Харківська область – у лідерах із погіршення демографії: дані ЦЕС

Експерт прокоментував дослідження Центру економічних стратегій (ЦЕС) щодо ситуації, в якій знаходиться Харківська область у сфері економіки, безпеки та демографії.

“Критичні ризики”, “величезне падіння”, “лідери з погіршення” – не радісні визначення, що присвячені ситуації на Харківщині, озвучили на форумі “Економічне відновлення та розвиток: Консолідація зусиль громадянського суспільства, бізнесу та влади”. Захід відбувся в Харкові 4 листопада. Дані ЦЕС презентував президент ГО “Асоціація приватних роботодавців” Олександр Чумак.

“Ми знаходимося в лідерах із погіршення демографії, — підкреслив Чумак. — Постійний відтік населення, постійний відтік кваліфікованого населення, постійний відтік економічно активного населення призводить до того, що демографія у нас сильно падає, і це також впливає як на соціальну сферу, так і на економіку. Тому що економіка потребує кваліфікованих кадрів. Якщо їх не вистачає, то бізнес несе додаткові витрати на навчання, на забезпечення технологічних процесів. Продовжує релокуватися”.

У двох третин громад Харківської області – високі та непереборні (в умовах вторгнення) ризики у сфері безпеки.

“Ми приблизно з весни цього року вже говорили з усіма органами офіційним про те, що ми вважаємо, що Харківська область працює в умовах критично високих ризиків для ведення господарської діяльності та соціальних ризиків. По суті, ми зараз бачимо практично ту ж саму тезу, яку озвучує ЦЕС. Інша третина громад знаходиться у високих умовах ризиків, тобто, по факту, вся область у нас надзвичайно ризикує“, – зазначив спікер.

Ще одна вкрай негативна тенденція, яку відзначив ЦЕС, — значне падіння експорту. Причому саме цей процес розпочався не у 2022-му, а з першого року війни з РФ – 2014-го.

“Це дуже сильно б’є по економіці й по бізнесу, який експортував, тому що це бізнес найбільш активний, найбільш інноваційний. Це бізнес, який вносив свою частку в місцеві бюджети шляхом відрахувань від тих об’ємів, які він продавав. І на сьогодні, через надзвичайно складну логістику, ми маємо падіння і ми знаходимося вже на другому місці (за обсягами падіння експорту серед регіонів України – Ред.)”, – прокоментував президент ГО “Асоціація приватних роботодавців”.

Зрештою, все перераховане призводить до ключового наслідку – падіння економічної активності в регіоні та відповідно падіння надходжень до місцевих бюджетів.

“Усі критерії, про які я сказав вище, вони по суті впливають на падіння економічної активності, й вона продовжує падати. Хоча ми зараз знаходимося ще тільки п’ятими-шостими (серед регіонів України за цим параметром – Ред.), але якщо враховувати три області (одна область, яка майже повністю окупована, а три, які значно окуповані), то по факту ми знаходимося зараз на другому місці також по падінню економічної активності. Це призводить до переміщення бізнесу на захід і в центр. Це призводить до позитивних наслідків для тих областей. Підвищення економічної активності дає находження в місцеві бюджети, а значить і збільшує можливість для громад, куди перемістився бізнес з Харківської області”, — пояснив Чумак.

Читайте також: З пекла до мирного життя: як у Харкові ветерани допомагають побратимам (сюжет)

Він зазначив, що зараз серед топ-20 платників податків Закарпатської області за 2023 рік лише п’ять – місцеві підприємства. Інші 15 – релоковані, значна частина – з Харківської області.

“Бізнеси виїжджають, вивозять свої виробництва, свої активи, частково вивозять персонал, створюють там нові робочі місця, сплачують там податки та формують свою економічну активність вже там. Перед нами стоїть питання, яким чином втримати бізнес в Харківській області”, – наголосив президент ГО “Асоціація приватних роботодавців Олександр Чумак.

Свої пропозиції щодо методів “утримання” він виклав на слайді.

Серед них: пільгове оподаткування, страхування військових ризиків, компенсація втрат за зруйноване майно та знищене обладнання, бронювання персоналу та прогнозована мобілізація. Також бізнесу на Харківщині потрібна підтримка у просуванні на нові ринки, доступ до фінансових ресурсів, гранти на навчання персоналу, популяризація “чоловічих” професій серед жінок, спецпрограми та економічні режими. Що характерно, запрошені представники влади та місцевого самоврядування на форум не прийшли.