Війна і спека: чому аграрії тікатимуть із Харківщини

За нових кліматичних умов без зрошення та інвестицій сільське господарство в Харківській області стає збитковою справою. Війна та посуха змушують фермерів і садівників придивлятися до інших областей України.

Як пов’язана посуха 2024 року з обстрілами Харківської області, чи дійсно зміни клімату матимуть глобальні наслідки та чому в найближчій перспективі не слід покладатися на технології – пояснюють експерти у матеріалі МГ «Об’єктив».

Глобальні наслідки посухи 2024 року проявляться за рік

У каразинському ботсаду ботанік Олександр Альохін демонструє наслідки літньої посухи – опускає руку по лікоть у глибоку ущелину в землі. Вона утворилася тому, що дощу на Харківщині не було близько чотирьох місяців. Пекельну спеку 2024 року науковець порівнює із посухою 2010 року. Але наслідки тієї погодної аномалії ботаніки змогли повністю оцінити лише за півтора року, коли в ботсаду втратили кілька сотень хвойних рослин. Тоді через тепловий удар смола дерев стала настільки густою, що ледве рухалася всередині або зовсім зупинилася, пояснює заступник директора з науки ботсаду ХНУ ім. Каразіна Олександр Альохін.

У цей час шкідники атакували вразливі дерева та кущі. Вони проколювали кору, щоб напитися соку та відкласти яйця. У нормальному стані рослини захищаються від шкідників за допомогою смоли – великим напором вона витісняє в місці укусу комах і гриби.

Але після 2010 року густа смола не могла закрити уражені ділянки кори або голок. І в 2011-2012 році стався сплеск ушкоджень шкідниками – короїдами-типографами, з якими рослини не змогли боротися самостійно, згадує Альохін.

Цього літа ботаніки як могли, боролися із посухою. Але якщо трав’янисті рослини ще можна полити, то напоїти 20-30-річне дерево – нереальна задача.

«Ми намагалися поливати нещодавно пересаджені рослини – ті, що мали ще нормально вкоренитися. А дорослі колекційні дерева, на жаль, напоїти вже було неможливо», – визнає ботанік.

Вибухи КАБів можуть впливати на відсутність дощу на Харківщині

Головною причиною пекельного літа 2024 року кліматологи називають посилення парникового ефекту. А природні чинники, як то Ель-Ніньйо, виверження вулкана Хунга-Тонга в січні 2022 року, зростання рівня сонячної радіації лише збільшили масштаб природного лиха.

Але в Україні, особливо на сході та півдні, на клімат ще й надзвичайно впливає війна. Парникові викиди CO2 зростають через масове застосування бойової техніки, яка використовує багато палива.

Численні щоденні вибухи КАБів і ракет усіх калібрів також могли відбитися на погоді влітку, вважає Олександр Альохін.

«Колись я брав участь у науковій конференції в Карелії, у місті Петрозаводський, у Росії. Там дуже вологий клімат – озера, болота. І влітку практично щодня йдуть дощі. Але нам пощастило – конференція збіглася з відпусткою президента РФ Бориса Єльцина, який відпочивав на своїй дачі під Петрозаводським. І весь цей час, два тижні, стояла абсолютно суха та сонячна погода», – згадує Альохін.

Щоб досягти такого ефекту, російські військові періодично підривали в повітрі снаряди зі сріблом. Це не давало утворюватися хмарам – один із метеорологічних прийомів підтримувати сонячну погоду, який часто використовують на офіційних заходах.

«Ймовірно, щось подібне відбувається зараз у нашому регіоні. Ракетне паливо, сліди від снарядів та бомб – це, мабуть, ті самі дрібнодисперсні частинки, що не дають утворюватися краплям дощу», – пояснив Альохін.

Рослинам потрібні тисячі років, щоб пристосуватися до нових умов

Клімат на Харківщині також сильно змінюється через масштабні пожежі в лісах. Тому що рясні лісосмуги й густі ліси захищали землю від посухи та суховіїв, каже завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України Віра Балабух.

Зміни клімату, які спостерігають зараз в Україні та всій Європі, є незворотними, прогнозує кліматологиня. На Харківщині колись холодні та сніжні зими поступилися теплим і дощовим, та попри це земля не отримує достатньо вологи. Ріки й озера міліють, а пекельна спека впевнено перетворює регіон на степ.

«Наша планета пережила не одне потепління та похолодання. Але ці процеси тривали мільйони років. Потепління, що відбувається зараз, за одне покоління, раніше тривало б півтори тисячі років. І в цьому головна проблема, бо дуже важко до цього адаптуватися рослинам, тваринам, людині», – зазначає Віра Балабух.

Рослини пристосовуються до змін клімату протягом багатьох поколінь і десятків тисяч років, вторить експертці з клімату ботанік Альохін. І утворення нових видів відбувається, якщо рослини потрапляють у якісь некомфортні умови.

«Значна їх частина просто гине, але декілька чи навіть одна витримує ці екстремальні умови, бо вона була трошки інакша, ніж решта екземплярів виду. Та її потомство вже має стійкіші ознаки, які допомогли рослині у складних умовах. Але це формування відбувається за рахунок загибелі колосального числа екземплярів одного виду рослин», – пояснює науковець.

Через суху осінь доведеться пересівати озимі

Аграрії, що звикли працювати на експорт, вже відреагували на зміну клімату на Харківщині.

«Чотири роки тому ми взагалі відмовилися від вирощування кукурудзи в Харківській області, тому що їй не вистачало вологи. Якщо на Чернігівщині чи Сумщині ми збирали 9 тонн з га, то Харківський район – це були реальних 6 тонн з га, а Куп’янський район – лише 4 тонни з га. Сою тепер ми сіємо у районі Коломака, а східніше Харкова – ні, через дефіцит вологи. І не вирощуємо вже ярий ячмінь – з тих же самих причин», – розповів директор агропромислового департаменту Групи АГРОТРЕЙД Олександр Овсяник.

Якщо щастить із опадами, аграрії саджають на Харківщині озимий ріпак, соняшник й озимий та ярий горох. Малосніжність зим їх не лякає – головне, отримати сходи восени.

«Головне, в якому стані зайдуть рослини в зиму та якими будуть весняні морози», – пояснив Овсяник.

У цьому році загалом на Харківщині фермери вже посіяли озимі зернові культури на площі 226,4 тис., повідомили в ХОВА. Але через відсутність опадів сходи отримали лише на 0,3 тис. га або 0,1% засіяних площ.

«Чекати, поки буде дощ, а потім намагатися посіяти – так це не спрацює. Ти або приймаєш ризики, або ні. Для пшениці суха осінь – прийнятно, для ріпаку – це 90% втрата посіву. Не щороку, але бувають і такі випадки. У мене тисяча гектарів посіяно ріпаку, тільки зараз він почав сходити. А мав би бути вже із 10 листками. Ймовірно, це буде пересів якоїсь іншої культури», – зазначив аграрій.

У зрошення не інвестуватимуть до кінця війни

Послабити зміни клімату і  подолати його наслідки можна за допомогою технологій, відзначає Віра Балабух.

«Ми мусимо адаптуватись до нових умов, до того, що літо у нас ставатиме більш спекотним і посушливим. І навчитись отримувати сталі врожаї навіть за несприятливих умов, – говорить кліматологиня. – Для прикладу – подивіться на Ізраїль. Він менший за нашу Львівську область і половину його займає пустеля (при цьому країна вирощує овочі та фрукти на експорт – Ред.)».

Проте харківські аграрії поки що не обіцяють «перетворення регіону на Ізраїль». Адже технології вимагають значних інвестицій. Поки в регіоні тривають активні бойові дії та обстріли, вкладатися сюди бізнесмени не будуть. Тож поки що прогнози щодо аграрного майбутнього Харківської області невтішні.

Попри стрімкі та згубні зміни клімату не варто очікувати інвестиції у сільське господарство Харківщини в умовах війни, застерігає від марних сподівань Овсяник.

«Інвестицій у зрошення або інші технології, що мінімізують втрати вологи, на Харківщині не буде, поки не стабілізується ситуація. Можливо, скорочуватиметься посівна площа. Від Харкова до Куп’янська – це зона не про бізнес. Від Харкова до Полтави будуть ще вкладатися у речі, які не мають великого фінансового навантаження. Бум інвестицій зараз на заході України», – спрогнозував ситуацію Овсяник.

Через зміни клімату харківські фермери та аграрії активно придивляються до земель у центральній та західній Україні – там є гарні ґрунти та достатньо опадів.

«Якщо говорити про вологу і температуру, то схід і південь України абсолютно не цікавий, без зрошення там робити нічого. Черкащина цікава, то там можна гратися з соняшниками, а на заході будуть гарно почуватися кукурудза, ріпак, і менші ризики втрати озимих», – пояснив Овсяник.

Читайте також: Посуха та крижані дощі на Харківщині. “2024-й увійде в історію” – кліматолог