій помер (у 306 році), армія проголосила Костянтина імператором. Це сталося на території сучасного міста Йорк (Велика Британія). Проігнорувати волю війська Галерій не міг, отже змушений був погодитися “поділитися владою” з Костянтином. Але визнав його не августом, а лише цезарем. А своїм співправителем, августом, призначив Флавія Севера.

Поки Галерій ділив тетрархію на власний смак, у плани втрутився ще один претендент на владу. Бунт у Римі підняв син колишнього імператора Максиміана Максенцій. Він захопив владу в самому серці імперії. А потім зі схвалення сенату відіслав імператорські регалії своєму батькові, закликавши його повернутися. Максиміан радісно прийняв титул августа, а сина проголосив цезарем. Цей безлад у Римі Костянтин на початку підтримав. Він розраховував так позбутися Флавія Севера – августа, призначеного Галерієм. І це спрацювало. Север вступив у боротьбу з Максиміаном і Максенцієм. Спроба придушити повстання не вдалася, а згодом Север піддався на хитрість Максиміана. Той переконав суперника, що проти нього складено змову, і треба здатися, щоби вижити. Коли той здався Максиміану, Севера змусили накласти на себе руки.

На цьому етапі в ситуацію вирішив втрутитися особисто Галерій. Він вдерся до Італії, але взяти Рим не зміг. Отже, просто проголосив новим августом Ліцинія, який не контролював Рим. Поки Галерій приборкував Італію, його власний племінник і цезар Максимін також проголосив себе августом. Тож (заради справедливості) Галерію довелося проголошувати августом і Костянтина. У результаті в 308 році в імперії було одразу п’ять августів: “легальні” – Галерій, Ліциній, Максимін, Костянтин і самопроголошений Максиміан із сином. Між останньою парочкою ще й виникли внутрішні суперечності, внаслідок яких Максиміан виїхав із Рима на територію сучасної Франції – до Костянтина, який був йому зятем. Але там колишній римський імператор продовжував інтригувати. Зокрема спробував перехопити владу вже в Костянтина (невдало). Зрештою Костянтин із військом узяв місто, де переховувався Максиміан, колишньому імператору дозволили обрати спосіб самогубства – він повісився.

Розібравшись із батьком Максиміаном, Костянтин перейшов до з’ясування стосунків із сином Максенцієм. Той уже встиг проголосити себе августом і став справжнім тираном у Римі. У 312 році Костянтин висунув війська проти Максенція. Попри відсутність у римського узурпатора широкої народної підтримки, він мав велике військо – більше, ніж Костянтин. Проте останньому вдалося розбити солдатів Максенція у кількох битвах поспіль. Так він дійшов до околиць Рима – того самого Мульвійського мосту, який тоді був за три кілометри на північ від столиці (зараз ця територія вже увійшла до складу Рима).

28 жовтня тут відбулася вирішальна битва. Військо Максенція було розгромлене, він сам загинув. За наказом Костянтина тіло тирана виловили з Тибру та відрізали голову. З цією головою наступного дня переможець вступив до Рима. На честь перемоги в столиці встановили тріумфальну арку Костянтина. Далі, щоб об’єднати всю імперію під своєю владою, Костянтину залишилося позбутися ще двох августів – Максиміна та Ліцинія (Галерій помер у 311 році). І це, як відомо, імператору вдалося.

Битва біля Мульвійського мосту мала знаковий наслідок. Згідно з легендою, перед нею Костянтин мав видіння.

Різні джерела по-різному передають його суть. За версією ритора Лактанція, в ніч перед битвою уві сні голос наказав Костянтину “накреслити небесний знак на щитах своїх воїнів”, і майбутній імператор наказав нанести на щити війська хрести (хоча християнство тоді зазнавало гонінь в імперії, а сам Костянтин був язичником). “Батько церковної історії” та приятель Костянтина Євсевій виклав ці події інакше. У своїй “Церковній історії” він стверджував, що християнський Бог допоміг Костянтину в битві, але при цьому ні про які видіння не згадував. Однак надалі, в “Житії Костянтина” Євсевій уже докладно описав видіння, стверджуючи, що чув про нього від імператора. Згідно з цією версією, під час походу, коли Костянтин подивився на сонце, то побачив над ним світловий хрест і грецькі слова “Ἐν Τούτῳ Νίκα”, які латиною перекладають як “In hoc signo vinces” (знамените “Сім переможи!” або ж у сучасному перекладі “З цим знаком переможеш”). На початку імператор нібито проігнорував бачення, але наступної ночі йому наснився Ісус Христос, який пояснив, як необхідно використовувати хрест проти ворогів. Існують інші версії щодо видіння. Але суть одна: римський воєначальник, цезар, август, а згодом імператор Костянтин став захисником християнської релігії в імперії. Він сам при цьому все життя був язичником і прийняв хрещення лише перед смертю.

28 жовтня 1886 року в США урочисто відкрили статую Свободи. Докладніше.

28 жовтня 1896 року  у Харкові народився український письменник Майк Йогансен.

28 жовтня 1944 року завершилося вигнання нацистських окупантів з України. Докладніше.

28 жовтня 1962 року після найбільш напруженої доби була все ж таки подолана Карибська криза. Докладніше.

8 жовтня 1989 року Верховна Рада прийняла закон “Про мови в Українській РСР”, який надав українській мові статус державної. Докладніше.

Церковне свято 28 жовтня

28 жовтня вшановують пам’ять мучениці Параскеви-П’ятниці. Параскева (це ім’я у перекладі з грецької означає “п’ятниця”) жила в III столітті в Іконії. Її батьки були багатими та благочестивими, а особливо шанували день страждань Господніх – п’ятницю. Тому й дочці дали таке ім’я. Параскева дала обітницю безшлюбності й вирішила присвятити все своє життя Богу і просвічувати язичників. За віру в Христа їй довелося постраждати. Язичники вимагали, щоб Параскева принесла жертву їхнім богам, проте дівчина відмовилася. За це її прив’язали до дерева, вбивали в неї залізні цвяхи, а потім усю поранену кинули до в’язниці. Але Бог зцілив її. Однак мучителі не зупинилися – Параскеві довелося перенести ще низку тортур. Зрештою їй відтяли голову.

Народні прикмети

Блакитне небо 28 жовтня віщує тривале поліпшення погоди.

Якщо 28 жовтня випав сніг, то наступного року буде багато зерна.

Якщо ніч хмарна – буде негода.

Що не можна робити 28 жовтня

Подружжю не можна лаятися.

День не підходить для ремонтних робіт.

Не можна порушувати правила безпеки та ризикувати – у цей день підвищується риск отримати травми та поранення.