Сьогодні 15 листопада: яке свято та день в історії

15 листопада розпочинається Різдвяний піст. У цей день 1899 року Вінстон Черчилль – майбутній прем’єр-міністр Великої Британії – потрапив у полон під час Англо-бурської війни. У 1904-му Кінг Жиллетт запатентував бритву зі змінними лезами. У 1919-му відбулося останнє засідання Директорії УНР. У 1940-му в ніч із 14 на 15 листопада понад 500 німецьких літаків розбомбили британське місто Ковентрі. У 1971-му корпорація “Intel” випустила свій перший мікропроцесор.

Свята та пам’ятні дати 15 листопада

15 листопада – Міжнародний день письменників, які ув’язнені.

Також сьогодні: Міжнародний день сиру та хліба, Всесвітній день вазектомії (третя п’ятниця листопада), Європейський день музичної терапії, День Стіва Ірвіна (покійного телеведучого, який відомий як “Мисливець на крокодилів”).

15 листопада в історії

15 листопада 1899 року 24-річний Вінстон Черчилль – майбутній прем’єр-міністр Великої Британії – потрапив у полон під час Англо-бурської війни. Його успішна втеча з цього полону є одним із найвідоміших епізодів насиченої біографії Черчилля.

Англійський аристократ Вінстон Черчилль був нащадком Джона Черчилля – знаменитого полководця, генерала та першого герцога Мальборо. Майбутній прем’єр доводився онуком лорду-лейтенанту Ірландії Джону Спенсеру-Черчиллю. А батько Вінстона Рендольф Черчилль був британським політиком і обіймав посади міністра у справах Індії, а згодом – канцлера казначейства (міністра фінансів). З таким родоводом шлях у політику для Черчилля-молодшого був найбільш очікуваним. Однак він спочатку пішов до армії. Вінстон здобув освіту в Королівській військовій академії в Сандгерсті та у 20 років вступив до лав британської армії. У результаті став учасником бойових дій – спочатку в Британській Індії.

Однак бути “класичним військовим” йому не дуже вдавалося, і в 1895 році за допомогою зв’язків своєї матері Черчилль домігся відрядження на Кубу як воєнного кореспондента газети “Daily Graphic” (при цьому продовжив значитися на військовій службі). Деякі з перших статей Черчилля передрукувала “The New York Times”. З цього моменту він почав регулярно публікуватися в газетах, а згодом – і писати книги (особливу популярність набула “Річкова війна” – про суданську кампанію). Після ще низки подорожей, участі в бойових діях та придушення повстань проти британських колоністів, а також написання матеріалів до газет, Вінстон став досить відомим вдома. Тому в 1899-му вийшов у відставку з військової служби та спробував податися в політику. Він балотувався до британського парламенту, але програв. І вирішив повернутись на війну – як кореспондент видання “Morning Post”. Це була та сама Друга бурська війна на півдні Африки, де Черчилль і потрапив у полон.

Він прибув у зону бойових дій наприкінці жовтня 1899 року. А 15 листопада вирушив до рекогносцирувального рейду на бронепоїзді. На цю “фортецю на колесах” і напали бури. Потяг обстріляли з артилерії, той врізався у валуни, якими нападники перегородили залізницю – і в результаті зійшов з рейок. Черчилль взяв на себе командування розчищенням шляху, і люди під його керівництвом зробили це. Повернути на рейки вагони не вдалося, тому командир поїзда капітан Холдейн наказав завантажити на паротяг тяжко поранених – і той відбув. Решта, близько п’ятдесяти англійців (разом з Черчиллем), залишилися відбиватися від бурів, які мали значну кількісну перевагу. Зрештою, британцям довелося здатися в полон. Черчилль одразу намагався втекти, але кавалерія противника затримала його та доставила до табору для військовополонених у місті Преторія (зараз це територія Південно-Африканської республіки).

Проте британський воєнний кореспондент примудрився втекти.

“У втікача не було ні карти, ні знання місцевої мови, а в його кишені було лише “чотири плитки шоколаду, що тане, і бісквіт, що кришиться”, але він мав надлюдську віру в те, що зможе безпечно подолати 300-мильну подорож територією ворога”, – коментує англійський письменник-документаліст Крістофер Кляйн для сайту History.com.

За “голову” Черчилля оголосили винагороду, його розшукували. І все ж таки він вирвався. Вінстон дістався залізниці, застрибнув на товарний поїзд і проїхав до кам’яновугільного басейну Вітбанк. Там майбутнього прем’єра кілька днів у шахті переховував гірський інженер Деніел Дьюснеп (теж англієць). Він же допоміг Черчиллю переправитися потягом до Мозамбіку, який на той час контролювала Португалія. Втеча з полону бурів зробила воєнного кореспондента справжньою знаменитістю в рідній Британії. За тим, як бури намагаються, але не можуть упіймати його, британці стежили майже “онлайн” – за повідомленнями газет. А ті перетворили втечу Черчилля на справжній пригодницький роман.

“На їхній шок і жах, британці програвали війну, — пояснює History.com Кендіс Міллард – автор книги “Герой Імперії: Бурська війна, смілива втеча та становлення Вінстона Черчилля”. – Коли Черчиллю вдалося втекти, вони програвали велику битву за великою битвою, і їм потрібен був герой. Тут у них був цей молодий син лорда, який принижував бурів”.

Коли Черчилль дістався цивілізації та вийшов на зв’язок, він отримав чимало пропозицій повернутися до політики та знову балотуватися до парламенту. Однак одразу не зробив цього – він залишився у Південній Африці та висвітлював війну далі, а також – взяв участь у низці битв. У червні 1900 року британська армія захопила місто Преторія, і Черчилль в’їхав туди верхи й очолив визволення 180 військових із тієї ж в’язниці, з якої колись втік сам. Того ж літа він повернувся до Британії – героєм і знаменитістю, згодом балотувався до парламенту – і очікувано виграв вибори.

15 листопада 1904 року Кінг Кемп Жиллетт запатентував винахід, який зробив його прізвище номінальним, – безпечну бритву зі змінними лезами. Докладніше.

15 листопада 1919 року в Кам’янці-Подільському відбулося останнє засідання Директорії УНР. Докладніше.

У ніч із 14 на 15 листопада 1940 року німецька авіація провела 10-годинне бомбардування міста Ковентрі у Великій Британії. Трагедія Ковентрі, що був буквально “стертий з лиця землі” 437 німецькими літаками, стала одним із трагічних символів Битви за Британію часів Другої світової війни. Докладніше.

15 листопада 1945 року засновано Українську вільну академію наук (УВАН). Докладніше.

15 листопада 1971 року – корпорація “Intel” випустила свій перший мікропроцесор – мікросхему 4004. Докладніше.

15 листопада 2022 року армія РФ завдала чергового масового ракетного удару по Україні, використавши близько сотні ракет. У тому числі вразила об’єкт критичної інфраструктури в Харкові. Докладніше.

Церковне свято 15 листопада

15 листопада розпочинається Різдвяний піст або Пилипівка. Він триває 40 днів – із 15 листопада по 24 грудня.

Також сьогодні вшановують пам’ять мучеників і сповідників Гурiя, Самона й Авіва. Під час гонінь на християн при імператорах Діоклетіані та Максиміані в Едесі схопили двох друзів-християн Гурія та Самона. Вони рішуче відмовилися принести жертву язичницьким богам і заявили, що сповідують християнство. За це їх жорстоко мучили, а після цього відвезли за місто й обезголовили. Авів жив через багато років після Гурія і Самона. За часів останнього імператора-язичника Лікінія. Диякон Едеської церкви Авів, якого імператор наказав схопити, сам прийшов до катів, не бажаючи, щоб під час його розшуку постраждали інші християни. Його засудили на спалення, і він сам пішов у вогонь. Коли вогонь погас, мати святого та родичі виявили його тіло неушкодженим. Мученика поховали поряд зі святими Гурієм та Самоном. Вони троє відомі серед християн як покровителі подружжя, шлюбу, щасливої ​​родини.

Народні прикмети

Якщо галки та синиці ходять по землі – до швидкого снігопаду.

Якщо з калини опало все листя, то скоро почнеться справжня зима.

Що не можна робити 15 листопада

Не можна залишати полум’я без нагляду, щоб не сталося пожежі.

Не можна розводити багаття – як у дворі, так і в лісі.

Не можна бажати зла іншим людям.