Замовникам здається, що нас уже вбили всіх: інтерв’ю голови Kharkiv IT Cluster

Від початку повномасштабної війни кількість айтівців у Харкові скоротилась на 40% – до 23-24 тисяч. Водночас податків порівняно з аналогічними періодами минулого року галузь у 2024-му сплачувала навіть більше. Попри це тенденція залишається негативною, розповіла МГ “Об’єктив” виконавча директорка Kharkiv IT Cluster Ольга Шаповал. На її думку, ситуацію могли б виправити запровадження механізму закордонних відряджень та визнання IT-галузі критичною. Зараз у регіоні заброньований від мобілізації менш ніж 1% айтівців.

“З одного боку обсяг податків збільшується, з іншого – відчуваємо певний тиск у питаннях бронювання та визнання критичності”

– Ольго, розкажіть будь ласка, чи змінилася якось ситуація у сфері IT? Можливо, порівняно з минулим роком. Чи не спостерігаємо ми повернення IT-фахівців? Чи продовжується їхній відтік?

– У нас з одного боку зберігається така стабільність у тому, що обсяг IT взагалі в державі продовжує зменшуватися. IT-надходжень, IT-послуг. Це пов’язано з тим, що певна кількість закордонних клієнтів не готова укладати нові контракти там, де не бачить можливостей для бронювання. А IT-галузь десь наполовину складається з фахівців, що напряму співпрацюють із закордонними замовниками. Тобто не з компаніями, а з фізичними особами-підприємцями, для яких, на жаль, бронювання повністю недоступне. Це впливає на обсяг галузі. Якщо ми говоримо про IT-галузь Харківщини, то ми бачимо, що люди продовжують працювати. Вони можуть знаходитись не в Харкові чи в Харківській області, але при цьому продовжують сплачувати податки. Обсяг податків, який сплачує галузь для Харкова та Харківського регіону, не тільки не зменшується, а ще й збільшується у порівнянні з аналогічними періодами 2023 року.

– Які цифри, якщо порівняти?

– Те, що ми бачимо по попередніх цифрах, у гривневому еквіваленті майже на чверть більше, ніж у тому році. Свіжі дані будемо мати до кінця листопада. З одного боку обсяг податків не зменшується, а навіть збільшується, з іншого боку відчуваємо певний тиск у питаннях бронювання та визнання критичності. У Харківській області в ІТ-компаній немає можливості бути визнаними критичними на рівні обласної військової адміністрації, бо відсутні такі критерії порівняно з іншими областями. Тож зараз працюємо з обласною військовою адміністрацією для того, щоб все-таки ІТ-сектор було можливо за певних прозорих критеріїв визнати критичним, якщо дійсно вони створюють умови та робочі місця. Це не питання, щоб всіх забронювати, це питання до того, щоб заспокоїти клієнта, щоб він точно був впевнений, що його замовлення тут буде виконане і його не треба віддавати, наприклад, до Польщі, Чехії чи якоїсь іншої держави.

– В інших регіонах ІТ-сфера є критичною, так?

– В інших регіонах маємо приклади. Я б не хотіла називати їх, щоб, знаєте, не викликати суперечки. Але бачимо деякі регіони, які внесли на рівні обласних військових адміністрацій. Є такі спеціальні постанови, які певним чином регулюють критерії критичності. Вони є прозорими й відкритими для громадськості, їх можна обговорювати. Певні регіони для себе визначили, що для них критично, щоб айтівці лишалися. Вони дійсно створюють велику кількість надходжень до бюджету, це вигідно для місцевих бюджетів.

– Чому в нас не визнають таку критичність?

– Я думаю, що наші критерії були більше спрямовані на ті підприємства, установи й організації, які працювали саме для Сил оборони. Тому що зараз в нашій постанові був фокус саме на тому, що всі, хто працює для Сил оборони, є критичними, всі інші – некритичними. Але для тилових областей є багато інших галузей. Ми не кажемо, що ІТ-сфера єдина, яку треба внести. Нам здається, що у принципі треба трошечки підхід змінити, подивитися на підхід тилу і, можливо, нам також застосувати. Бо нам потрібні умовно і СТО, на яких треба ремонтувати автівки з фронту чи дрони. Це ж не підприємство критичної інфраструктури – СТО. Треба розширювати трошки поняття, що ж таке є підприємство критичної інфраструктури.

“Якщо людина вміє круто програмувати, хай вона програмує”

– Яку пропозицію ви будете вносити за підсумками форуму “Економічне відновлення та розвиток: Консолідація зусиль громадянського суспільства, бізнесу та влади”?

– Будемо вносити питання саме щодо розширення. І є така концепція, ми її назвали “Світлофор”. Вона дуже спрощує підхід до всього. Зараз війна, кожен має зрозуміти, які в нього є навички, знання, що він вміє робити, як він може особисто бути корисним для перемоги. Умовно, три категорії людей можуть бути. Але при цьому залишитися об’єднаними, адже світлофор стоїть єдиний, монолітний. Перше, це “зелені”. Ті, хто працює, сплачує податки, волонтерить, щось ремонтує, забезпечує тил, сервіси, послуги, можливо, створює якісь продукти. Але сплачує податки, його видно. Далі “жовтий” – це наші ветерани, пенсіонери, діти. Ті, хто не може створювати якусь користь для економіки, але ми маємо про них піклуватися. Відповідно, є ще “червоні”. Це ті, кого не видно. Вони не працюють або працюють з тіньовою повністю зайнятістю. Тобто повністю податки не сплачуються. Вони не працюють на оборону жодним чином, не працюють на тил. Такими має бути невигідно. І якщо казати про новий суспільний договір, то давайте тоді поспілкуємося, щоби нам було вигідно, якщо ми оновили дані, нас не має зупиняти ТЦК, якщо ми виконали свій обов’язок. Якщо прийде повістка, люди йдуть воювати. Треба домовлятися, яким чином ми маємо і фронт забезпечити, бо хлопцям треба відпочивати й треба ротацію, і з іншого боку, щоб тут у нас був міцний тил. Бо якщо зараз посиплеться тил – посиплеться фронт. Харкову це точно не треба і бізнесу точно не цікаво.

– Що айтівці самі кажуть? Вони бояться зараз мобілізації?

– Ну, слухайте, різні ж є хлопці. У нас багато хлопців служить – десь 7% айтівців. Це Харківська область. Ще велика кількість робить щось для армії. Кожна друга компанія має якийсь проєкт, який вона або фінансує, або виділяє команду, яка розробляє різні рішення для оборони, для дронів. Різні технологічні рішення розробляються. Вони також переживають за мобілізацію, бо вони вже корисні.  Але якщо, умовно, ніхто на це не буде зважати, при мобілізації дуже часто не зважають на професію. На жаль. Ми також з Міністерством оборони спілкуємося, з нашою владою. Намагаємося донести, що треба, щоб кожен був максимально корисний. Якщо людина вміє круто програмувати, хай вона програмує. У державі зараз є купа завдань, де треба програмувати. Якщо вона гарний інженер чи механік, вона має працювати саме за фахом. Просто не завжди встигають зрозуміти, до якої професії відноситься та чи інша людина, яку мобілізують. Бо якщо забрати, наприклад, у ключового виробництва дронів технолога головного, то це точно не покращить нашу потужність і шлях до перемоги.

Менше ніж 1% айтівців заброньовано в Харкові та області

– До 15 листопада бронювання було призупинене. До цього чи продовжувала IT-сфера бронювати своїх працівників? Бо я знаю, що раніше була така можливість. Були компанії, які бронювали людей.

– Так, звичайно, для IT-сфери доступне бронювання для резидентів “Дія.City”. Це спеціальний податковий режим, який був запущений перед повномасштабною війною. До нього долучаються юридичні особи, які можуть бронювати своїх штатних фахівців. Там є певні критерії. Наприклад, середня зарплата. Якщо при простому бронюванні середня зарплата – це 13-15 тисяч гривень, то для “Дія.City” – не менше ніж 1200 євро, тобто більше ніж 60 тисяч гривень. Це велика середня зарплата. Це був єдиний варіант, щоб IT-компанії могли бронюватися. Маємо компанії, які подалися, але ще не отримали бронювання. Дуже радіємо, що дозволили все-таки перебронюватися тим, хто отримав бронювання до 31 травня. Бо було рішення уряду, що їм можна продовжити бронювання, але в паперовому варіанті, а не в “єБронюванні”. Паперовий варіант не такий зручний і фізично з ним довше працювати в міністерствах, щоб його обробити. Бо система це обробляє автоматично – якщо інформація правильна, вона надає бронювання.

– Якщо порахувати, яка кількість IT-фахівців в Харківській області заброньована або має таку можливість?

– Якщо місто Харків і Харківська область, у нас заброньовано менш як 1% від загальної кількості людей. Від усіх тих, хто співпрацює з компаніями.

“Замовникам медіа показують, що нас тут щодня бомблять. Їм здається, що нас уже вбили всіх”

– Скільки айтівців зараз перебувають у Харкові?

– Ми можемо сказати, що наразі в Харкові десь 23-24 тисячі айтівців – приблизно 40% від довоєнної кількості. Є ті, хто всередині країни, є ті, хто за кордоном. Є ті, хто виїхав до вторгнення, бо був такий протокол дій за вимогами клієнта. Тобто вивозили, як казали, на два-три тижні. Ще з жовтня 2021 року клієнти просили виїжджати ключових та критичних співробітників. Бо є такі люди, що ніхто окрім цієї людини більше не знає, як система працює. Поки вони не повернулися.

– Це законно?

– На той момент вони не порушували жодної вимоги. Вони там стоять на консульському обліку, вони оновили дані, бо була надана законом можливість оновити дані через електронну пошту. Принаймні всі ті, з ким ми в контакті. Ми постійно як кластер проводимо різні вебінари для того, щоб люди заходилися саме в межах законодавства. Ми не вирішуємо питання, які поза межами законодавства. От ми якраз розповідали, що робити, якщо ти виїхав, яким чином продовжувати.

– Вони мають змогу повернутися?

– Клієнт їм каже: “Якщо ви будете повертатися, ми не зможемо продовжити контракт”. Якщо вони повернуться, вони будуть безробітні. А вони продовжують сюди податки сплачувати.

– Від багатьох працівників у Харкові, Харківській області відмовилися роботодавці через те, що вони залишаються в Україні?

– Ну, нові контракти. Дивіться, є в нас ще проблема. Люди не можуть виїхати за кордон у відрядження. Тобто якби вони могли виїхати у відрядження, був би, наприклад, депозит чи якась відповідальність, кримінальна, якщо людина не повертається, то людина б знала, що залишила, наприклад, 10 тисяч доларів депозиту, повернулася, привезла з собою контракт закордонний і може працювати. Зараз механізму такого немає, бо є багато маніпуляцій, що цим будуть маніпулювати. Але в цей час ми постійно втрачаємо, нові контракти майже не заходять. Цей момент дуже важливий. Якщо людина за кордоном, вона хоч може зустрічатися з замовниками. Бо замовникам щодня медіа показують, що нас тут щодня бомблять. Чи це правда? Правда. Але їм здається, що нас тут вже всіх немає, вже вбили всіх, розумієте? Коли вони кажуть: “Хай до мене приїде Василь”, а Василь не може приїхати, то вони думають: “А може Василь мертвий, а може це його аватар зі мною спілкується”. Розумієте? Ці питання треба вирішувати складні із бронюванням і з “єВідрядженнями”, бо ми втрачаємо цілу галузь наразі, 5-6% щомісяця ми втрачаємо експортних потужностей загальноукраїнських. Це ж мінус по економіці відразу.

«Не ветерани мають до нас приходити й ми їх маємо якось інтегрувати, а ми маємо змінитися»

– Можете розповісти про проєкти Kharkiv IT Cluster, зокрема щодо працевлаштування ветеранів з інвалідністю?

– Половину наших ресурсів – людських, фінансових, всього – ми завжди спрямовували на освіту, на розвиток освіти, на розвиток людського капіталу. Торік ми переглянули свою стратегію, щоб системно вписати туди нову реальність. Це не питання того, що нам потрібно ветеранів реінтегрувати. Це питання того, що нам як суспільству потрібно зрозуміти, що ми маємо змінитися. Не вони мають до нас приходити й ми їх маємо якось інтегрувати, а ми маємо змінитися. І ми запустили програму RazomTech. Перший її компонент, коли компанії будують всередині нову культуру. Бо іноді питають такі речі у людей, які працевлаштовуються після, наприклад, поранень, що це є неетичним і дуже критичним. А в ІТ все будується на людях, тому ми в тому числі на людиноцентричність дуже звертаємо увагу. Другий пункт – це кар’єрні консультації. У нас працює онлайн-система, щоб ветеран міг попри те, де він знаходиться, під’єднатися зі смартфона і пройти кар’єрні консультування, пройти профорієнтацію. Часто перед тим, як йти й витрачати кошти донорів на навчання, їм треба спочатку зрозуміти – а ким я можу працювати в ІТ. Далі, в нас є велика кількість партнерів і курсів, які співпрацюють для того, щоб люди пройшли перекваліфікацію або докваліфікацію або щоб порекомендувати їм якусь іншу галузь, тому що не всім треба бути айтівцями. І останній елемент цієї системи, це те, що ми максимально ділимося цією інформацією з іншими галузями. Тому що великі підприємства зрозуміють, як їм інтегрувати, а малому та середньому бізнесу дуже важко самостійно напрацювати… У нас багато хлопців повертається. Є вже, на жаль, з тяжкими пораненнями, з ампутаціями. Коли людина повертається на своє робоче місце, бо всі ІТ-компанії зберігають робоче місце за людиною, то її намагаються в ту ж команду інтегрувати. Її приймають, вона їх знає, і це певним чином позитивно впливає на таку реінтеграцію.

Читайте також: Не злякала зима, а податки можуть: Чумак не виключає відтік бізнесу з Харкова